Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Лекція 5. Світові релігії

Загрузка...

Світові релігії - це релігії, звернені до всіх людей і мають широке розповсюдження (у планетарному масштабі). Цей тип релігій складають буддизм, християнство, іслам.

Слід звернути увагу на некоректність деяких дослідників, які стверджують, що в часі ці релігії виникають після національних, тоді як насправді деякі з них набагато старіші за національні (наприклад, буддизм).

Попри всю різницю та розбіжності між світовими релігіями можна виділити такі спільні характерні для них риси:

1. Зверненість до всіх людей, незалежно від етнічного, соціального і т.ін. походження;

2. Соціальна й етнічна гнучкість, адаптивність, тобто здатність пристосовуватись до різних соціально-політичних та національних особливостей, що підтверджує багатовікова історія цих релігій в тій чи іншій країні;

3. Прозелетизм, бажання залучити до своєї віри якомога більше число послідовників;

4. Масштабність, широта розповсюдження;

5. Визнання рівності людей перед Богом:

· в буддизмі - у стражданні,

· в християнстві - у гріху,

· в ісламі - в покірності.

Буддизм - є самою стародавньою релігією із світових, він виник в 6 ст. до н.е. на території сучасної Індії. У перекладі на нашу мову буддизм означає “просвітлення”, а будда - “досягнувший просвітлення”.

У цій релігії немає поняття бога-творця, спасителя і т.д. Багато хто вважає буддизм мало не “атеїстичною” релігією і для такої точки зору є підстави. Під “богом” буддисти розуміють якийсь абсолют, універсальне першоджерело, абстракцію. При цьому небо і земля, згідно з буддизмом, населені багаточисельними богами з пантеону Вед, брахманізму та ін. Будда - це не бог, а тільки діставший просвітлення індивід, який вказує іншим шлях до самоудосконалення. З цього можна констатувати, що буддизм - політеістична релігія. Головна священна книга буддистів - Трипітака (Три корзини).

Засновником буддизму вважається реальна історична особа - Сідхартха Гаутама, який належав до правлячої династії невеликого князівства Шакья, розташованого на півночі Індії. Згідно з легендою, зіткнувшись з суворою реальністю буття вже в досить зрілому віці, він змінює спосіб життя, стає пустельником, переживає просвітлення і починає проповідувати.



Интернет реклама УБС

Звичайно, тут треба враховувати, що утвердженню і розповсюдженню буддизму сприяли соціально-економічні й політичні причини, а також особливості духовного життя тодішньої Індії.

Формуючи своє вчення, Будда використовує принцип перевтілення (сансари), переселення душі (реінкарнації), ідеї воздаяння (карма), праведного шляху (дхарми).

Згідно з буддизмом, світ у всіх його проявах - це різні комбінації нематеріальних утворень - дхарм. Характер їх сполучень зумовлює буття всього сущого (людей, тварин, рослин, неорганічної природи).Після розпаду відповідного сполучення настає смерть, але дхарми не зникають безслідно, а утворюють нові комбінації. Ця комбінація утворюється відповідно до законів карми - воздаяння, залежно від поведінки в попередньому житті. Ця нескінченна послідовність перевтілень повинна мати на меті досягнення нірвани, тобто стану благодаті, спокою, злиття з Буддою - така мета людських прагнень.

Згідно з буддизмом, у всіх людей рівні можливості стати на шлях просвітління. Соціальні, етнічні відмінності не мають значення, головне - моральне самоудосконалення індивіда, тобто акцент змішується на індивідуальне релігійне життя, виконання кожним визначених моральних норм, що тільки й дає можливість заслужити добру карму й гідне перевтілення у майбутньому житті.

У деяких буддистських першоджерелах дається досить детальна картина світоустрою, згідно з якою світ схожий на піраміду з декількох ступенів, рівнів. На найнижчому знаходяться пекло й відповідні жахливі істоти, а на вищих рівнях живуть міфічні істоти й боги. Люди, за цією схемою, як істоти, котрі суміщують пекельно-тілесне й божественно-духовне начало, займають середній рівень. При цьому, вмираючи на одному рівні, істота може відродитися як на більш низькому, так і високому. Цікавим видається й опис землі як циліндрічного диска в пустому просторі та інші картини, описи уявних конструкцій світоустрою.

Центральне місце у віровченні буддизму займає вчення про життя, що включає чотири основних положення, котрі іноді називають “4 істини Будди” :

1. Суттю життя є страждання.

2. Причина страждань - жага до життя (бажання й прихильності)

3. Щоб позбутися страждань, треба придушити жагу до життя (з коренем вирвати бажання й різні прихильності).

4. Для цього необхідно вести доброчинне життя за законом так званого восьмирічного шляху, що включає вісім принципових позицій :

1) вірні погляди (віра в Будду);

2) вірні устремління (рішучість, готовність до подвигу);

3) вірна мова, висловлювання;

4) вірна поведінка (відмова від зла);

5) вірний спосіб життя (мирний, чистий, чесний);

6) вірні зусилля (самодисципліна, обачливість);

7) вірна увага, активна пильність свідомості, уважність;

8) вірна зосередженість (роздуми), медитація й самоспоглядання.

Моральні заповіти буддизму (панчашила) мають характер заборон :

· не вбивати нічого живого ;

· утримуватись від крадіжок ;

· утримуватись від розпусти (прелюбодійство) ;

· утримуватись від брехні ;

· утримуватись від збуджуючих напоїв.

Задля необхідності залучення якомога більшого числа послідовників у буддизмі відпрацьована концепція вузького й широкого шляху спасіння. Вузький шлях спасіння (хінаяна) визначає аскетичний спосіб життя (по суті, монаший), широкий шлях спасіння (махаяна) передбачає виконання принципів панчашила й не вимагає відмови від світського життя.

Буддистський культ передбачає різноманітні дії (насамперед, медитації як індивідуальні, так і колективні, молитва тощо) й використання різноманітних предметів (статуї Будди, богів тощо), реліквій, що зумовлюється особливостями того чи іншого напрямку в буддизмі. Основними напрямками є: дзен-буддизм, ламаїзм, що має не тільки відмінності у віровченні й культі, але й своєрідну організаційну будову, ієрархію багаточисельних священнослужителів на чолі з далай-ламою тощо.

У нашій країні буддизм не має широкого розповсюдження. Найбільш популярний буддизм у країнах південної, південно-східної Азії і Далекого Сходу ( Індія, Таіланд, Кампучія, Вўєтнам, Китай, Японія, Монголія та ін.).

 


Читайте також:

  1. Антидемпінгове регулювання у світовій торгівлі.
  2. Антропологічний матеріалізм та психологічний аналіз сутності релігії Л.Фейєрбаха
  3. Вересня 1939 р. Німеччина напала на Польщу, що поклало початок Другій світовій війні.
  4. Вид заняття: лекція
  5. Вид заняття: лекція
  6. Вид заняття: лекція
  7. Вид заняття: лекція
  8. Вид заняття: лекція
  9. Вплив нового зовнішньополітичного мислення, американо-радянського співробітництва на світові процеси
  10. Вплив християнської релігії на розвиток фізичного виховання.
  11. Вступна лекція
  12. Вступна лекція 1. Методологічні аспекти технічного регулювання у

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
ЛЕКЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ ДО ТЕМИ | Християнство

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.01 сек.