Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Лекция 1.

Провадження за нововиявленими обставинами;

8) виконання судових рішень в адміністративних справах.

На думку окремих вчених, зважаючи на те, що виконання судових рішень в адміністративних справах покладається на орган виконавчої влади – Державну виконавчу службу Міністерства юстиції України, є формою реалізації виконавчої влади, то, відповід­но, неприйнятною слід визнати точку зору про визнання цього провадження класичною стадією адміністративного судочинства.

Тому виконавче провадження в основному, за деякими ви­нятками, залишається поза регулюючим впливом норм адмі­ністративного процесуального права, закріплених у КАС. Це абсолютно самостійний вид провадження, урегульо­ваний адміністративно-процедурними нормами, який входить до структури адміністративного права.

Принциповим для розуміння сутності стадій адміністратив­ного судочинства є те, що кожна така стадія здійснюється виключ­но однією відповідною судовою інстанцією або органом дер­жавної влади.

Так, перші три стадіїадміністративного судочинства (пору­шення адміністративної справи, підготовка адміністративної справи до судового розгляду, судовий розгляд адміністративної справи) реалізуються, як правило, у суді першої інстан­ції – окружному адміністративному суді.

Стадії апеляційного оскарження рішень адміністративних судів першої інстанції відповідає суд апеляційної (другої) інстанції – апеляційний адміністративний суд.

Стадія касаційного оскарження рішень адміністративних судів першої та апеляційної інстанції здійснюється відповідно Вищим адміністративним судом України, який відповідно до ст. 210 КАС є судом касаційної інстанції в адмініст­ративних справах.

Окремі судові рішення переглядає Верховний Суд України; провадження за нововиявленими об­ставинами здійснюється судом тієї інстанції, який першим до­пустив помилку при вирішенні справи внаслідок незнання про існування цієї обставини.

Виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється виключно спеціально уповноваженим органом виконавчої влади – Державною вико­навчою службою Міністерства юстиції України.



Интернет реклама УБС

Слід чітко усвідомлювати, що виникнення, розвиток та логічне завершення кожної стадії адміністративного судочинства неможливі у всіх судових інстанціях одночасно і окремо взята стадія здійснюється виключно лише одним адміністра­тивним судом певної інстанції.

Аналізуючи провадження та стадії адміністративного судочинства, розглянемо деякі особливості співвідношення цих процесуальних категорій.

По-перше, при ознайомленні із стадіями адміністративного судочинства у вічі впадає те, що назви окремих з них позначають­ся саме терміном „провадження”. Це такі стадії, як: апеляційне провадження, касаційне провадження, провадження за винятковими обставинами, провадження за нововиявленими обста­винами.

Проте важливо розуміти, що позначення назв стадій таким чином, тобто присвоєння їм найменування „провадження”, не означає, що ці стадії є провадженнями юридичного процесу у їх класичному розумінні. У даному випадку хоча і має місце один і той самий термін – „провадження”, однак у контексті характеристики окремої стадії і сукупності правил розгляду та вирішення адміністративних справ він різний, неоднаковий за своїм процесуальним змістом.

По-друге, виходить, що завдяки своїй специфіці окремі стадії, своєю чергою, можуть утворюватись із інших стадій адміністративного судочинства. Такими стадіями є: апеляційне провадження, касаційне провадження, провадження за винятковими обставинами, провадження за но­вовиявленими обставинами. Так, перераховані провадження складаються із обов’язкових стадій: 1) порушення адміністра­тивної справи в адміністративному суді; 2) підготовка адмі­ністративної справи до судового розгляду; 3) судовий розгляд адміністративної справи.

Наприклад, апеляційне оскарження рішень адміністратив­них судів першої інстанції (апеляційне провадження) є окре­мою стадією адміністративного судочинства, разом з тим складає­ться з таких частин: 1) порушення апеляційного розгляду ад­міністративної справи; 2) підготовка адміністративної справи до апеляційного розгляду; 3) апеляційний розгляд адміністра­тивної справи у судовому засіданні.

Враховуючи те, що стадії апеляційного перегляду рішень адміністративних судів першої інстанції, касаційного перегля­ду рішень адміністративних судів першої та апеляційної ін­станції, перегляду справ у зв’язку з винятковими обставинами, перегляду справ за нововиявленими обставинами та виконання судових рішень в адміністративних справах самі утворюються із структурних елемен­тів, які за назвою і змістом подібні до трьох обов’язкових стадій судочинства, тому вони і отримали у КАС України назву „прова­джень”, оскільки за своєю сутністю набагато змістовніші порівняно з іншими стадіями судочинства.

Проте, враховуючи відсутність єдиної наукової та законо­давчої концепції співвідношення стадій і проваджень юридич­ного процесу, питання його структури, зокрема, і його видів: цивільного процесу, адміністративного процесу, досі залиша­ється дискусійним, а відтак – остаточно не розв’язаним.

3. Система адміністративного судочинства

Поняття системи галузі права зазвичай визначається як внутрішня структура цієї галузі права, яка відповідає змісту тих суспільних відносин, що регулюються даною галуззю права, та пов’язується із такими юридичними категоріями, як норма права, правовий інститут і підгалузь права. Відповідно і систему адміністративного судочинства доцільно визначати як сукупність норм права, які встановлюють основоположні засади та регулюють процесуальний порядок розгляду та вирішення адміністративними судами публічно-правових спорів.

Первісним елементом у системі права вважається норма права. Тому можна виділити інститут сторін у адміністративному судочинстві, інститут апеляційного оскарження рішень адміністратив­них судів тощо.

Традиційно головним критерієм об’єднання норм права та їх розподілу за структурними частинами є предмет правового регулювання. Відповідно система адміністративного судочинства передбачає виокремлення правових інститутів, що об’єднуються взагальну і особливу частинивструктурі нормативно-правового акта, який регулює розгляд та вирішення адміністративними судами публічно-правових спорів – КАС Ук­раїни.

Значення загальної частини адміністративного судочинства полягає у тому, що вона містить у собі фундамен­тальні положення, визначає основні правила адміністративного судочинства. Ця частина закріплює понятійний апарат, який засто­совується в інститутах особливої частини. До загальної частини входять норми права, які так чи інакше застосовуються у всіх сферах адміністративного судочинства.

Загальна частинаадміністративного судочинства відповідає змісту І, II, VI розділів КАС. До неї належать правові норми, які закріплюють:

– принципи адміністративного судочинства;

– правовий статус учасників адміністративного судочинства (адміністративного суду, сторін, третіх осіб, їх представників. Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, прокурора, органів державної влади, органів місцевого са­моврядування, фізичних та юридичних осіб, секретарів судового засідання, судових розпорядників, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів);

– питання судових викликів і повідомлень, засобів фіксуван­ня адміністративного судочинства, доказів, судових витрат і строків;

– заходи процесуального примусу.

Перераховані питання, які регулюються процесуальними нормами КАС, дають можливість визначити осново­положні засади, необхідні для вирішення по суті адміністра­тивної справи, яка є предметом розгляду в адміністративному суді, здійснення адміністративного судочинства у судах пер­шої, апеляційної та. касаційної інстанцій.

Особлива частина, використовуючи положення загальної, дає відповіді на запитання: як саме має порушуватись і розглядатись адміністративна справа, як слід процесуально оформити рішення, прийняте адміністративним судом щодо публічно-правового спору, які саме існують процесуально-правові засоби забезпе­чення законності, повноти та обґрунтованості судового рішен­ня в адміністративному судочинстві, яким чином забезпечується виконання судових рішень в адміністративних справах. Положення особливої частини адміністративного судочинства закріплені відповідно у III, IV та V розділах КАС України. Вона об’єднує правові норми, як закріплюють:

– порядок порушення адміністративної справи в адміністра­тивному суді першої інстанції;

– зміст і особливості розгляду та вирішення адміністративної справи в адміністративному суді першої інстанції;

– зміст та порядок ухвалення судових рішень в адміністра­тивних справах;

– порядок порушення адміністративної справи в апеляційно­му адміністративному суді;

– змісті особливості розгляду та вирішення адміністративної справи в апеляційному адміністративному суді;

– порядок порушення адміністративної справи в адміністра­тивному суді касаційної інстанції;

– зміст і особливості розгляду та вирішення адміністративної справи в адміністративному суді касаційної інстанції;

– зміст і особливості порушення, розгляду та вирішення адміністративної справи у порядку провадження Верховного Суду України;

– зміст і особливості порушення, розгляду та вирішення адміністративної справи у порядку провадження за нововиявленими обставинами;

– процедуру виконання судових рішень в адміністративних справах.

Однак, оскільки виконання судових рішень в адміністративних справах не є, з огляду на його специфіку і зміст, класичною стадією адмі­ністративного судочинства, відтак цілком обгрунтовано слід вважа­ти, що питання виконання судових рішень в адміністративних справах, які покладаються на органи Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, не входять до особливої частини адміністративного судочинства.

Отже,система адміністративного судочинства – це внутрішньо узгоджена, логічно, послідовно організо­вана сукупність адміністративних процесуальних нормКАС, які встановлюють основоположні засади та регулюють процесуальний порядок розгляду та вирішення адміністративними судами публічно-правових спорів.

4. Характеристика навчального курсу „Провадження в адміністративних судах”

Навчальний курс „Провадження в адміністративних судах” є частиною матеріалу з навчальної дисципліни „Адміністративний процес”, що зумовлюється моделлю фахівців, яка готує відповідний вуз. Наприклад, у юристів з адміністративно-правовою спеціалізацією читаються як основні дисципліни "Адміністративне право" та „Адміністративний процес”, так і спецкурси "Адміністративна юстиція", "Адміністративно-деліктне право", „Провадження в адміністративних судах”, „Виконавче провадження” тощо.

Найбільш повною виглядатиме характеристика даного навчального курсу, що побудована на його тематичному плані. Останній, як завжди, поряд з іншими навчально-методичними матеріалами можна отримати в електронному варіанті у старшого лаборанта кафедри або на відповідному сайті університету.

Загалом тематичним планом передбачено 44 години аудиторних занять, у тому числі 16 лекційних, 14 семінарських та 14 практичних, а також 2 модуль-контроля. Формою підсумко­вого контролю знань студентів є іспит.

Навчальна програма дисципліни „Провадження в адміністративних судах” передбачає вивчення таких 9 тем:

тема 1 „Теоретико-правові засади адміністративно-позовного провадження”;

тема 2 „Організація провадження в адміністративних судах”;

тема 3 „Звернення до адміністративного суду та відкриття провадження в адміністративній справі”

тема 4 „Судовий розгляд адміністративної справи та прийняття з неї рішення”;

тема 5 „Провадження з окремих категорій адміністративних справ”;

тема 6 „Рішення адміністративних судів”;

тема 7 „Апеляційне та касаційне провадження в адміністративних судах”;

тема 8 „Перегляд рішень адміністративних судів Верховним Судом України та провадження за нововиявленими обставинами”;

тема 9 „Виконання судових рішень в адміністративних справах”.

Майже за кожною темою передбачено проведення лекційного, семінарського та практичного заняття.

 


Читайте також:

  1. Лекция 1
  2. ЛЕКЦИЯ 1
  3. Лекция 1.
  4. Лекция 1. Введение
  5. Лекция 1. Векторная графика. Macromedia Flash MX Инструменты и технологии рисования во Flash
  6. Лекция 1. МАКРОЭКОНОМИКА. НАЦИОНАЛЬНАЯ
  7. ЛЕКЦИЯ 10
  8. Лекция 10.
  9. Лекция 11. Растворы электролитов. Электролитическая
  10. Лекция 11. Растворы электролитов. Электролитическая
  11. Лекция 11. Растворы электролитов. Электролитическая

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Учасники виконавчого провадження | Ключові терміни і поняття

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.