Якими правами наділені всі люди, а якими – громадяни
Конституції деяких держав виокремлюють права людини і права громадянина. Останні торкаються лише тих осіб, на яких поширюється громадянство - правовий зв'язок особи і держави, що проявляється у їх взаємних правах і обов’язках. Права людини у порівнянні з правами громадянина мають домінантне значення, адже перші поширюються на всіх людей, які проживають у тій або іншій державі, тоді як другі – лише на тих осіб, які є громадянами певної держави.
Зазвичай у законодавстві будь-якої держави за її громадянином закріплено чимало прав і обов’язків. Однак, під словосполученням «права людини» мають на увазі доволі невеликий набір прав і свобод. При цьому масове чи грубе порушення хоча б одного з них тягне за собою негайну відмову світового співтовариства визнавати цю державу демократичною, а інколи й інші, більш болючі наслідки економічного, політичного і навіть воєнного характеру.
У Конституції України містяться основні (конституційні) права і свободи людини і громадянина, тобто ті, що визначають найважливіші відносини між особою і державою. Закріплюючи перелік цих прав і свобод, Конституція України лише частково розкриває їх зміст та визначає принципи їх реалізації та захисту. Перелік основних прав і свобод не є вичерпним і може бути розширений. Саме для деталізації змісту прав і свобод людини і громадянина, визначення практичних механізмів їх реалізації та захисту в Україні приймаються відповідні закони і підзаконні акти.
Другий розділ Конституції України «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина» містить майже третину всіх її статей. У назві розділу та у тексті Основного закону розрізняються поняття «права людини» і «права громадянина». Під правами і свободами людини розуміються закріплені в Конституції України ті можливості, які належать кожній людині, є природними, пов’язані з самою людською істотою і не залежать від наявності чи відсутності у неї українського громадянства. Такі права і свободи позначаються словосполученнями «кожна людина має право», «кожному гарантується», «усі мають право», «ніхто не може зазнавати» тощо.
Що ж до прав і свобод громадянина, то основою їх є належність людини до української держави. Вони пов’язані зі сферою відносин людини з суспільством, державою та її органами. В тексті Основного закону щодо них вживаються такі словосполучення, як «громадяни мають право», «громадяни користуються», «громадянам гарантується».