МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
ВЕРБАЛЬНА КОМУНІКАЦІЯ. ЗАСОБИ ВЕРБАЛЬНОЇ КОМУНІКАЦІЇ.Рис.8.1. Комунікативні проблеми, пов’язані з ускладненнями у передаванні інформації
Ефективність комунікативного процесу значною мірою залежить від форми передавання інформації (усної, візуальної чи їх поєднання). Дослідження показують, що забувається:
Результати експериментальної психології свідчать, що людина сприймає інформацію приблизно у таких пропорціях: 80 % - зором; 15 % - на слух; 3 % - на дотик; 1 % - на смак; 1 % - нюхом. Комунікативні процеси в організаціях відбуваються між людьми, які спілкуються на побутові й виробничі теми, в групах, на зборах, засіданнях, по телефону, читають і пишуть листи та звіти. Тобто функціонування В управлінні виробничо - господарськими організаціями використовують різноманітні комунікації: між організацією і середовищем, міжрівневі (ієрархічні), між різними відділами (підрозділами), між працівниками, між керівником і підлеглими, між керівником і робочою групою. Кожний вид комунікацій має своє цільове призначення. Для забезпечення порозуміння між учасниками комунікативного процесу необхідно враховувати сутність і особливості такого психологічного феномену, як трансакція. Трансакція (лат. transactio - звернення) - словесний чи безсловесний обмін між двома людьми, який утворюється з подразнення (запитання) і реакції (відповідь) між певними станами «Я». Здебільшого трансакції у комунікаціях аналізують, використовуючи модель станів «Я», яка розкриває значення конкретної трансакції для особистості. Кожну людину формують три різні стани «Я», визначаючи її поведінку: «Я - батько (мати)»; «Я - дорослий»; «Я - дитя»:Наприклад: «Я - батько (мати)». Цей стан особистості зумовлює Поведінку, аналогічну батьківській. Його формують некритично засвоєні норми, заборони, принципи та ідеали і пов'язані з цим події раннього дитинства. Таку Поведінку можна порівняти із програванням старої платівки, на якій записані певні догми і норми, інколи непродумані, нерозумні оцінки та судження. Критичне «Я - батько (мати)» - це такий стан «Я», який авторитарно вказує, що треба або не треба робити. Для нього типові фрази: «Я потурбуюсь про те, щоб цього більше не сталося», «Що ви собі, власне, думаєте?», «Ви завжди повинні думати про те, що...», «Ви ніколи не повинні забувати, що...», «Як я вам не раз уже говорив...»
Ділове спілкування у процесі управлінської діяльності виконує комунікативну (обмін інформацією), інтерактивну (обмін діями), перцептивну (взаємосприйняття і встановлення взаєморозуміння між партнерами по спілкуванню) функції. їх реалізація є передумовою ефективності ділового спілкування. Для цього необхідно, щоб менеджер знав і вміло використовував усі його види, типи і форми (рис. 8.2). Основою поділу ділового спілкування на види є ступінь участі або неучасті у ньому мови (мовного коду). За цією ознакою виокремлюють вербальне і невербальне ділове спілкування. Вербальне спілкування. Відбувається воно завдяки використанню усної і писемної мови, що забезпечує формування і відтворення думок, почуттів мовця. Вербальне (лат. verbum - слово) спілкування - усне, словесне спілкування, учасники якого обмінюються висловлюваннями щодо предмета спілкування. За своєю природою мова є системою знаків, які служать засобом спілкування. Залежно від комунікативної ситуації використовують розмовну мову (у повсякденному спілкуванні), літературну мову (опрацьована майстрами слова природна мова, яка є мовним еталоном народу), письмову мову (фіксування на певних носіях - папері тощо - інформації і прочитання написаного), усну мову (артикуляційне відтворення інформації та сприйняття її на слух). Мова може бути і штучною, необхідність якої зумовлена неможливістю використання природної. Такими мовами є азбука Морзе, есперанто, Брайля та ін.
Читайте також:
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|