Судовий розгляд адміністративної справи.

Провадження та стадії в адміністративному судочинстві

Адміністративне судочинство складається з проваджень та стадій, зміст, особливості та порядок здійснення яких обумовлюється публічно-правовими відносинами, що утворюють предмет діяльності адміністративних судів. Розгляд та вирішення публічно-правових спорів у адміністративних судах здійснюється за правилами таких проваджень:

1) провадження у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень;

2) провадження у справах, пов’язаних із виборчим процесом чи процесом референдуму;

3) провадження у справах за зверненнями суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Провадження в адміністративних судах послідовно здійснюються через сукупність стадій, які залежно від волевиявлення сторін адміністративної справи та процесуальних дій, що виконуються у межах кожної із них, поділяються на два основні види: обов’язкові (конститутивні) та необов’язкові (факультативні) стадії.

Обов’язкові стадії провадження в адміністративних судах є неодмінними його частинами, без них його виникнення, існування та розвиток взагалі неможливий. Розпочавшись, провадження в адміністративному суді, незалежно від волевиявлення його учасників, проходить через усі ці стадії.

Обов’язковими стадіями провадження в адміністративних судах є:

1) порушення адміністративної справи в адміністративному суді (звернення до адміністративного суду та відкриття провадження в адміністративній справі);

2) підготовка адміністративної справи до судового розгляду (підготовче провадження);

Сутність цих стадій полягає у тому, що вони здійснюються по кожній адміністративній справі та закінчуються певним процесуальним рішенням, а тому мають розглядатись як обов’язкові, за винятком випадків, коли справа припиняється в попередній стадії. Так, слід звернути увагу на те, що навіть на обов’язковій стадії провадження в адміністративних судах може припинитисяза наявності певних обставин, а тому не всі обов’язкові стадії провадження у подальшому матимуть місце (наприклад, у разі підстав для закриття судом провадження у справі, передбачених ст. 157 КАС).

Необов’язкові (факультативні) стадії провадження в адміністративних судах, на відміну від обов’язкових, виникають виключно за волевиявленням учасників судового процесу й за відсутності такого волевиявлення взагалі можуть і не виникнути. Такі стадії здійснюються лише у випадках необхідності, обумовленої обставинами конкретної адміністративної справи. Їх виникнення повною мірою залежить від волевиявлення (бажання) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та обов’язки. Не можуть вважатися обов’язковими ті стадії, які можуть як стати, так і не стати предметом розгляду вищої інстанції.

До необов’язкових стадій провадження в адміністративних судах належать:

1) апеляційний перегляд рішень адміністративних судів першої інстанції (апеляційне провадження);

2) касаційний перегляд рішень адміністративних судів першої та апеляційної інстанції (касаційне провадження);

3) перегляд судових рішень Верховним Судом України;

4) провадження за нововиявленими обставинами;

5) виконання судових рішень в адміністративних справах.

На думку окремих вчених, зважаючи на те, що виконання судових рішень в адміністративних справах покладається на орган виконавчої влади – Державну виконавчу службу Міністерства юстиції України, є формою реалізації виконавчої влади, то, відповідно, неприйнятною слід визнати точку зору про визнання його класичною стадією провадження в адміністративних судах. Тому виконання судових рішень в адміністративних справах в основному, за деякими винятками, залишається поза регулюючим впливом норм адміністративного судочинства, закріплених у КАС.

Водночас, слід підкреслити, що норми КАС (розділ V, ст.ст. 254 – 267) регулюють низку процесуальних питань, пов’язаних з виконанням судових рішень в адміністративних справах, а саме:

- порядок та наслідки набрання судовим рішенням законної сили (ст.ст. 254-255);

- види постанов суду, які виконуються негайно, та порядок звернення їх до такого виконання (ст. 256);

- порядок звернення судових рішень до примусового виконання (ст. 258);

- порядок оформлення виконавчого листа, видачі його дублікату, виправлення помилок в ньому та визнання його таким, що не підлягає виконанню, поновлення пропущеного строку для пред’явлення його до виконання (ст.ст. 259-261);

- порядок розгляду мирової угоди сторін або заяви стягувача про відмову від примусового виконання (ст. 262);

- порядок розгляду питань про відстрочення і розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення (ст.. 263);

- порядок заміни сторони виконавчого провадження (ст. 264);

- порядок розгляд питання про поворот виконання судового рішення (ст.ст. 265-266);

- порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень (ст. 267).

Принциповим для розуміння сутності стадій провадження в адміністративних судах є те, що кожна така стадія здійснюється, як правило, однією відповідною судовою інстанцією.

Так, обов’язкові стадіїпровадження в адміністративних судах (порушення адміністративної справи, підготовка адміністративної справи до судового розгляду, судовий розгляд адміністративної справи) реалізуються у суді першої інстанції – місцевому загальному суді як адміністративному суді чи окружному адміністративному суді.

Певні особливості має є реалізація необов’язкових стадій. Так, стадія апеляційного перегляду рішень адміністративних судів першої інстанції реалізується судом апеляційної (другої) інстанції – апеляційним адміністративним судом. Стадія касаційного перегляду рішень адміністративних судів першої та апеляційної інстанції – Вищим адміністративним судом України, який відповідно до ст. 210 КАС є судом касаційної інстанції в адміністративних справах. Перегляд судових рішень Верховним Судом України здійснюється за виключними обставинами, передбаченими ст. 237 КАС. Провадження за нововиявленими обставинами – судом тієї інстанції, який першим допустив помилку при вирішенні справи внаслідок незнання про існування цієї обставини.

Дещо іншою є реалізація виконання судових рішень в адміністративних справах, яке здійснюється виключно спеціально уповноваженим органом виконавчої влади – Державною виконавчою службою Міністерства юстиції України. А окремі питання, що виникають під час цього виконання розглядаються адміністративними судами різних інстанцій згідно з положеннями розділу V КАС.

Слід чітко усвідомлювати, що виникнення, розвиток та логічне завершення кожної стадії провадження в адміністративних судах неможливі у всіх судових інстанціях одночасно й окремо взята стадія здійснюється виключно лише одним адміністративним судом певної інстанції.

Аналізуючи провадження та стадії адміністративного судочинства, розглянемо деякі особливості співвідношення цих процесуальних категорій.

По-перше, при ознайомленні із стадіями адміністративного судочинства у вічі впадає те, що назви окремих з них позначаються саме терміном «провадження». Це такі стадії, як: апеляційне провадження, касаційне провадження, провадження за винятковими обставинами, провадження за нововиявленими обставинами.

Проте важливо розуміти, що позначення назв стадій таким чином, тобто присвоєння їм найменування «провадження», не означає, що ці стадії є провадженнями юридичного процесу у їх класичному розумінні. У даному випадку хоча і має місце один і той самий термін – «провадження», однак у контексті характеристики окремої стадії і сукупності правил розгляду та вирішення адміністративних справ він різний, неоднаковий за своїм процесуальним змістом.

По-друге, виходить, що завдяки своїй специфіці окремі стадії, своєю чергою, можуть утворюватись із інших стадій адміністративного судочинства. Такими стадіями є: апеляційне провадження, касаційне провадження, провадження за винятковими обставинами, провадження за нововиявленими обставинами. Так, перераховані провадження складаються із обов’язкових стадій: 1) порушення адміністративної справи в адміністративному суді; 2) підготовка адміністративної справи до судового розгляду; 3) судовий розгляд адміністративної справи.

Наприклад, апеляційний перегляд рішень адміністративних судів першої інстанції є окремою стадією провадження в адміністративних судах, разом з тим складається з таких частин: 1) порушення апеляційного розгляду адміністративної справи; 2) підготовка адміністративної справи до апеляційного розгляду; 3) апеляційний розгляд адміністративної справи у судовому засіданні.

Враховуючи те, що стадії апеляційного перегляду рішень адміністративних судів першої інстанції, касаційного перегляду рішень адміністративних судів першої та апеляційної інстанції, перегляду справ у зв’язку з винятковими обставинами, перегляду справ за нововиявленими обставинами та виконання судових рішень в адміністративних справах самі утворюються із структурних елементів, які за назвою і змістом подібні до трьох обов’язкових стадій судочинства, тому вони і отримали у КАС України назву «проваджень», оскільки за своєю сутністю набагато змістовніші порівняно з іншими стадіями судочинства. Структурні ж елементи цих стадій можна, на нашу думку, вважати їх етапами. Крім того, слід також ураховувати, що назва вказаних стадій провадженнями є традиційною для вітчизняного законодавства.

Проте, враховуючи відсутність єдиної наукової та законодавчої концепції співвідношення стадій і проваджень юридичного процесу, питання його структури, зокрема, і його видів: цивільного процесу, адміністративного процесу, досі залишається дискусійним, а відтак – остаточно не розв’язаним.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Провадження в адміністративних судах: поняття та сутність	\|	Система провадження в адміністративних судах

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.