МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Яким є зміст і гарантії конституційного права на життяПервинним і найголовнішим прав серед громадянських прав є право на життя. Воно не обмежується лише однією проблемою застосування чи скасування смертної кари. Комітет ООН з прав людини, даючи роз’яснення поняттю «право на життя», зазначає, що воно охоплює: 1) забезпечення миру й безпеки, тобто запобігання війни, як крайнього заперечення права на життя; 2) заборону на виробництво, використання, володіння та розгортання ядерної зброї; 3) скорочення дитячої смертності та підвищення тривалості життя людини. Право на життя має просторовий вимір, тобто початковий і кінцевий моменти - воно починається з часу народження людини і триває до її смерті. Невід’ємне право на життя людини визнається Конституцією України (ст. 27) й у зв’язку з цим на державу покладається обов’язок захищати життя людини. Державні гарантії життя людині виявляються у такому: без санкції держави чи за її згодою жодна людина, яка знаходиться під юрисдикцією держави, не може бути позбавлена життя без існуючих на це підстав; держава створює відповідні органи, на які покладається обов’язок захищати життя людини як від умисних, необережних протиправних посягань інших осіб, так і від нещасних випадків, пов’язаних з техногенними катастрофами, стихійними лихами, які загрожують життю людей; визнається право кожного на самозахист власного життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань незалежно від того, наскільки ефективно чи ні здійснюють свої професійні функції державні органи. Основний Закон України містить й інші положення, які у поєднанні з основною частиною статті 27 покликані суттєво посилити ступінь захищеності, гарантованості права людини на життя: заборона застосування жорстокого і нелюдського поводження з людиною, катування чи інших принижуючих людську гідність покарань (ч. 2 ст. 28 Конституції України); право на соціальне забезпечення за віком (у старості), у випадку хвороби, інвалідності (ст. 46); право на охорону праці (безпечні і здорові умови праці – ч.4 ст. 43); право на охорону здоров’я (ст.49). Важливими для людини є й конституційні положення щодо заборони піддавати людину без її вільної згоди медичним, науковим чи іншим дослідам (ч.3 ст. 28), а також право кожного на безпечне для життя і здоров’я довкілля (ч. 1 ст. 50). Сьогодні до проблеми права на життя дотичні такі проблеми як узяття анатомічних матеріалів у померлих осіб для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів та евтаназія - право невиліковно хворої людини піти із життя за допомогою лікаря.
Читайте також:
|
||||||||
|