Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




IV. Правила

А. Обов'язки стосовно інформаторів

Стаття 1. Будь-яка заява, зроблена з метою співробітництва, або запевнення, дані інформатору усно або в пись­мовій формі, повинні бути фактично точними й обов'язко­вими до виконання.

Анонімність інформаторів

Стаття 2. Інформатори повинні залишатися цілком ано­німними, крім випадків, зазначених у ст. 3. Слід вживати особливих запобіжних заходів, щоб будь-який запис, що містить посилання, яке розкриває особистість інформато­ра, зберігалося в надійній конфіденційності протягом усього періоду дослідження доти, поки це посилання не буде вилучено із запису і/або знищено. Інформація, за допомогою якої можна встановити особистість інформатора прямо або побічно, не може бути розкрита кому-небудь, крім штату дослідників, які працюють в організації дослідника і мають по­требу у даних записах для перевірки інтерв'ю, опрацювання даних і т. д. Цей штат дослідників повинен усвідомлювати неможливість використання інформації в інших цілях. Всі інформатори повинні одержувати чіткі запевнення в цьому. Стаття 3. Винятками з положень ст. 2 є такі випадки:

а) якщо інформатору було сказано про особу клієнта і пояснено цілі, чому йому необхідно повідомити своє ім'я, і від інформатора отримано письмову згоду на це;

б) якщо необхідно повідомити імена інформаторів третій стороні (тобто субпідряднику) для опрацювання інформації з метою перевірки наступних опитувань тих же інформаторів (див. також положення ст. 4). У таких випадках дос­лідник, відповідальний за перше дослідження, повинен бути впевнений, що третя сторона також згодна додержуватися положення даного кодексу; в) якщо інформатор повідомляє інформацію не як приватна особа, а як співробітникі офіційна особа або власник організації або фірми, за умови, що дотримуються положення ст. 5.

- Стаття 4. Повторні інтерв'ю після першого втим самим інформатором допускаються тільки за однієї з перерахованих нижче умов:

а) якщо це робиться в процесі нормального контролю
якості інтерв'ю або

б) якщо отримано дозвіл інформатора під час проведення попереднього інтерв'ю, або



Интернет реклама УБС

в) якщо інформатору було сказано під час першого інтерв'ю, що за ним піде інше, і інформатор дав згоду на це до збору наступних даних, або

г) якщо використовувана техніка опитування передба­чає незнання інформатором того, що друге інтерв'ю є продовженням першого, і він дав на це згоду до збору наступ­них даних.

Стаття 5. Якщо інформатор повідомляє інформацію не як приватна особа, а як співробітник організації, офіційна особа або власник організації або фірми, тоді бажа­но вказувати назву його організації або фірми у звіті. Звіт, проте, не повинний дозволяти віднести якусь конкретну частину інформації до діяльності конкретної організацій або особи, крім випадків, коли є на це згода інформатора, який повинен бути повідомлений про обсяг повідомлюва­ної інформації.

Права інформатора

Стаття 6. Всіх розумних заходів треба вжити, щоб інформатор та інші тісно пов'язані з ним люди не відчували нія­ковості і неприємних почуттів у результаті будь-якого інтерв'ю. Ця вимога поширюється на отриману інформацію, сам процес інтерв'ювання, а також на поводження з використовуваними і тестованими товарами.Мета опитування повиннабути цілком розкрита з тим, щоб інформація, дана без знання мети дослідження, не могла завдати шкоди інтересам інформатора.

Стаття 7. Повинно поважатися право інформатора припинити або відмовитися співробітничати з дослідником на будь-якій стадії інтерв'ю. Яка б не використовувалася фор­ма інтерв'ю, повна або часткова інформація, дана інформа­тором, повинна бути ліквідована без зволікання, якщо цьо­го зажадає інформатор. Не може застосовуватися жодна методика або техніка інтерв'ювання, що не дозволяє інфор­матору скористатися цим правом. Інформатор повинен бути сповіщений заздалегідь у випадках, коли використовуєть­ся метод спостереження або записуючі пристрої.

Ця вимога не ставиться до дій або заяв окремих осіб, що спостерігалися або записувалися у громадських місцях, де вони нормально можуть передбачати, що за ними спостерігають та їх можуть чути інші присутні особи, наприк­лад, у магазині або на вулиці. У останньому випадку при­наймні одна з таких умов повинна бути дотримана:

а) вживання необхідних заходів для забезпечення анонімності даної людини, і/або

б) відразу ж після цього повідомити людину про те, що її дії і/або заяви були записані або зняті на плівку, і дати їй можливість переглянути або прослухати дану частину запису або плівки, і якщо вона хоче, то знищити або вирізати її частину плівки, що стосується запису.

Якщо після зйомки або запису ставиться ряд послідовних питань, необхідно дотримуватися вищевказаної умови (пункт б).

Спостереження або реєстрація будь-якими способами нормального функціонування таких точок, як місця продажу, доступні для звичайних споживачів, у тому числі кон­троль за функціонуванням системи розподілу, не вимага­ють від дослідника яких-небудь дозволів або узгоджень для проведення такого роду робіт, проте при цьому дослідник повинний бути впевнений, що його дії не викликають незручностей у будь-яких осіб, присутніх у цих місцях, і не розкривають їхніх осіб.

Стаття 8. Як частина задуму дослідження до огляду може бути включено реальну або штучно створену ситуацію продажу (наприклад, коли застосовується техніка імпро­візованого ринкового тестування). У цих випадках після завершення дослідження надзвичайно важливо, щоб у рес­пондента або будь-яких інших учасників імпровізації скла­лося повне переконання, що вони брали участь ні в чому іншому, як тільки в реальному дослідному проекті. Після завершення дослідження має бути пояснений експеримен­тальний характер створеної ситуації і, якщо це можливо, респонденту мають бути повернуті витрачені ним гроші або ж він повинен одержати компенсацію у прийнятній для нього формі.

Стаття 9. Якщо крім дослідника під час інтерв'ю при­сутні інші спостерігачі, то дослідник зобов'язаний переконатися в тому, що вони знайомі з відповідними положен­нями дійсного кодексу і згодні слідувати їм.

Стаття 10. Ім'я й адреса дослідника повинні повідомлятися інформатору під час інтерв'ю. У випадку викорис­тання адреси місця проживання для опитувань поштою або

псевдоніма необхідно вжити всі заходи для того, щоб інформатор згодом без всяких ускладнень міг одержати ім'я й адресу дослідника.

Інтерв'ювання дітей

Стаття 11. При інтерв'юванні дітей необхідно вживати особливих запобіжних заходів. Перед тим, як просити їх дати інтерв'ю або заповнити анкету, необхідно одержати дозвіл батьків, опікуна або іншої відповідальної особи (класного керівника). При одержанні такої згоди дослідник по­винен пояснити досить докладно характер інтерв'ю, щоб відповідальні за дітей особи могли прийняти правильне рішення. Необхідно також особливо повідомити, чи збирається дослідник просити дітей провести тестування яко­гось продукту або зразка.

Б. Відносини з громадськістю і діловими колами

Стаття 12. Жодна інша діяльність не може свідомо або неналежно представлятися неправдиво як маркетингове дослідження. Особливо не можуть бути віднесені до маркетин­гу (прямо або побічно) такі види діяльності, як:

а) розслідування в особистих або інших цілях для одержання легальної, політичної, наглядової або іншої приват­ної інформації про приватних осіб як таких;

б) комплектування списків, регістрів або банків даних
з будь-якими цілями, крім цілей маркетингових досліджень;

в) промисловий, комерційний або інший вид шпигунства;

г) одержання інформації для використання з метою
кредитного рейтингу і надання інших подібних послуг;

д) використання інформатора з метою продажу або стимулювання збуту;

є) збір боргів;

ж) прямі або непрямі спроби, включаючи спеціальний добір питань, з метою вплинути на думку або ставлення інформатора до якоїсь теми.

Стаття 13. Дослідники не повинні представляти свої кваліфікацію, досвід, знання, доступ до технічних засобів більшими, ніж вони є насправді.

Стаття 14. Не припускається невиправдана критика і приниження конкурентів.

Стаття 15. Ніхто не вправі свідомо поширювати виснов­ки з проведених дослідних проектів або наданих послуг, що не відповідають або не підтверджуються зібраними даними.

В. Взаємні обов'язки клієнтів і дослідників Стаття 16. Відносини між клієнтом і дослідником є предметом деякої форми контракту, укладеного між ними. Дійсний кодекс не має своєю метою обмежити свободу сторін у намірі укласти будь-яку угоду між ними. Проте така уго­да не повинна розходитися з положеннями кодексу, за ви­нятком деяких спеціальних статей, таких, як ст. 17-20 включно, ЗО і 32. Тільки ці статті можуть бути змінені за погодженням між клієнтом і дослідником.

Право власності на тексти маркетингових досліджень Стаття 17. Пропозиції й оферти на проведення маркетингових досліджень, зроблені дослідником за запитом клієнта без узгодження ціни, залишаються власністю дос­лідника, що підготував їх. Зокрема, потенційні клієнти не повинні передавати пропозиції одного дослідника другому, за винятком тих випадків, коли останній діє як консуль­тант клієнта з даного дослідження; також клієнт не повин­ний використовувати пропозиції або оферти одного дослід­ника, щоб впливати на пропозиції іншого дослідника. Та­ким же чином план-проспект маркетингового дослідження і специфікації, підготовлені клієнтом, залишаються власніс­тю клієнта.

Стаття 18. Результати дослідження і дані, що містяться в проекті маркетингового дослідження, є власністю клієнта. Результати дослідження і дані не можуть бути розкриті дослідником третій стороні, крім тих випадків, коли на це є попередня письмова згода клієнта.

Стаття 19. Технічні способи і методи дослідження (включаючи програмний продукт) не стають власністю клієнта, в якого виникає виключне право на їхнє використання.

Стаття 20. Всі записи, підготовлені дослідником, крім самого звіту, залишаються власністю дослідника, що

маєправо знищити їх через два роки після закінчення дослід­ження без оповіщення клієнта.

Оригінали заповнених анкет та інші базові польові дані можуть бути знищені раніше обумовленого вище терміну за умови, що: а) усі дані, що стосуються дослідження, пе­ренесено і збережено для подальшого аналізу (на магніт­них носіях, перфокартах або дискетах) на обумовлений термін повних двох років збереження; б) більш короткий термін збереження може бути узгоджений з клієнтом відпо­відно до положень ст. 16.

Стаття 21. Після передачі дослідником звіту як результату виконаного відповідно до узгодженої специфікації дос­лідження клієнт має право одержати від дослідника копії заповнених анкет або інших записів за умови оплати клієнтом розумних витрат дослідника, пов'язаних з підготовкою до­даткових копій, і в межах термінів, установлених ст. 20.

Ст. 19 не діє, якщо дослідження проводилося дослідником з чіткою установкою, що його результати будуть доступні для загального користування на основі групового замовлення або за передплатою. Будь-яка копія документа не повинна розкривати особу інформатора.

Конфіденційність

Стаття 22. Дослідник не має права повідомляти інфор­маторам або іншим особам, не пов'язаним прямо з прове­денням дослідження, ім'я клієнта, що замовив досліджен­ня, якщо тільки на це не отримано дозволу клієнта.

Стаття 23. Вся конфіденційна інформація або матеріа­ли, що стосуються клієнта, не повинні повідомлятися ніко­му, крім осіб, цілком або в достатній мірі працюючих за договором з дослідником, включаючи субпідрядника, кот­рому така інформація або матеріали необхідні для ефек­тивного проведення дослідних робіт.

Права клієнта на одержання інформації про здійснюваний проект

Стаття 24. Дослідник повинен ясно вказати клієнту, яку частину проекту будуть здійснювати субпідрядники, і у випадку запиту клієнта назвати цих субпідрядників.

Стаття 25. За бажанням клієнт або його повноваж­ний представник можуть бути присутніми при проведенні обмеженого числа інтерв'ю, щоб оцінити фаховий рівень проведених польових робіт. При деяких видах досліджень (наприклад, при панельних дослідженнях) може знадобитися попередня згода інформатора на присутність такого спостерігача. Клієнт повинен компенсувати досліднику усі витрати, пов'язані з бажанням бути присутнім при інтер­в'ю, оскільки його присутність може завадити, затримати або збільшити вартість польових досліджень.

Якщо опитування проводяться відразу для багатьох клієнтів, дослідник може вимагати, щоб був призначений один, незалежний від інших клієнтів, спостерігач, якому довірено перевіряти якість проведених польових досліджень.

Стаття 26. Якщо два або більше дослідження комбіну­ються в одне інтерв'ю або одне дослідження, дослідження виконується за дорученням більш ніж одного клієнта або результати дослідження будуть доступні на основі передплати іншим потенційним клієнтам, то кожний із зацікав­лених клієнтів повинен бути сповіщений заздалегідь, що дане дослідження і послуга не пропонуються на виключній основі. Ідентифікація інших клієнтів або потенційних клієнтів у даному випадку не обов'язкова.

Дослідження на замовлення багатьох клієнтів

Стаття 27. Клієнт не може передавати кому-небудь будь-який результат дослідження, проведеного для багатьох клієнтів, без попереднього одержання на те згоди дослід­ника. (Це положення також стосується консультантів і рад­ників клієнта.)

Опублікування результатів

Стаття 28. Звітами та іншими записами, що належать до маркетингового дослідження і підготовлені дослідником, повинні, як правило, користуватися виключно клієнт та його консультанти або радники.

У контракті між дослідником і клієнтом має бути обговорене право власності на результати дослідження, а

також міститися інші домовленості стосовно наступної публікації цих результатів у більш загальній формі. Якщо клієнт при відсутності такої спеціальної домовленості має намір пустити в більш широкий обіг цілком або частково результати дослідження, то

а) клієнт повинен домовитися заздалегідь з дослідником про форму й зміст публікації або сповіщення; якщо ж клієнт і дослідник не можуть дійти згоди з цього питання,то дослідник має право не дозволяти посилання на його ім'я в зв'язку з даним дослідженням;

б) при більш широкому поширенні результатів дослідження клієнт повинен у той же час вказати відомості, перераховані в ст. 33, про опубліковані частини дослідження.

У випадку невиконання останньої умови дослідник має право сам повідомити ці відомості будь-якому одержувачу результатів даного дослідження;

в) клієнт повинен зробити все можливе, щоб уникнути перекручування результатів дослідження, а також посилан­ня на ці результати поза їхнім дійсним контекстом.

Стаття 29. Дослідники не можуть використовувати свої імена як гарантії того, що конкретне маркетингове дослід­ження було проведено відповідно до даного кодексу доти, поки вони не будуть цілком впевнені, що дослідження в усіх відношеннях перевірене на сувору відповідність ко­дексу.

Винятковість

Стаття 30. При відсутності в контракті відповідної обу­мовленості клієнт не має права на виключне використання матеріалів дослідження цілком або частково.

Г. Вимоги до звіту

Стаття 31. Дослідник при поданні результатів дослід­ження (незалежно від того, чи є воно усним, письмовим або будь-яким іншим) повинен чітко розділяти результати як такі і свою особисту інтерпретацію даних, так само як і свої рекомендації.

Стаття 32. Звичайно будь-який звіт з маркетингового дослідження має містити роз'яснення пунктів, перерахованих у ст. 33, або посилання на інший наявний документ, що містить усі ці пункти. Єдиним винятком цієї статті є випадок, коли між клієнтом і дослідником є попередня домовленість про відсутність необхідності включення цієї інформації в офіційний звіт або інший документ. Будь-яка така домовленість не повинна позбавляти клієнта права одержати цю інформацію за безпосереднім запитом. Цей виняток не повинний також діяти в тих випадках, коли звіти і висновки опубліковані (цілком або частково) або передані іншим особам, а не тільки клієнту.

Стаття 33. До звіту з проведеного дослідження має бути включена така інформація.

Основні дані:

а) для кого і ким проводилося дослідження;

б) мета дослідження;

в) імена субпідрядників і консультантів, що проводили будь-яку суттєву частину дослідження.

Предмет дослідження:

г) опис передбачуваного і фактичного охоплення проблем;

д) розмір, характер і географія поширення предмета дослідження, як заплановані, так і фактично отримані дані, і, де можливо, дати обсяг зібраних даних, отриманих тільки частково про предмет дослідження;

є) деталі методу вивчення предмета дослідження, а також використані методи зважування (оцінки);

ж) де технічно можливі, дані про рівень респонсу і коментар з приводу можливого перекручування результатів через відсутність відповідей на поставлені питання.

Збір даних:

з) опис методу, за допомогою якого проводився збір інформації (тобто особисте інтерв'ю, письмові анкети або телефонні інтерв'ю, групове обговорення, використання механічних записуючих пристроїв спостереження або інші
методи);

і) точний опис штату співробітників, які проводили польові дослідження, методи контролю за якістю проведення польових досліджень;

к) методи залучення інформаторів і загальна характеристика використаної мотивації, що забезпечує співробітництво інформаторів з дослідниками;

л) період часу, коли проводилися польові дослідження;

м) у випадку кабінетних досліджень точне позначення джерел інформації та їх надійність. Подання результатів:

н) найважливіші висновки, отримані в результаті дос­лідження;

о) база обчислених відсотків з чітким позначенням бази вагового і невагового методів;

п) загальні вказівки щодо статистичних меж припус­тимих похибок щодо основних результатів, а також стати­стично значущих відмінностей між ключовими параметра­ми;

р) використані анкети та інші важливі матеріали (або, у випадку спільного дослідження, у тій частині, що стосується згаданого вище предмета дослідження).

Д. Застосування кодексу

Стаття 34. Будь-яка особа або організація, залучені або ті, які беруть участь у маркетингових дослідженнях і/або які пропонують проводити їх, зобов'язані активно застосо­вувати правила цього кодексу за духом і буквою.

Стаття 35.Про будь-яке серйозне порушення кодексу з боку окремої країни треба негайно повідомити в національ­ну організацію, що прийняла даний кодекс. Ця національ­на організація, що виражає інтереси своїх учасників, відпо­відає в першу чергу за розгляд і виконання рішення за кожним випадком порушення. У тих країнах, де такої орга­нізації немає, її необхідно створити якомога швидше. На­ціональна організація повинна вживати заходів, які вона вважає справедливими, і стежити за дотриманням дійсного кодексу, а також відповідних національних кодексів змаркетингових досліджень і законів своєї країни. Важливо, щоб про будь-яке прийняте рішення за цією статтею повідомлялося в секретаріати МТП і ЕСОМАР, без вказування назв зацікавлених сторін. Стаття 36. У випадках, якщо:

а) така національна організація не існує, або

б) така національна організація з якихось причин не може прийняти рішення або не в змозі інтерпретувати дійсний кодекс, або

в) яка-небудь зацікавлена сторона бажає звернутися длявирішення питання до міжнародної організації (або негайно, або в плані наступного повторного обговорення), або

г) дана проблема втягує представників з різних країн
(наприклад, при виконанні міжнародного маркетингового дослідження), тоді питання передається в секретаріати МТП і ЕСОМАР, що проводять консультації із зацікавленими сторонами з предмета суперечки. Там, де неформальне роз­в'язання проблеми виявилося неможливим, обидва секретаріати створюють спеціальний орган спільно з МТП і ЕСО­МАР з метою вирішення проблеми, що виникла.

Запитання для самоперевірки:

1. Назвіть основні принципи кодексу.

2. Назвіть основні обов’язки стосовно інформаторів.

3. Дайте визначення поняття інтерв’ю.

4. Які особливості інтерв’ювання дітей?

 


Читайте також:

  1. I. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА.
  2. II. Правила щодо аргументів.
  3. V. Етичні правила психологічних досліджень
  4. VII. Правила техніки безпеки і гігієни праці.
  5. VІ. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
  6. А ви слідуєте цім правилам, коли виступаєте публічно?
  7. Активное слушание: правила, реакции, “сохранение
  8. Види графіків та правила їх побудови.
  9. Види графіків та правила їх побудови.
  10. Визначення поняття та правила визначення
  11. Визначення, класифікація і правила побудови індексів




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Міжнародний кодекс МТП і ЕСОМАР з практики маркетингових і соціальних досліджень | Тема 7. Види маркетингових досліджень, їх структура та методи проведення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.