Закони розподілу випадкових величин. Параметри статистичних розподілів

Результати окремих експериментів, як ми уже відмічали, непередбачувані, але це не означає, що вони не підлягають ніяким закономірностям. Закони, яким підкоряються результати вимірювань існують і маютьстатистичний характер. При обробці експериментальних результатів ставиться завдання – встановити ці закони і скористатися ними для досягнення основної мети – отримати із досліду якнайкращу оцінкуістинного значення вимірювальної величини і охарактеризуватиякість цієї оцінки. Отже, математичні закони теорії імовірності не є безпредметними абстракціями, позбавленими фізичного змісту; вони є математичним виразом реальних закономірностей, що фактично існують в масових випадкових явищах природи. Розробка методів реєстрації, опису і аналізу статистичних експериментальних даних, що отримуються в результаті спостереження масових випадкових явищ, складає предмет спеціальної науки - математичної статистики.Залежно від характеру вирішуваного практичного питання і від об'єму наявного експериментального матеріалу ці завдання можуть приймати ту або іншу форму. Найбільш типові завдання математичної статистики, що часто зустрічаються на практиці при проведенні медико-біологічних досліджень:

1. Завдання визначення закону розподілу випадкової величини (або системи випадкових величин) за статистичними даними;

2. Задача перевірки правдоподібності гіпотез;

3. Знаходження взаємозв’язку між явищами.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основи вимірювань. Похибки вимірювань, їх види	\|	Параметри статистичних розподілів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.