Переломи фаланг пальців кисті

Механізм травми. Виникають при прямій травмі.

Клініка, діагностика. біль, набряклість, гематома, обмеження функції пальця. При переломах зі зміщенням визначається деформація. Діагноз підтверджується рентгенологічним дослідженням.

Лікування. При переломах проксимальної фаланги без зміщення здійснюють іммобілізацію пальця шиною з гіпсу або інших матеріалів в положенні згинання основної фаланги на 45-50°, середньої - на 60°, нігтьової - до 15° протягом 3 тижнів. Після цього починають фiзiо-функціональне лікування. Працездатність відновлюється через 4 тижні.

При переломах проксимальної фаланги зі зміщенням здійснюють закриту репозицію уламків шляхом тракції за віссю, тиску на зміщений фрагмент з долонної поверхні і згинання проксимальної фаланги до прямого кута. Iммобiлiзацію пальця здійснюють гіпсовою шиною в раніше позначеному положенні на протязі 4 тижнів.

Якщо закритим шляхом зіставити фрагменти не вдалося, вдаються до відкритої репозиції і остеосинтезу спицями. Додаткову фіксацію здійснюють гіпсовою шиною протягом 4 тижнів, після зняття іммобілізації спиці видаляють. Працездатність відновлюється через 5-6 тижнів.

При переломах нігтьової фаланги здійснюють іммобілізацію пальця липким пластирем або на палець накладають циркулярну гіпсову пов'язку на 10-15днів. Працездібність відновлюється через 3 тижні.

Внутрiшньосуглобові переломи фаланг являють собою серйозну загрозу втрати функції в суглобі. При переломах без зміщення здійснюють іммобілізацію в функціонально вигідному положенні протягом 2 тижнів з наступною лікувальною гімнастикою.

При переломах зі зміщенням фрагментів здійснюють закриту репозицію натягом капсули суглоба, в разі невдалої репозиції останню проводять відкрито. Тривалість іммобілізації - 15-20 днів. Лікувальну гімнастику починають через 3 тижні. При багатоуламкових внутрiшньосуглобових переломах з порушенням конгруентностi суглобових поверхонь іммобілізацію необхідно здійснювати в середньофізіологічному положенні в зв'язку з можливістю розвитку анкiлоза або тугорухомості.

УШКОДЖЕННЯ ХРЕБТА ТА ТАЗА

УШКОДЖЕННЯ ХРЕБТА

Хребет складається з переднього опорного комплексу, що включає тіла хребців, міжхребцеві диски, передню і задню повздовжні зв'язки і заднього стабiлiзуючого комплексу, що складається з дужок хребців, остистих, суглобових і поперечних відростків. Розрізняють закриті пошкодження: забій, розтягнення, розриви зв'язок, переломи тіл хребців, переломовивихи і переломи відростків і дуг хребців.

Пошкодження хребта також поділяють на неускладнені пошкодження без порушення (70%) і ускладнення з порушенням (30%) цілісності спинного мозку. Ці пошкодження можуть бути стабільними і нестабiльними. При стабільних переломах залишається непошкодженим задній стабілізуючий комплекс; при нестабiльних, як правило, він пошкоджений.

Механізм травми. В механогенезі переломів розрізняють згинальний і розгинальний моменти, при першому з них перелом виникає в передньому відділі, при другому - в задньому, якщо приєднуються моменти обертання - виникають переломовивихи.

Перша допомога і транспортування хворих з переломами повинні здійснюватися з великою обережністю на жостких ношах, щиті з дошок, або спеціальних ношах.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Переломи I-V п’ясних кісток	\|	Переломи тіл хребців

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.