Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Вимірники, що застосовуються в обліку.

Поряд з інтеграцією більш чітко виділяються кордони між окремими видами обліку в частині предмета, об'єкта, мети, методів та інших особливостей, що характеризують той чи інший вид обліку.

Застосування в обліку ЕОМ сприяє створенню єдиної системи господарського обліку, інтеграції усіх видів обліку (але це зовсім не означає відсутність їх теоретичної диференціації), а також розвитку у цій системі нових видів обліку. Так, передбачається формування прогностичного (очікуваного) обліку для виявлення, вивчення та відображення господарських операцій, що можуть мати місце в результаті відхилень від установлених параметрів.

Прогностичному обліку належить велике майбутнє, оскільки він дозволяє максимально наблизити облік до потреб управління, дати готові варіанти ефективних управлінських рішень. Це, в свою чергу, дасть можливість у майбутньому запобігти небажаним господарським операціям, що викликають перебільшення матеріальних та трудових ресурсів.

До прогностичного обліку належать методи прогнозування, що використовуються у статистиці, а також економіко-математичні методи на базі даних оперативного, статистичного і бухгалтерського обліку (кожного окремо і в цілому). Для прогностичного обліку можуть використовуватись носії інших видів обліку, але в них мають бути передбачені реквізити для прогностичного обліку. Відразу можуть наводитись і висновки (варіанти управлінських рішень), але за відповідний період їх доцільно узагальнювати у спеціальних регістрах (на окремих носіях).

Питання щодо інтеграції та диференціації обліку актуальне і дискусійне. В основному можливо виділити чотири теоретичні рішення інтеграції видів господарського обліку:

ü використання обчислювальної техніки зітре грані між видами обліку і здійсниться їх інтеграція на основі одноразового введення даних та багаторазового їх використання (В.І. Подольський);

ü використання обчислювальної техніки призведе лише до інтеграції збору та обробки інформації (В.П. Астахов);

ü здійсниться лише інтеграція збору первинних даних про господарські операції (В.Г. Макаров);

ü органічно будуть об'єднані (але не ліквідовані) три види обліку в систему, яка дозволить одержувати більш цінну інформацію і підняти її на більш високу якісну щоглу (П.П. Німчинов, В.Ф. Палій).

Проблема інтеграції обліку особливо важлива для рішення найголовнішого питання теорії обліку — визначення форми бухгалтерського обліку або системи господарського обліку в умовах його комп'ютеризації.

Для здійснення управління господарським об'єктом необхідно мати кількісні та якісні показники його діяльності. Кількісні — це показники діяльності господарюючого суб'єкта, за допомогою яких визначається обсяг виконаних операцій, процесів; якісні— характеризують економічну ефективність цих операцій, процесів.

У бухгалтерському обліку застосовуються і кількісні, і якісні показники. Залежно від використовуваних на підприємстві засобів, джерел їх утворення та процесів, а також показників, що характеризують їх діяльність, використовуються різноманітні облікові вимірники: натуральні, трудові, грошові.

Натуральні вимірники — одиниці ваги, об'єму, довжини тощо. За їх допомогою визначають кількість господарських засобів та виконаних робіт. Так, наприклад, сировину і матеріали вимірюють кількісно в кілограмах, тоннах (метал, вугілля), у літрах (молоко), у кубічних метрах (гравій, пісок), у комбінованих умовних одиницях (умовні банки — у консервній галузі промисловості) тощо. Застосування різноманітних комбінованих вимірників зумовлено фізичними особливостями тих чи інших господарських засобів.

За допомогою натуральних вимірників отримують як кількісні, так і якісні показники.

Натуральні вимірники застосовуються виключно до однорідних предметів. Це значить, що не можливо підсумовувати показники різнорідних предметів (наприклад, кількість наявних на складі тонн мастила і металу).

Трудові вимірники — це одиниці витраченої праці. До них відносяться хвилини, години, дні.

Трудові вимірники широко застосовуються у поєднанні з натуральними. Але за їх допомогою неможливо виміряти всі господарські засоби, джерела їх утворення та господарські процеси.

За допомогою трудових вимірників визначаються кількість витраченої праці на виконання різних робіт, трудові ресурси, продуктивність праці тощо.

В окремих випадках трудовий вимірник може використовуватись з метою вирахування витрат часу по виготовленню різноманітних виробів. Але він не може бути універсальним.

Грошовий вимірник— це одиниця вартості. Всі підприємства, організації, установи, що діють на території України, зобов'язані вести бухгалтерський облік в українській національній валюті — гривні та в сотій її частині — копійках. За допомогою грошового вимірника визначають у грошовому виразі вартість сировини та матеріалів, розмір прибутку (збитку), рівень рентабельності та інші показники господарської діяльності.

Кожний із розглянутих вимірників може застосовуватись самостійно, а також у поєднанні з іншими. Так, наприклад, з метою виміру палива застосовують і натуральні, і грошові вимірники.

У бухгалтерському обліку узагальнюючим і всебічним вимірником є грошовий. Тому найважливішим завданням бухгалтерського обліку є оцінка засобів і процесів у грошовому виразі.

1.5. Завдання бухгалтерського обліку та вимоги до нього.

Завдання бухгалтерського обліку зумовлені вимогами управління господарством, функціонуванням господарського механізму.

У зв'язку з розвитком автоматизації обліку термін "завдання бухгалтерського обліку" слід розуміти, як рішення окремих частин (елементів) обліку. Такі рішення правильніше називати "облікові завдання". Крім того, у багатьох підручниках з теорії бухгалтерського обліку завдання бухгалтерського обліку неправомірно зводяться до контролю за господарською діяльністю.

Найважливішими завданнями бухгалтерського обліку є наступні:

- збирання, обробка і відображення первинних даних про господарську діяльність;

- систематизація даних з метою узагальнення і одержання підсумкової інформації про господарську діяльність;

- забезпечення необхідними даними з метою здійснення контролю за виконанням планів (прогнозів) діяльності, режимом економії.

Збирання, обробка і відображення первинних даних про господарську діяльність. Облік має забезпечувати одержання первинної інформації про господарську діяльність. З цією метою за кожною господарською операцією збираються дані, які фіксуються на відповідних носіях економічної інформації. При цьому першочерговим завданням є максимальне використання засобів інформаційно-управлінської техніки.

Систематизація даних з метою узагальнення і одержання підсумкової інформації про господарську діяльність. З метою одержання підсумкових даних про роботу підприємства, організації, установи, необхідно відповідно систематизувати первинні дані. Така систематизація дозволяє одержати інформацію, необхідну для оцінки господарської діяльності.

Забезпечення необхідними даними з метою здійснення контролю за виконанням планів діяльності, режимом економії. Кожне підприємство, організація, установа має відповідні плани своєї діяльності. Дані бухгалтерського обліку, що відображають фактичний стан господарської діяльності, мають забезпечувати можливість контролю виконання планів як в цілому, так і окремими підрозділами.

Практичне використання обчислювальної техніки, програмних продуктів вимагає постановки задач контролю за технологією збору, обробки та систематизації облікових даних на ЕОМ. Таким чином, використання ЕОМ потребує деякого уточнення завдань бухгалтерського обліку.

У перспективі завдання бухгалтера буде зводитись, головним чином, до одержання облікової інформації з ЕОМ, контролем за процесом збору, обробки інформації, її аналізом та видачею варіантів управлінських рішень. При цьому передбачається, що процеси збору і обробки будуть виконуватись автоматично.

З метою виконання поставлених перед обліком завдань він має відповідати низці вимог: порівняння показників плану (прогнозу) з показниками обліку (та між собою за різні періоди часу), їх єдність, своєчасність, точність, достовірність, економічність.

Єдність показників обліку має бути забезпечена на всіх рівнях управління господарством. Особливе значення це має при створенні загальнодержавної системи збору та обробки облікової інформації.

Дані обліку також мають бути своєчасними, точними і достовірними. Навмисне перекручення даних бухгалтерського обліку (особливо з метою зменшення сум сплати податків) в Україні кваліфікується як кримінальний злочин.

У той же час облік має бути економічним. Це досягається шляхом раціональної його організації, втіленням прогресивних його форм та методів, використанням сучасної електронно-обчислювальної техніки, програмного забезпечення.

1.6. Функції бухгалтерського обліку в умовах ринкової економіки.

Облік в цілому і бухгалтерський облік зокрема є однією із загальних функцій управління — прогнозування, планування, обліку, контролю, аналізу, регулювання.

А тому цілком закономірно визначити функцію обліку як систему спостереження, виміру, реєстрації, обробки та передачі до апарату управління інформації щодо господарської діяльності підприємства, організації, установи, тобто інформаційну функцію.

Облікова (інформаційна) функція бухгалтерського обліку полягає в одержанні фактичної інформації про господарську діяльність. У той же час вона є функцією управління, так як входить до складу загальних функцій управління.

Разом з тим обліковці частково виконують і функцію контролю (особливо ця функція набула розвитку в умовах ринкової економіки), яка відповідно до нормативних документів є функцією бухгалтера. Не дивлячись на те, що бухгалтерія займається питаннями і контролю, і аналізу господарської діяльності, підстав для надання обліку функцій контролю і аналізу немає.

У зв'язку з посиленням контрольних функцій обліковців у нових умовах господарювання відповідно змінюється і реалізація методів бухгалтерського обліку.

Бухгалтерські прийоми направлені на забезпечення функцій контролю та аналізу. Особливо це проявляється в умовах широкого застосування ЕОМ. Такий вид інтеграції обліку, контролю і аналізу цілком закономірний. Але це не означає, що функції обліку зводяться до здійснення контролю та аналізу. Функції були і залишаються обліковими, але посилюється спрямованість обліку на забезпечення (а не проведення) контролю, аналізу господарської діяльності, що реалізуються бухгалтерією та іншими службами апарату управління.

У зв'язку з інтеграцією обліку і контролю вхідна та вихідна облікова інформація трансформувались в облікову і контрольну.

У результаті інтеграції функцій обліку та аналізу продуктом праці працівників з обліку стає обліково-аналітична інформація.

Таким чином, оскільки основною функцією бухгалтерського обліку є інформаційна, то, відповідно, продуктом праці буде облікова, обліково-контрольна та облікова-аналітична інформація.

За допомогою бухгалтерського обліку на основі первинних даних та їх подальшого опрацювання одержується необхідна для управління облікова (фінансова та управлінська) інформація про господарську діяльність.

Залежно від видів управління зі зворотнім зв'язком в умовах ринкового господарювання облікову інформацію можна поділити таким чином:

1) фактична без співвідношення з плановою, нормативною тощо;

2) щодо відхилень від планової, нормативної тощо;

3) фіксуюча повідомлення про очікувані відхилення від установлених параметрів;

4) комбінована.

У даний час в основному використовується перший та четвертий види облікової інформації. Другий вид облікової інформації використовується, головним чином, за умови обліку витрат виробництва за нормативним методом. Але зарубіжний досвід свідчить, що він використовується і в інших ділянках обліку.

На жаль, рідко застосовується на практиці третій вид облікової інформації, хоча саме він дозволив би не лише виправляти фактичні відхилення (як при другому виді інформації), а і не допускати їх.

Як показали дослідження, окрім основної функції бухгалтерського обліку — інформаційної — у процесі обліку на основі облікових даних може видаватись особливий вид інформації, який являє собою облікове рішення (сума заробітної плати до видачі, сума нарахованих податків до сплати тощо). Облікове рішення відрізняється від звичайної інформації тим, що не лише фіксується той чи інший стан засобів, коштів, фактів, а й приймається відповідне рішення про здійснення тієї або іншої фінансово-господарської операції, що не потребує спеціального втручання керівництва. Звідси ще одна важлива функція бухгалтерського обліку — підготовка облікових рішень.

Крім вищерозглянутих функцій, обліковці здійснюють оперативний і статистичний облік, контроль, аналіз господарської діяльності.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Історія розвитку господарського обліку	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.