Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Яку державу називають соціальною

Сьогодні поняття правової держави все більш поєднується з концепцією так званої «держави загального благоденства» («максимальної» держави), або, інакше - «соціальної держави». Це суміщення відбувається насамперед на основі гарантій системи економічних, соціальних і культурних прав і свобод людини.

Поняття «соціальна держава» з’явилося в 1929 р. з легкої руки німецького державознавця X. Хеллера й згодом поширилося в усій Європі, а потім і у США. А вже після Другої світової війни концепція соціальної держави одержала закріплення в конституціях ряду країн Західної Європи (наприклад, Іспанії, Німеччини, Франції та ін.).

На перший погляд, правова держава і соціальна держава начебто є несумісними поняттями, адже перша передбачає певну свободу особи від держави та її опіки. Тоді як друга, навпаки, спирається на активну діяльність держави в соціальному захисті людини, особливо певних категорій громадян (пенсіонери, неповноспроможні люди, безробітні та ін.).

Однак, з іншого боку, не можна протиставляти правову державу і соціальну державу, їх зближення є найсприятливішим результатом для громадянського суспільства, оптимальним варіантом його розвитку, за якого воно буде убезпечено від соціальних конфліктів і потрясінь.

Друга половина XX ст. поєднала ці поняття, взаємно збагативши кожне з них. Тому зараз, коли говорять про побудову соціальної правової держави, мають на увазі насамперед втілення в ній двох принципів - принципу верховенства права (панування правового закону) як головного в правовій державі та принципу соціальної справедливості (забезпечення державою соціальної безпеки особи) як головного в соціальній державі.

Для з’ясування питання що таке соціальна держава наголосимо - при її характеристиці слід зважити на те, що, з одного боку, вона за­лишається власне державою, у якої є загальнородові ознаки й ри­си. А з іншого боку, така держава має специфічні, характерні для неї, ознаки, тому при визначенні змісту цього поняття необхідно виходити з єдності правової, демократичної й соціальної державності.

Як демократична держава вона служить свободі як вищій цінності, сприяє рівному доступу до власності, рівних виборів, рівності прав на участь у здійсненні політичної влади, забезпечення багатоманітності політичного й культурного життя; як правова — забезпечує організацію суспільного і державного життя на принципах права, гарантує правопорядок, сприяє формуванню в особистості самостійності й відповідальності за свої дії, дбає про раціональну обґрунтованість юридичних рішень, стабільність правової системи; як соціальна — визнає лю­дину найвищою соціальною цінністю, надає соціальну допомогу неповноспроможним громадянам, за­безпечує кожному гідний рівень життя, перерозподіляє еко­номічні блага відповідно до принципу соціальної справедливості та вбачає своє призначення в забезпеченні громадянського миру й злагоди в суспільстві.

Коли мова заходить про соціальну державу (державу соціальної демократії), то мається на увазі сучасна політико-правова теорія, де слово «соціальна» пов'язане із соціальним життям людей - така держава бере на себе турботу про матеріальний добробут громадян, здійснює функцію регулювання економіки з обов'язковим урахуванням екологічних вимог, забезпечує захист економічних і соціальних прав людини тощо.

Існування соціальної держави означає:

- право людини вимагати від держави забезпечення прожиткового мінімуму. В умовах ринкових відносин держава повинна створити умови, щоб людина, яка працює, або знаходиться на пенсії з різних причин, або ще не працює в силу власного віку мала такі доходи, які б дозволяли забезпечити харчування, побутові видатки;

- обов’язок держави забезпечувати людині нормальні умови існування: держава повинна піклуватися про здоров’я, рівень освіти, нормальні житлові умови людини. З цією метою створюється і фінансується за рахунок держави мережа лікарень, освітніх навчальних закладів, ухвалюються та виконуються освітні, житлові та інші соціальні програми;

- обмеження свободи договорів, включаючи регулювання цін на певні товари. В суспільстві існують товари першої необхідності, без яких людина жити не може, тому держава в умовах ринкових відносин шляхом державного виробництва та надання послуг населенню, використовуючи конкуренцію, стримують зростання цін на відповідні товари та послуги. Крім того на утворення ціни на товари першої необхідності та послуги впливає податкове законодавство та податкова політика держави;

- справедлива податкова політика в залежності від розміру доходів. Така політика створює умови для розвитку виробництва та забезпечення нормальних умові снування людини.

Сьогодні соціальна держава означає насамперед обов'язок законодавця бути соціально активним в ім'я нівелювання суперечних інтересів членів суспільства й забезпечення гідних умов життя для всіх. На державу покладається завдання подолання соціальних протиріч, урахування і координації інтересів різних груп населення, проведення у життя таких рішень, які б позитивно сприймалися різними верствами суспільства. Мета такої держави — за допомогою соціальної політики, забезпечення рівності та умов політичної співучасті об'єднати населення, стабілізувати соціальну (у тому числі правову) і економічну системи, забезпечити їх прогресивну еволюцію.

 


Читайте також:

  1. Аерозолями називають дисперсні системи, дисперсною фазою яких можуть бути тверді частинки або крапельки рідини, а дисперсійним середовищем є газ ( повітря ).
  2. Алкени – вуглеводні, в молекулах яких є один подвійний зв’язок між атомами вуглецю . Алкені називають також олефінами або етиленовими вуглеводнями.
  3. Алкіни – вуглеводні, в молекулах яких є два атоми вуглецю, сполучені потрійним зв’язком - -. Алкіни називають також ацетиленовими вуглеводнями.
  4. Анархізм заперечує державу і владу взагалі, велику приватну власність при допущенні дрібної, проголошує крайній індивідуалізм, нічим не обмежену свободу.
  5. Бюджетні установи отримують кошти на своє функціонування з бюджету виключно на основі фінансових документів, які називаються кошторисами.
  6. Вади розвитку – це порушення внутрішньоутробного розвитку, відхилення від нормальної будови організму. Найлегші ступені вад розвитку називають аномаліями, найважчі – потворністю.
  7. Визначення. Матриці, отримані в результаті елементарного перетворення, називаються еквівалентними.
  8. Визначення. Точки максимуму й мінімуму функції називаються точками екстремуму.
  9. Визначення. Числа й називаються комплексно спряженими.
  10. Винесення внутрішніх, розумових дій назовні називають ексте­ріоризацією.
  11. Витрати виробництва, які не залежать від обсягів виробництва, називають __________ витрати.
  12. Витрати одного блага, виражені в кількості іншого блага, яким довелося знехтувати (пожертвувати) називаються альтернативними витратами.




Переглядів: 584

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Що таке громадянське суспільство | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.