Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Міжнародний кодекс МТП і ЕСОМАР з практики маркетингових і соціальних досліджень

1. Вступ

Ефективне двостороннє співробітництво між постачальниками і споживачами товарів і послуг усіх видів є життє­во необхідним для будь-якого сучасного суспільства. Міжна­родні зв'язки, що зростають, і взаємозалежність підкрес­люють цю необхідність. Для цього постачальник прагне інформувати споживача за допомогою різноманітних форм інформаційно-рекламної діяльності про те, що і де можна придбати. З іншого боку, різноманітні запити споживачі) повинні бути відомі тим, хто відповідає за задоволення по­треб як у приватному, так і в державному секторах еконо­міки, і це викликає необхідність розширення досліджень.

Маркетингові дослідження спрямовані на вивчення ринків товарів і послуг усіх видів. Зокрема, маркетинг містить у собі систематичне вивчення поведінки, очікувань і думок як окремих людей, так і організацій. Оцінка громадської думки в соціальних, політичних та інших галу­зях також довгий час пов'язувалася з галуззю маркетинго­вих досліджень, а в останні роки схожі підходи стали ши­роко застосовуватися й у більш широких соціальних дослід­женнях.

Хоча об'єкти маркетингових і соціальних досліджень мають тенденцію до все більш помітних відмінностей, усе ж вони характеризуються загальними інтересами, методами і проблемами. Обидва напрямки пов'язані з аналізом наявних даних або зі збором і аналізом нової інформації, звикористанням добору зразків, проведенням опитувань та іншої прийнятої в цих дослідженнях техніки.

Тому положення даного Кодексу стосуються однаково до обох галузей досліджень, оскільки вних використовуються схожі методи і техніка.

Дане положення було основним при підготовці кодек­су щодо практичного застосування маркетингових дослід­жень. Перший кодекс був виданий у 1948 р., а останній -переглянутий у 1972 р. Європейським товариством з вив­чення громадської думки і маркетингу (ЕСОМАР). Цей ко­декс викликав появу цілого ряду кодексів, підготовлених національними організаціями, що займаються маркетин­говими дослідженнями. У 1971 р. Міжнародна торговельна палата (МТП), що представляє міжнародне співтовариство з маркетингу, поставила за мету проаналізувати і відібрати найбільш раціональні положення кодексів, що існували, і після проведення спільних консультацій з усіма організа­ціями, що займаються маркетингом, опублікувала свій міжнародний кодекс.

З 1971 р. практика маркетингових досліджень продов­жувала розвиватися. Склалися нові ситуації, з'явилася не­обхідність захисту ряду положень, що ввійшли в цілий ряд національних кодексів. У 1976 р. ЕСОМАР і МТП виріши­ли, що прийшов час спільними зусиллями переглянути існу­ючий кодекс, взяти до уваги всі зміни і підготувати єдиний міжнародний кодекс замість двох різних. Для цього було організовано спільну робочу групу з представників двох організацій, що підготувала новий варіант кодексу, схва­лений і прийнятий цими організаціями.

Дійсний міжнародний кодекс призначений для того, щоб окремі спеціалісти і зацікавлені організації керували­ся основними правилами, прийнятими в усьому світі. Ко­декс може застосовуватися для всіх міжнародних і націо­нальних проектів. У деяких країнах діють національні ко­декси або положення щодо застосування дійсного міжна­родного кодексу, що містять більш глибокі підходи до спе­цифічних питань практичного використання маркетингу.

Ці національні вимоги (які у будь-якому випадку сумісні з положеннями дійсного кодексу) у таких випадках також повинні враховуватися. Національна і міжнародна практика в будь-якому випадку повинна відповідати законам і правилам, що діють у кожній конкретній країні.

ІІ. Основні принципи

Маркетингові і соціальні дослідження залежать від довіри з боку громадськості: повинна бути впевненість, що такі дослідження проводяться чесно, об'єктивно, без неба­жаного втручання і без нанесення збитку опитуваним осо­бам, що ці дослідження ґрунтуються на добровільному співробітництві з громадськістю.

Громадськість або будь-яка зацікавлена особа повинні бути впевнені, що будь-яке маркетингове дослідження про­водиться строго відповідно до дійсного кодексу і що не бу­дуть порушені права особистості. Зокрема, представники громадськості повинні бути абсолютно впевнені в тому, що особиста і/або конфіденційна інформація, отримана в про­цесі проведення маркетингового дослідження, не буде пе­редана без їхньої згоди будь-якій особі або організації, як приватній, так і державній, крім тієї, що проводить дійсне дослідження (як викладено в розділі У), і що така інфор­мація не буде використана для інших цілей, крім тих, що переслідує маркетингове дослідження.

Дослідження повинні також проводитися відповідно до прийнятих принципів сумлінної конкуренції, як це розу­міється і приймається скрізь, на рівні високих технічних стандартів. Спеціалісти, що проводять маркетингові і со­ціальні дослідження, повинні бути постійно готові подати необхідну інформацію для чіткої оцінки якості їхньої ро­боти й обґрунтованості висновків.

III.Визначення

У даному кодексі:

1. Під терміном «маркетингові дослідження» розумієть­ся систематичний збір і об'єктивний запис, класифікація,аналіз і подання даних стосовно поведінки, потреб, став­лень, думок, мотивацій і т. д. окремих особистостей і органі­зацій (комерційних підприємств, державних закладів і т. д.) у контексті їхньої економічної, громадської, політичної і щоденної діяльності. Виходячи з цілей даного кодексу, термін «маркетингові дослідження» містить у собі також поняття «соціальні дослідження», оскільки при їх прове­денні використовуються однакові прийоми і методи у вив­ченні явищ і проблем, не пов'язаних прямо з маркетингом товарів і послуг. Цей термін містить у собі також такі фор­ми дослідження, що звичайно називаються «дослідження промислового маркетингу» і «кабінетні дослідження», особ­ливо, якщо ці поняття належать до одержання первинної (польової) інформації і не є результатом повторного аналі­зу вже наявних даних.

2. Термін «дослідник» визначає будь-яку особу, ком­панію, групу, державний або приватний інститут, відділ, підрозділ і т. д., що прямо або побічно проводять (або вис­тупають у ролі консультанта) маркетингові дослідження, готують огляди, розробляють проекти або пропонують свої послуги в даній галузі. Термін «дослідник» також містить у собі будь-який відділ, підрозділ і т. д., що належать або є частиною організації «клієнта». Під терміном «дослідник» також розуміється діяльність субпідрядника, якому дору­чено провести яку-небудь частину дослідної роботи (збір або аналіз інформації, видання, фахові консультації і т. д.). У таких випадках «дослідник» відповідає за те, щоб діяльність субпідрядника проводилася в суворій відповід­ності з правилами даного кодексу.

3. Терміном «клієнт» визначається будь-яка особистість, компанія, група, приватна або державна організація, відділ, підрозділ і т. д. (включаючи також будь-який відділ, підрозділ і т. д., що належать або є частиною організації «дослідника»), що цілком або частково доручають, просять, дають повноваження або згоду на проведення маркетинго­вих досліджень, а також передбачають доручити провести їх.

4. Під «інформатором» розуміється будь-яка особа, група або організація, в якої дослідник одержує інформацію з метою здійснення проекту маркетингового дослід­ження, підготовки огляду і т. д., незалежно від типу інфор­мації, а також методу і техніки її одержання. Таким чи­ном, «інформатор» - це не тільки одержання словесної інформації, але й інформація, отримана іншим шляхом - спостереженням, переглядом пошти,застосуванням ме­ханічних, електричних та інших записуючих пристроїв.

5. Терміном «інтерв'ю» визначається будь-яка форма
прямого або непрямого контакту (включаючи спостереження, використання електронно-механічних засобів і т. д.) з «інформаторами», у результаті чого накопичується інформація або дані, що можуть бути використані цілком або частково з метою виконання конкретного маркетингового дослідження, проекту, огляду тощо.

6. Під терміном «запису» розуміється будь-яке зведення, пропозиція, запитальник, опитувальний лист, список, аудіовізуальний запис, фільм, цифровий запис, комп'ютерна роздруківка, плівка або будь-які інші засоби накопичення інформації, формули, діаграми, звіти і т. д., взагалі будь-який запис, що належить до проведення даного маркетин­гового дослідження цілком або частково. Сюди зарахову­ються записи, зроблені як «клієнтом», так і «дослідником».


Читайте також:

  1. O міжнародний.
  2. V. Етичні правила психологічних досліджень
  3. VIIІ. Особливості написання та оформлення звіту про проходження виробничої практики
  4. Абсолютність і відносність практики як критерія істини.
  5. Аксіоматизація знань та причинні зв'язки у методології наукових досліджень
  6. Алгоритм формування комплексу маркетингових комунікацій
  7. Аналіз останніх досліджень та публікацій.
  8. Аналіз процесу формування маркетингових комунікацій
  9. Антропогенез – процес виділення людини з тваринного святу, олюднення мавпи під впливом суспільної практики.
  10. Антропогенез – процес виділення людини з тваринного святу, олюднення мавпи під впливом суспільної практики.
  11. Бази ВИРОБНИЧОЇ практики та робочі місця
  12. БАЗИ ПРАКТИКИ ТА СТАЖУВАННЯ




Переглядів: 1773

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Тема 6. Маркетингові дослідження | IV. Правила

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.