Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Учасники виконавчого провадження

У зв’язку із примусовим виконанням рішень адміністративних судів виникають численні і різні за змістом процесуальні та матеріальні правовідносини. Такі правовідносини, як і будь-які інші суспільні зв’язки, урегульовані нормами права, складаються із трьох основних елементів: учасників (суб’єкта), об’єкта та змісту.

Повноваження та види учасників виконавчого провадження закріплені у нормах КАС, Законів України „Про державну виконавчу службу”, „Про виконавче провадження”, Інструкції про проведення виконавчих дій. Визначені цими нормативно-правовими актами учасники виконавчого провадження виконують різні процесуальні функції та завдання, відрізняються один від одного метою, якої вони намагаються досягти, вступаючи у правовідносини, пов’язані із примусовим виконанням рішень адміністративних судів. Безперечно, що учасники виконавчого провадження, про яких мова йтиме нижче, відіграють різну (неоднакову) роль у виконавчому провадженні. Однак завдяки здійсненню своїх повноважень у сукупності з іншими учасниками виконавчого провадження вони певним чином обумовлюють настання конкретних правовідносин, пов’язаних із примусовим виконанням адміністративних судів.

Отже, учасниками виконавчого провадження єадміністративний суд, державний виконавець, сторони, представники сторін, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб’єкти оціночної діяльності-суб’єкти господарювання, поняті, працівники органів внутрішніх справ, представники органів опіки і піклування, інших органів і установ.

Залежно від процесуальної мети, статусу та наявності юридичної зацікавленості учасники виконавчого провадження можуть бути класифіковані у три групи:

1) учасники виконавчого провадження, на яких покладається обов’язок організації та проведення виконавчих дій;

2) учасники, які вступають у виконавче провадження з метою відновлення, визнання чи захисту власних юридичних інтересів або інтересів інших осіб;

3) учасники, які своїми діями сприяють проведенню виконавчих дій.

1. Учасники виконавчого провадження, на яких покладається обов’язок організації та проведення виконавчих дій

По-перше, таким учасником слід визнати адміністративний суд, який, згідно із ст. 258 КАС, за заявою осіб, на користь яких ухвалено судове рішення, видає один виконавчий лист, що є підставою відкриття виконавчого провадження.

По-друге, до цієї групи, безумовно, належить державний виконавець.

Відповідно до ст. 4 Закону України „Про державну виконавчу службу”, державними виконавцямиє:

- начальник відділу примусового виконання рішень;

- заступник начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;

- головний державний виконавець, старший державний виконавець, державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;

- начальники відділів примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, їх заступники;

- головні державні виконавці, старші державні виконавці, державні виконавці відділів примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі;

- заступник начальника районного, районного в місті, міського (міста обласного значення), міськрайонного управління юстиції - начальник відділу державної виконавчої служби;

- заступник начальника, головний державний виконавець, старший державний виконавець, державний виконавець районного, районного в місті, міського (міста обласного значення), міськрайонного відділу державної виконавчої служби відповідного управління юстиції (ч. 1 ст. 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2716-IV від 23.06.2005; в редакції Законів № 521-V від 22.12.2006, № 2677-VI від 04.11.2010).

Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому Законом „Про виконавче провадження”.

2. Учасники, які вступають у виконавче провадження з метою відновлення, визнання чи захисту власних юридичних інтересів або інтересів інших осіб

Своєю чергою ця група учасників виконавчого провадження поділяється на два підвиди. Перший підвид – учасники, які вступають у виконавче провадження з метою відновлення, визнання чи захисту власних юридичних інтересів. До цієї групи учасників виконавчого провадження належать такі особи як сторони(ст. 8 Закону України „Про виконавче провадження”). Відповідно до вказаної норми права, сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Стягувачемє фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ.Боржникомє фізична або юридична особа, яка зобов’язана за рішенням вчинити певні дії (передати майно, виконати інші обов’язки, передбачені рішенням) або утриматися від їх вчинення.

У виконавчому провадженні можуть брати участь кілька стягувачів або боржників. Кожен з них щодо іншої сторони має право брати участь у виконавчому провадженні самостійно або може доручити участь у виконавчому провадженні одному зі співучасників.

У разі вибуття однієї зі сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов’язкові тією мірою, в якій вони були б обов’язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Другий підвид– учасники, які вступають у виконавче провадження з метою відновлення, визнання чи захисту інтересів інших осіб.

До учасників, які вступають у виконавче провадження з метою відновлення, визнання чи захисту інтересів інших осіб належать представники сторін. Особливості здійснення представницьких функцій у виконавчому провадженні урегульовані ст.ст. 9, 10 Закону України „Про виконавче провадження”. Зазначеними. нормами права закріплено, що сторони можуть реалізовувати свої права і обов’язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь громадянина у виконавчому провадженні не позбавляє його права мати представника, за винятком випадку, коли боржник зобов’язаний, згідно з рішенням, вчинити певні дії особисто.

Неповнолітні та особи, визнані судом недієздатними, здійснюють свої права та виконують обов’язки у виконавчому провадженні, відповідно до вимог закону.

Якщо стороною виконавчого провадження є особа, визнана судом безвісно відсутньою, державний виконавець своєю постановою залучає до участі у виконавчому провадженні особу, яка є опікуном ії майна.

Участь юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють в межах повноважень, наданих їм законом, або через представників юридичної особи.

Повноваження представника мають бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до вимог закону.

Як бачимо, за аналогією із адміністративним процесом, у виконавчому провадженні можуть мати різні види представництва,а саме: а) договірне (факультативне) представництво та б) законне (обов’язкове) представництво.

У ст. 10 Закону України „Про виконавче провадження” законодавець також закріпив обмеження щодо особи представника у виконавчому провадженні. Так, у виконавчому провадженні представниками не можуть бути чотири групи осіб.

1. Особи, які не досягли 18 років, крім випадків, передбачених законом. Справді, за загальними положеннями повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття) (ст. 34 Цивільного кодексу України).

Однак у разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, вона набуває повної цивільної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу. Крім того, згідно зі ст. 35 Цивільного кодексу України повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і працює за трудовим договором, а також неповнолітній особі, яка записана матір’ю або батьком дитини. Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю.

2. Особи, над якими встановлено опіку чи піклування.

3. Судді, слідчі, прокурори, державні виконавці, крім випадків, коли вони діють як законні представники або як уповноважені особи відповідного органу, що є стороною виконавчого провадження.

4. Інші особи, які відповідно до закону не можуть здійснювати представництво.

3. Учасники, які сприяють здійсненню виконавчого провадження

Такими учасниками є експерт, спеціаліст, суб’єкти оціночної діяльності — суб’єкти господарювання, перекладач, поняті (ст. ст. 13-15 Закону України „Про виконавче провадження”).

Отже, для з’ясування та роз’яснення питань, що виникають при здійсненні виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста,а при необхідності – кількох спеціалістів або експертів для оцінки майна – суб’єктів оціночної діяльності-суб’єктів господарювання.Як експерт або спеціаліст може бути запрошено будь-яку дієздатну особу, яка має необхідні знання, кваліфікацію, досвід роботи у відповідній галузі.

Експерт або спеціаліст зобов’язаний дати письмовий висновок з питань, що поставлені йому державним виконавцем у постанові, а також давати усні рекомендації щодо дій, які виконують в його присутності.

Експерт, спеціаліст та суб’єкт оціночної діяльності-суб’єкт господарювання мають право на винагороду за надані ним послуги. Розмір винагороди за послуги експерта або спеціаліста визначається в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Ця винагорода та інші витрати на проведення експертизи належать до витрат, пов’язаних із провадженням виконавчих дій.

За відмову або ухилення від дачі висновку чи за дачу завідомо неправдивого висновку експерт несе кримінальну відповідальність, про що його має попередити державний виконавець. Збитки, завдані сторонам неправдивим висновком експерта або спеціаліста, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом. Суб’єкт оціночної діяльності-суб’єкт господарювання несе відповідальність за недостовірність чи необ’єктивність оцінки майна у порядку, встановленому законом.

Копія постанови державного виконавця про призначення у виконавчому провадженні експерта або спеціаліста у триденний строк з дня її винесення надсилається сторонам. Заявлений сторонами відвід експерту або спеціалісту вирішується в порядку, передбаченому ст. 16 Закону України „Про виконавче провадження”.

У разі необхідності під час провадження виконавчих дій державний виконавець або сторони (їх представники) можуть запросити перекладача.Перекладачем може бути будь-яка дієздатна особа, що володіє мовами, знання яких необхідні для перекладу. Особі, якій потрібні послуги перекладача, державний виконавець надає строк для його запрошення, який не може перевищувати 10 днів. У випадку, коли зазначена особа не забезпечить участі перекладача у визначений строк, його може призначити своєю постановою державний виконавець (ст. 14 Закону України „Про виконавче провадження”).

Перекладач має право на винагороду за виконану роботу, що належить до витрат, пов’язаних із провадженням виконавчих дій. Розмір винагороди за послуги перекладача визначається в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У разі завідомо неправильного перекладу, а також за відмову виконати обов’язки перекладача особа несе кримінальну відповідальність, про що вона має бути попереджена державним виконавцем.

Виконавчі дії можуть провадитися у присутності понятих(ст. 15 Закону України „Про виконавче провадження”).

Присутність понятих обов’язковапри вчиненні виконавчих дій, пов’язаних із примусовим входженням до нежилих приміщень і сховищ, в яких зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернено йому в натурі; примусовим входженням до жилих будинків, квартир для забезпечення примусового виселення та вселення в них; примусовим входженням до будинків, квартир та інших приміщень, в яких знаходиться дитина, яка має бути передана іншим особам відповідно до рішення суду; при проведенні огляду, арешту, вилучення і передачі майна.

Понятими можуть бути будь-які дієздатні громадяни, які не мають особистої заінтересованості в провадженні виконавчих дій і не пов’язані між собою або з учасниками виконавчого провадження родинними зв’язками, підлеглістю чи підконтрольністю. Кількість понятих при вчиненні виконавчих дій не може бути менше двох.

Понятий має право знати, для участі в провадженні яких виконавчих дій його запрошено, на підставі якого виконавчого документа вони здійснюються, а також робити зауваження з приводу вчинення виконавчих дій. Зауваження понятого підлягають занесенню до акта відповідної виконавчої дії. Понятий зобов’язаний засвідчити факт, зміст і результати виконавчих дій, під час провадження яких він був присутній. Перед початком виконавчих дій, в яких беруть участь поняті, державний виконавець роз’яснює їх права і обов’язки. Поняті мають право на компенсацію витрат, пов’язаних із виконанням обов’язків понятих. Зазначені витрати належать до витрат на проведення виконавчих дій.

З метою можливості вільного захисту власних прав, свобод та інтересів сторони та інші учасники виконавчого провадження чинним законодавством наділені певним обсягом повноважень (ст. 12 Закону „Про виконавче провадження”).

Залежно від правового статусу конкретної особи можна виділити загальні та спеціальні повноваження учасників виконавчого провадження.

Загальні повноваження учасників виконавчого провадження однаковою мірою використовуються та мають дотримуватись усіма учасниками виконавчого провадження.

Так, сторони та інші учасники виконавчого провадження мають право знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні і письмові пояснення в процесі виконавчих дій, висловлювати свої доводи, міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі при проведенні експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження, заявляти відводи у випадках, передбачених Законом України „Про виконавче провадження”, оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими цим Законом.

Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов’язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення повного і своєчасного вчинення виконавчих дій.

Спеціальні повноваження,тобто сукупністьправ та обов’язків закріплених у чинному законодавстві, які є доступними та обов’язковими лише для обмеженого кола учасників виконавчого провадження. Відповідно до цього виду повноважень, стягувач має правоподати заяву про видачу дубліката виконавчого документа, про поновлення строку пред’явлення виконавчого документа до виконання, про відмову від стягнення і повернення виконавчого документа.

Сторони мають правоукласти мирову угоду про закінчення виконавчого провадження, яка визнається судом, оспорювати належність майна і його оцінку, подавати письмові заперечення проти розрахунку державного виконавця щодо розподілу коштів між стягувачами.

За виконавчим документом про стягнення коштів за погодженням із стягувачем боржник може передати стягувачу в рахунок повного або часткового погашення боргу власне майно.

Сторони зобов'язаніписьмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи місцезнаходження, а боржник-фізична особа — про зміну місця роботи.

Боржник зобов’язанийу строк, встановлений державним виконавцем, надати достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, рахунки в банківських та фінансових установах, своєчасно з’явитися за викликом державного виконавця, письмово повідомити державного виконавця про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, які належать боржникові від інших осіб.

Статтею 16 Закону України „Про виконавче провадження” закріплено правовий механізм забезпечення об’єктивності здійснення окремими учасниками виконавчого провадження процесуальних дій. Якщо є підстави вважати, що окремий учасник виконавчого провадження зацікавлений у результатах цього провадження, то йому може бути заявлено відвід.

Згідно із вказаною нормою, державний виконавець, експерт, спеціаліст, суб’єкт оціночної діяльності-суб’єкт господарювання, перекладач не можуть брати участі у виконавчому провадженні і підлягають відводу, якщо вони є близькими родичами сторін, їх представників або інших осіб, що беруть участь у виконавчому провадженні, або заінтересовані в результаті виконання рішення, або є інші обставини, що викликають сумнів у їх неупередженості.

За наявності обставин для відводу зазначені особи зобов’язані заявити самовідвід.З тих же підстав відвід цим особам може бути заявлений стягувачем, боржником або їх представниками. Відвід має бути вмотивованим, викладеним у письмовій формі і заявленим у будь-який час до закінчення виконавчого провадження.

Питання про відвід державного виконавцявирішується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, про що виноситься постанова.

Питання про відвід, самовідвід начальника відділу або всіх державних виконавців зазначеного відділу вирішується керівником відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня. Постанова про задоволення чи відмову у задоволенні відводу, самовідводу начальника відділу або всіх державних виконавців зазначеного відділу може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом (ч. 4 ст. 10).

Питання про відвід експерта, спеціаліста, суб’єкта оціночної діяльності-суб’єкта господарювання чи перекладача вирішується вмотивованою постановою державного виконавця.

У разі відводу державного виконавця виконавчий документ передається у встановленому порядку іншому державному виконавцеві або до іншого органу Державної виконавчої служби.

Відмова у задоволенні відводу державного виконавця може бути оскаржена до відповідного суду у 10-денний строк, а відводу експерта, спеціаліста, суб’єкта оціночної діяльності-суб’єкта господарювання, перекладача – у той же строк начальнику відповідного органу державної виконавчої служби, а у разі його відмови – до суду.

Посадові особи, що мають право на розгляд питання про відвід державного виконавця, експерта, спеціаліста, суб’єкта оціночної діяльності-суб’єкта господарювання чи перекладача, а також суд, зобов’язані розглянути заяву про відвід або самовідвід у строк до п’яти робочих днів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Оформлення виконавчого листа	\|	Лекция 1.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.