Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Практичні завдання

Скласти анотований показник літератури присвячений вивченню рекреаційних ресурсів та умов.

За списком складають анотований каталог літератури[1]. Відомос­ті про кожне літературне джерело заносять на окрему картку. На лицьовому боці картки записують вихідні дані про книгу або статтю, а на зворотному — анотацію або короткий зміст твору. Картки розміщують у спеціальних ящичках чи конвертах в ал­фавітному порядку за розділами програми. Окремо ведуть каталог художньої літератури на географічні теми. Анотований каталог поповнюється протягом всіх занять. Він стане в пригоди у вивченні наступних тем з географії. Правильність складання списку і каталогу перевіряє викладач на практичних заняттях.

Використавши теоретичні матеріали, проаналізувати поняття «рекреаційні ресурси», «рекреаційні умови», «рекреаційний потенціал». Створити схему «рекреаційних ресурсів».

Для виконання завдання необхідно скласти таблицю (форма подається нижче), яку заповнюють використовуючи літературні джерела.

Вивчення поняття «рекреаційні ресурси», «рекреаційні ресурси» Автор (автори), рік Показати відмінності від інших визначень
       

Використавши атлас природних умов та ресурсів України та Національний атлас України (електронний варіант) визначити райони поширення основних видів рекреаційних ресурсів Вінницької області. Нанесіть їх на контурну карту області. Особливу увагу звернути на лісові рекреаційні ресурси. Пояснити територіальну диференціацію різних видів рекреаційних ресурсів та їхній зв’язок з різними видами ландшафтних комплексів.

4. За топографічною (гіпсометричною) картою (рис. 7), картою рослинності (рис. 8), таксаційним описом та іншими фондовими матеріалами побудувати оціночну карту-гіпотезу використання рекреаційних ресурсів лісових ландшафтів П’ятничанського лісу (використовуються матеріали з лабораторного заняття 5).

За планом лісонасаджень (рис. 8) зробити накидну схему на квартали та виділи П’ятничанського лісу. Для цього необхідно взяти лист кальки формату А4 та перенести контури вказаних об’єктів. Лісові квартали та виділи розташовані (у порядку нумерації) з заходу на схід та з півночі на південь.



Интернет реклама УБС

Для отримання оціночної картосхеми необхідно оцінити кожний з кварталі та виділів необхідно провести рекреаційну оцінку лісових ландшафтів. Для виконання цього завдання необхідно мати таксаційний опис відповідного лісництва, де подається рекреаційна характеристика лісового ландшафтного комплексу (табл. 2).

Існує значна кількість оціночних шкал та підходів для створення оціночної картосхеми.

Мухіна Л.І. зазначає, що в основі аналізу рекреаційних ландшафтних комплексів (ЛК) повинен бути нормативний метод. У цьому випадку оцінка зводиться до виявлення структури, бальної оцінки кожного елементу ЛК і наступного їх сумування. При рекреаційному аналізі лісових комплексів доводиться враховувати не лише наявність та інтенсивність будь-якої якості лісового комплексу, а і просторове, і часове розповсюдження.

Після перегляду ряду робіт можна узагальнити, що рекреаційна оцінка ЛК, як вид технологічної оцінки лісових ландшафтних комплексів, є сукупність оцінок окремих її якостей, придатних для відпочинку людини. Оцінки рекреаційних якостей лісових комплексів найчастіше виражаються у балах. Окрім того, ці якості можуть виражатися цифровими показниками (категорії, ранги). Необхідно звернути увагу на те, що цифрова форма дозволяє коротко й чітко висловлювати результати досліджень і допомагає швидко проводити порівняння показників, інколи навіть таких, які не можна порівнювати за фізичною сутністю. Це особливо важливо при значній кількості об’єктів, які оцінюються. Оскільки при допомозі бальної оцінки можна виразити ступінь відповідності даного значення показника значенню, яке приймається, як еталонне (оптимальне), бальна оцінка за характером використання є універсальною, а за сутністю вимірів — відносною. Ці якості бальної системи дають можливість зіставити й згрупувати оцінки різноякісних явищ і показників.

Окрім того, якості можуть виражатися у формі слів чи виразів. Наприклад, «добре — погано», «придатні — не придатні», «сприятливі — не сприятливі».

Потрібно звернути увагу на те, що всі форми запису оцінок можуть переходити одна в одну, тобто є різними способами запису одних і тих самих оцінок. Про що свідчать дані таблиці 3.

Табл. 3. Рекреаційна оцінка ландшафтних комплексів

Словарна Цифрова
Рівень сприятливих рекреаційних ресурсів Рекреаційна оцінка лісових комплексів Бали Категорії
Несприятливі Низька V
Малосприятливі   IV
Середньо сприятливі Середня III
Сприятливі   II
Найбільш сприятливі Висока I

Словарна форма оцінок часто застосовується при аналізі і оцінці рекреаційних властивостей лісових ЛК (табл. 4).

Табл. 4. Рекреаційна оцінка лісових ландшафтних комплексів

Оцінка Характеристика лісової рослинності
Найкраща Сухі соснові, широколистяні, хвойно-широколистяні ЛК, мішані з домішками субтропічних видів.
Добра Сухі темнохвойні ЛК, заплавні діброви
Задовільна Частково заболочені хвойні, мішано-лісові ЛК
Погана Ліси по болотних ЛК, невеликі лісові масиви серед с / г угідь.

Результатом рекреаційної оцінки лісових територій є таксаційні описи, в них відображені оцінки отримані методом лісової таксації, такі як: походження, склад і структура деревостану, середні висоти, діаметр і повнота, тип лісу, запас деревини на 1 га, опис підросту, підліску, трав’яного покриву та інші показники, що мають сільськогосподарське значення. Для таксації ландшафтних комплексів у додаток до лісотаксаційної характеристики визначають ряд таксаційних показників рекреаційного призначення, а також описуються особливості, що мають те чи інше рекреаційне використання (дороги, високо декоративні групи дерев, малі архітектурні форми, водойми тощо).

Комплексною експедицією Українського лісовпорядкувального підприємства розроблена й застосована на практиці система визначення показників рекреаційного призначення. Згідно з цією системою ландшафтно-рекреаційна характеристика природних лісових комплексів передбачає визначення таких таксаційних показників: тип ландшафтів ділянки, ступінь стійкості природних комплексів до рекреаційного навантаження, стадії рекреаційної дигресії і рекреаційна оцінка, естетична оцінка і оцінка прохідності, ступінь благоустрою території, насиченість визначними пам’ятками чи місцевостями, ягідниками, а також оглядовість.

Всі вище згадані показники будуть застосовані в роботі і тому подамо їх характеристику. Тип ландшафту — це загальний вигляд ділянки з певною структурною формою деревостану, ступенем наповненості площі ділянки деревною і чагарниковою рослинністю й характером її розташування.

В основі класифікації лежать такі ознаки (табл. 5): для груп — оглядовість; для типів — освітленість територій, що визначається наявністю деревостану, його зімкненістю і характером розташування дерев по площі.

Табл. 5. Класифікація типів ландшафтів

Група ландшафтів Тип ландшафту Зімкненість пологу
І. Закриті простори, оглядовість мала. І-А — Деревостан горизонтальної зімкненості, чисті й мішані по складу всіх типів лісу, одноярусні, одновікові з рівномірним розміщенням дерев по площі. Чагарники більше 1,5 м. висоти. 0,6 — 1,0
ІІ-Б — Деревостан вертикальної зімкненості переважно мішані за складом поряд. Дво- або багатоярусні. Групове поширення дерев по площі. 0,6 — 1,0
ІІ. Напіввід­кри­ті просто­ри, оглядовість середня ІІ-А — Зріджені деревостан з рівномірним розташуванням дерев, одновікові, чисті чи мішані за складом. 0,3 — 0,5
ІІІ. Відкриті простори, оглядовість добра. ІІ-Б — Зріджені деревостан з нерівномірним розміщенням дерев. Особливості: різна площа груп з вільною конфігурацією кордонів і розділені галявинами величиною, що дорівнює подвійній і більше висоті дерев в групах. 0,3 — 0,5
Деревостан ІІІ-А — Зріджені деревостан з рівномірним розміщенням дерев, у яких проекції широких крон складають 10—20% площі території. 0,1 — 0,2
ІІІ-Б — Ділянки з поодинокими деревами чи окремими дрібними ділянками чагарників. Рослинність з дерев і чагарників складає менше 10% площі.  
ІІІ-В Ділянки без дерев і чагарників. Це галявини, сіножаті та інші нелісові площі, в тому числі і водні простори. 0,1 — 0,2

В ЛК рекреаційного призначення перевагу отримують групи закритих типів ландшафтів.

Стійкість ландшафтних комплексів до рекреаційного навантаження. Цей показник залежить від багатьох природних факторів: крутизни схилів, ґрунтового покриву, ступеню ерозії, складу і віку насаджень, вологості тощо.

Визначають стійкість за п’ятибальною шкалою, в основу якої покладені біологічні властивості деревних порід і екологічні умови їх росту. Саму низьку стійкість оцінюють по п’ятому класу, саму високу — по першому.

До ділянок з обмеженим рекреаційним використанням належать пасовища та галявини. На ділянках, не призначених для рекреаційного використання (лісові розплідники) і водойм, класи ступеня стійкості не визначаються.

5. Використавши план лісонасаджень П’ятничанського лісу, аналогічно до завдання 4, скласти картосхему стадій рекреаційної дигресії, використавши табл. «Таксаційний опис Вінницького лісництва».

Стадії рекреаційної дигресії.Рекреаційна дигресія — це порушення натурального середовища в результаті впливу на нього рекреантів (витоптування, знищення лісової підстилки, надґрунтового покриву, підліску, підросту, ушкодження дерев та інше)

Ступінь дигресії природного середовища знаходиться в прямій залежності від рекреаційного навантаження. Стадії дигресії найчастіше використовують за системою Казанської, 1977 (табл. 6). Вона вважає, що ліс під впливом рекреаційного використання проходить ряд характерних станів, що дає можливість виділити в суцільному процесі окремі стадії рекреаційної дигресії.

Таким чином загибель підросту і втрата здатності лісу до самовідновлення при збереженні незмінного рекреаційного навантаження проходить між ІІІ і IV стадіями. Ця межа вважається межею стійкості біоценозу.

Табл. 6. Стадії рекреаційної дигресії

Ста-дія Стан лісового ландшафтного комплексу
Непорушена підстилка, повний набір, характерних для даного типу лісу, трав’яних видів. Багаточисельний різновіковий підріст.
Намічаються стежки, які займають ще не більше 5% площі. Починає витоптуватись підстилка і проникають види з галявин.
Вибиті ділянки займають до 10-15% всієї площі. Потужність підстилки значно зменшена. Остання обставина разом із збільшенням освітленості, пов’язаним з проріджуванням верхнього пологу, підросту і підліску, приводить до заселення лучних рослин і, навіть, бур’янів. Підріст, що зберігся, малодиференційований, майже немає проростків ценозоутворюючих порід.
Лісовий біоценоз набуває своєрідної структури, що проявляється в чергуванні куртин підросту і підліску, обмежених галявинами і стежками. На галявинах повністю зруйнована підстилка, розростаються лучні трави, проходить задерніння ґрунту. Підріст залишається лише під захистом куртин і життєздатність його дуже низька. Вибиті ділянки займають 15-20% площі.
Вибита площа збільшується до 60-100%. Значна частина площі позбавлена рослинності, що зберігається лише плямами, є фрагменти бур’янів і однорічних рослин. Підріст майже повністю відсутній. Різко збільшена освітленість. Всі дорослі дерева, що збереглись — хворі або з механічними ушкодженнями, у значної частини коріння оголене і виступає на поверхню ґрунту.

Провести екскурсію до П’ятничанського лісу. Уточнити літературні та фондові матеріали вибраної ключової ділянки. Дати рекреаційну, естетичну оцінку та прохідність цих лісових ландшафтів. Методика оцінки подається нижче.

Практичне завдання рекомендується проводити у весняний період (травень), коли можливе проведення оцінювання ключової ділянки для рекреаційних потреб. За необхідності проводяться замальовки або фотографування цікавих рекреаційних об’єктів, збирається гербарій лікарських рослин тощо. Складені картосхеми у 4 та 5 завданнях уточнюються та поновлюються, на основі яких складаються остаточні оціночні картосхеми рекреаційних умов та ресурсів, а також стадій рекреаційної дигресії.

Рекреаційна оцінка. Ділянки і їх сукупності оцінюються за їх придатністю для оздоровчих функцій. Проводять за ознаками естетичності, пішохідної доступності і додатковій характеристиці, що залежить від наявності елементів рекреаційного облаштування, ягідників, а також оглядовості території. Таким чином рекреаційну оцінку отримують шляхом сумування трьох показників в цифровій формі. Розрізняють 3 класи рекреаційної оцінки:

1-й клас (висока оцінка) —3-8 (сума показників);

2-й клас (середня) — 9-11;

3-й клас (низька) — 12-15.

Естетична оцінка.Використовують п’ятибальну шкалу, в основі якої лежать критерії: склад і вік насаджень, вологість умов зростання, експозиція й крутизна схилів.

Для нелісових територій існують окремі таблиці, що враховують якісний склад трав, наявність іншої рослинності.

Найменшу естетичну якість мають практично чисті насадження з найбільш поширених порід.

Вихідну естетичну оцінку в залежності від додаткових ознак можливо підвищувати на 1 чи понизити на 1-2 бали. Вищий клас естетичної оцінки - 1, нижчий - 5. На естетичну оцінку великий вплив мають умови зволоження.

Прохідність.Для визначення прохідності враховують ряд ознак:

Бальні оцінки ділянки встановлюють в залежності від співвідношення цих ознак, для чого розроблені п’ятибальні таблиці (табл. 7) для рівнинних і гірських ЛК.

Іноді подаються додаткові характеристики: фітонцидність і газостійкість насаджень (особливо для комплексів поблизу міст і промислових центрів).

На основі комплексної оцінки ЛК рекреаційного призначення виділяють функціональні зони:

· масового відпочинку. При величині площі 5 га і більше в місцях, що використовуються чи проектуються для масового відпочинку, в районах поблизу установ для відпочинку і туризму, водойм з пляжними комплексами, пікнікових і спортивних галявин тощо. Природні комплекси досягли 3-5 стадії рекреаційної дигресії. Застосовуються заходи по регулюванню відвідування;

· інтенсивної рекреації - ділянки, що досягли 2-3 стадії рекреаційної дигресії. Масових скупчень відпочиваючих не передбачається. Високий ступінь відвідуваності для різних по тривалості пікніків і прогулянок. Необхідне обладнання місць для відпочинку.

· екстенсивної рекреації — ділянки, на яких звичайно не відчувається сильний вплив рекреаційної діяльності (1 стадія дигресії). Рекреаційна діяльність, як правило, обмежується збором ягід, грибів. Потрібне обладнання обмеженої кількості місць відпочинку. Пересування по території обмежене.

· резервна — ділянки, що в даний час не використовуються для рекреаційної діяльності (віддалені від населених пунктів, великі масиви молодняку до 10 років).

· рекреаційно не використовувані — виділяється при наявності територій, де рекреаційна діяльність по ряду організаційних і технічних причин має бути обмежена чи заборонена.

· природних резерватів — включає пам’ятники природи, заповідні ділянки, куточки тиші, заповідні ділянки.

Табл. 7. Визначення класів прохідності на рівнинних ЛК.

Клас прохід-ності Відстань від
Найближчої частини виділу до населеного пункту, м Більшої частини виділу до рекреаційної установи чи автостоянки, м Найближчої частини до дороги загального призначення, м
1. До 500 До 250 До 100
2. 500—1000 250 — 500 100 — 250
3. 1000 — 2000 500 — 1000 250 — 500
4. 2000 — 3000 1000 — 2000 500 — 1000
5. 3000 і більше 2000 і більше 1000 і більше

7. Написати звіт, де дати комплексну характеристику рекреаційних ресурсів та умов П’ятничанського лісу за схемою:

· розташування ключової ділянки;

· компонентна характеристика (дати характеристику основних видів рекреаційних ресурсів досліджуваних лісових ландшафтів);

· рекреаційний аналіз та оцінка ресурсів, естетична оцінка та прохідність, додається остаточна рекреаційна оціночна картосхема;

· негативні фізико-географічні процеси у процесі рекреаційного природокористування, додається картосхема рекреаційної дигресії;

· пропозиції щодо поліпшення стану лісових ландшафтів під впливом рекреаційного природокористування.

теоретичні питання

1. Ландшафтознавство гірських країн.

2. Аквальне ландшафтознавство.

3. Палеоландшафтознавство.

4. Історичне ландшафтознавство.

5. Антропогенне ландшафтознавство.

6. Урбаністичне ландшафтознавство.

7. Екологічне ландшафтознавство.

8. Космічне ландшафтознавство.

9. Геофізика ландшафтів.

10. Геохімія ландшафтів.


Читайте також:

  1. I. Постановка завдання статистичного дослідження
  2. I. ПРЕДМЕТ, МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ
  3. II. Завдання
  4. II. Завдання на проект.
  5. II. Перевірка домашнього завдання.
  6. II. Перевірка домашнього завдання.
  7. II. Перевірка домашнього завдання.
  8. II. Перевірка домашнього завдання.
  9. II. Перевірка домашнього завдання.
  10. II. Перевірка домашнього завдання.
  11. II. Перевірка домашнього завдання.
  12. II. Перевірка домашнього завдання.




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Лабораторне заняття 6 | Лабораторне заняття 7

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.