Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Вибір теми та реалізація наукового дослідження

Вибір теми наукового дослідження є одним з відпові­дальних етапів. Тема, яку обирає для дослідження студент, повинна бути пов'язана з основними напрямками розвит­ку галузі (туристсько-готельної індустрії, міжнародного ту.-ризму) та науковими дослідженнями, які проводяться у вузі.

Під науковим напрямком розуміють сферу наукових досліджень наукового колективу вищого навчального зак­ладу, який упродовж відповідного часу розв'язує ту чи іншу проблему. Науковий напрямок поділяється на окремі наукові проблеми. їх розв'язують декілька наукових ко­лективів протягом двох або більше років.

Кожна наукова проблема складається зряду тем. Тема - це наукове завдання, яке охоплює певну галузь науково­го дослідження. Вона базується на численних наукових питаннях. Під науковими питаннями розуміють дрібніші наукові завдання, які належать до конкретної галузі нау­кового дослідження. Дослідження з окремих тем можуть бути індивідуальними або проводитись групою наукових працівників протягом одного або ряду років.

У кожніп темі виділяються наукові питання, які вирі­шуються одним або кількома дослідниками. Наприклад: головною науковою проблемою в Київському університеті туризму, економіки і права є:

- «Туризм як суспільний феномен: проблеми теорії (туризмологія) і практики»,

а факультетські теми такі:

· «Глобалізація світової економіки і проблеми розвит­ку міжнародного туризму»;

· «Підвищення ефективності розвитку галузі туристсько-готельної індустрії»;

· «Правове забезпечення туризму в Україні».

Вибір тієї чи іншої теми для індивідуального чи колек­тивного дослідження здійснюється студентами самостійно за затвердженою тематикою кафедри на підставі таких критеріїв: актуальність теми, новизна теми, перспек­тивність, відповідність профілю навчання студентів, здійснення розробки студентами теми в умовах універси­тету, ступінь відповідності теми, вибраної студентами, те­матичній спрямованості наукової роботи кафедр.

Під актуальністю теми розуміють її народногосподарсь­ку цінність, тобто необхідність і невідкладність її вирішен­ня для потреб розвитку народного господарства.



Интернет реклама УБС

 


Схема 6. Система науково-дослідної роботи студентів

Так, кафедрою менеджменту і маркетингу КУТЕП розроблено перелік тем, які потребують першочергового дослідження. До них належать:

· Економічний ризик господарської діяльності
підприємств туризму в умовах ринку та пропозиції щодо
їх майна.

· Обгрунтування обсягу пропозицій послуг на підприє­мствах сфери туризму;

· Аналіз і обгрунтування чисельності та складу праці­вників підприємств готельного господарства.

· Вдосконалення системи управління персоналом в організаціях туристської індустрії.

· Аналіз ефективності інноваційної діяльності підприємств готельного господарства і туризму тощо.

Важливою вимогою до вибору теми дослідження є її перспективність або стабільність: дослідник має усвідом­лювати тенденції розвитку явищ і процесів, які він зби­рається досліджувати. Вимоги перспективності визнача­ють параметри для вибору об'єкту обстеження, добору відповідних методів дослідження, а також характеристи­ки умов, для яких буде здійснюватися впровадження ре­зультатів наукової роботи. Для оцінки перспективності тем застосовують два методи: математичний і експертних оцінок. Професор А. Дудченко пропонує використовувати в прикладних темах показник перспективності Кп, в ос­нову якого покладені економічні показники ефективності:

Кп = Езаг./Зд(1-Рр), де:

Езаг - загальний очікуваний економічний ефект (грн.);

Р - вірогідність ризик V; встановлюється на основі нау­кового прогнозу;

Зд - загальні витрати на наукове дослідження (грн.).

Чим вищий Кп, тим перспективніша тема, яка пла­нується для опрацювання.

При застосуванні методу експертних оцінок викорис­товують бальну шкалу оцінювання теми за певними кри­теріями перспективності групою експертів. Тема, яка набере найбільше балів, вважається перспективною.Вибрана студентом тема мусить відповідати профілю навчання та арсеналу методів, які фахівець після закінчен­ня вузу буде мати змогу кваліфіковано використовувати в практичній діяльності. Але це не означає, що в процесі дослідження тема не може виходити за межі основної спец­іальної дисципліни. Навпаки, при виборі теми студент може накреслити проведення досліджень питань і з сумі­жних дисциплін. Відповідність обраної теми за профілем навчання студента диктується найчастіше необхідністю використання основних результатів дослідження при на­писанні курсових і дипломних робіт, звіту про практику, при виступах на семінарах, конференціях тощо.

При виборі теми дослідження необхідно також ураху­вати можливості її розробки безпосередньо у навчальному закладі. Насамперед мається на увазі той час, який сту­дент зможе виділити на розробку тієї чи іншої теми з ура­хуванням усього навчального процесу. Окрім цього, по­винні бути враховані псі молшнттсті розробки теми з точки зору витрат матеріальних і фінансових ресурсів. Досвід свідчить, що велику роль при виборі теми студентом відіграє ступінь її відповідності тематичній спрямованості науково-дослідної роботи відповідної кафедри. Наприклад, тема розробляється студентом під керівництвом виклада­ча, наукового керівника, отже віті зможе отримати квалі­фіковану допомогу лише тоді, коли цей викладач протя­гом якогось часу виконував дослідження з цього напрямку.

Окрім цього, при збігу кола наукових інтересів кафед­ри, викладача - керівника наукового дослідження і сту­дента значно підвищується інтерес до дослідження г» боку студента, прискорюється процес пошуку методів роботи і впровадження результатів НДД. Слід мати на увазі й те, що вибору теми має передувати ретельне ознайомлення студента з відповідними вітчизняними і зарубіжними літе­ратурними джерелами своєї та суміжної спеціальності.

На другому етапі студент, згідно з обраною темою, са­мостійно добирає відповідні літературні джерела (книги, брошури, статті), офіційні документи, відомчі матеріали з теми та опрацьовує їх.

Дані про літературне джерело заносяться на бібліотечні картки та перфокарти. На кожне літературне джерело за­повнюється окрема картка.

Отже, формується картотека літературних джерел з теми дослідження. Картки бажано згрупувати до відпові­дних питань, що розглядаються в науковій роботі.

Третій етап - уточнення проблеми (теми) і складан­ня змісту науково-дослідної роботи. При складанні змісту роботи перш за все необхідно зробити обгрунтування теми, визначити її актуальність, новизну, поставити мету, роз­робити завдання тощо.

Мета дослідження - це те, що в найзагальнішому виг­ляді потрібно досягти в кінцевому результаті досліджен­ня. Формулювання мети зазвичай починається словами: «розробити методику (модель, критерії, вимоги, основи, тощо)», «обгрунтувати...», «виявити...», розкрити особли­вості...», виявити можливості використання...» тощо.

Четвертий етап — формулювання гіпотези, науко­вого передбачення, припущення, висунутого для пояснен­ня будь-яких явищ, процесів, причин, які зумовили да­ний наслідок.

Гіпотеза є компасом, який визначає напрям діяльності дослідження. Вдало сформульована гіпотеза передбачає невизначеність результату дослідження і спрямовує досл­ідження на доведення реальності існування передбачува­ного припущення.

П'ятий етап. Сформульована мета й гіпотеза дослід­ження логічно визначають завдання, які потрібно вирішу­вати в процесі роботи. Найчастіше всього вони звучать так: 1) вивчити; 2) виявити; 3) розробити тощо. Бажано, щоб відповіддю на поставлені завдання був зміст відповідних розділів роботи.

Шостим етапом є визначення методології досліджен­ня. У науково-дослідній роботі застосовуються переважно методи спостереження в його різноманітних формах, аналіз і узагальнення власного практичного досвіду і дос­віду інших працівників, проводиться науковий експери­мент, аналіз результатів роботи підприємств, установ, різноманітні спеціальні дослідницькі методи, а також ме­тоди математичної статистики, моделювання, тощо.

Сьомий етап - робота з систематизації накопиченого матеріалу відповідно до плану роботи, проведення аналізу наукових праць, практичного досвіду, узагальнення тощо. Восьмий етап. На цьому етапі зібрані при експеримен­тальному дослідженні матеріали обробляють статистично. На основі отриманих матеріалів про окремі явища, що вив­чаються, визначають дані, які характеризують досліджу­ваний комплекс в цілому.

Зведення результатів дослідження не слід плутати з підведенням підсумків, тобто підсумовуванням даних, на­копичених в ході дослідження. Після зведення результатів дослідження може вияснитись, що отримані дані недостат­ньо достовірні, виникає необхідність у додатковому зби­ранні матеріалів. Проводиться додаткова серія спостере­жень і експериментів. При цьому потрібно мати на увазі, що додаткові спостереження і експерименти повинні про­водитися в тих же умовах, що й основні. Зведені результа­ти дослідження підлягають вивченню та аналізу. Головне завдання аналізу отриманих даних полягає у їх порівнянні зі сформульованою гіпотезою та уточненням її.

Дев'ятий етап - складання розширеного плану нау­ково-дослідної роботи, відповідно до змісту напрацьованого матеріалу.

¦и (проблеми) науково-дослідної роботи

Десятий етап - літературне оформлення результатів дослідження. Всі матеріали дослідження систематизують і готують до узагальнення та літературного оформлення, формулюються загальні висновки до науково-дослідної роботи. При оформленні роботи слід керуватись вимогами ВАК. На схемі 7 показано етапи проведення наукового дос­лідження (за А.А. Киверялгом).

Впровадження результатів дослідження в практику — це початок застосування результатів дослідження у реаль­них практичних умовах в освіті, на виробництві тощо.

Ефективність наукових досліджень

Впровадження розрізняють за двома ознаками:

· формою матеріального втілення (навчальні посібни­ки, програми, методичні рекомендації, державні стандар­ти тощо);

· робочою функцією упорядкованих результатів (орган­ізація і управління навчальним, виробничим процесом, оптимізація, зміни в технології та процесі виробництва).

Оцінювання результатів дослідження. Якщо основ­ною характеристикою фундаментальних досліджень є їх теоретична актуальність, новизна, контдептуальність, до­казовість, перспективність і можливість запровадження результатів у практику, то при розгляді прикладних досл­іджень слід оцінювати в першу чергу їх практичну акту­альність і значимість, можливість запровадження в прак­тику, ефективність результатів. Для наукових розробок тут цінною є новизна, актуальність і ефективність.

Економічна ефективність характеризується вираже­ними у вартісних вимірах показниками економії живої та уречевлюваної праці в суспільному' виробництві, сфері по­слуг, які отримано від використання результатів НДД та порівняння їх з витратами на проведення дослідження.

Науково-технічна ефективність характеризує приріст нових наукових знань, призначених для подаль­шого розвитку науки і техніки.

Соціальна ефективність виявляється в підвищенні життєвого рівня людей, розвитку охорони здоров'я, куль­тури, науки і освіти, поліпшенні екологічних умов тощо.

Названі види ефективності науково-дослідних робіт взаємопов'язані і впливають один на одного.

Специфіка вищої школи, багатогранність і багатоас-иектність форм роботи ставлять особливі вимоги до оцін­ки ефективності як її діяльності в цілому, так і наукових досліджень.

 


Схема 7. Етапи наукового дослідження (за Киверялгом А.А.).

Питання ускладнюється тим, що необхідно визначити не лише ефективність НДД, яка проводиться навчальни­ми закладами, а її ефективність її впливу на навчальний процес, підвищення якості підготовки спеціалістів, зрос­тання викладацької майстерності науково-недагогічного складу тощо.

При оцінці ефективності науково-дослідних робіт, слід брати до уваги весь комплекс робіт, пов'язаних з науко­вою діяльністю вищої школи: проведення самих дослід­жень, підготовку докторів і кандидатів наук, винахідниць­ку і патентно-ліцензійну роботу, видавничу діяльність, науково-дослідну роботу студентів.

Слід зупинитися на так званому понятті наукового по­тенціалу вузу, оскільки він відіграє суттєву роль в органі­зації наукових досліджень і в досягненні кінцевих резуль­татів. Рівень наукового потенціалу вищого навчального закладу багато в чому залежить не лише від наявної струк­тури науково-педагогічних кадрів, науково-інформаційної і матеріально-технічної забезпеченості вузу, а й від опти­мальної організації наукової системи, від цілеспрямованої взаємодії всіх перелічених ознак.

Проблема оцінки ефективності наукової діяльності має два аспекти, оскільки вищий навчальний заклад можна розглядати як навчально-науковий центр. Звідси і два види ефективності наукової роботи: економічна - від упровад­ження, наприклад, у галузь туризму результатів заверше­них досліджень і когнітивна ефективність (нібито супут­ня, а насправді має першочергове значення для підвищення якості підготовки спеціалістів), яка отри­мується від написання нових підручників і наукових ста­тей, читання нових курсів лекцій, що грунтуються на нау­кових досягненнях в науковій роботі, проведення конференцій, семінарів, курсів, широкого залучення сту­дентів до наукових досліджень.

Усе це і розкриває нам науковий потенціал вищого на­вчального закладу, який створюється в результаті його ба­гатогранної діяльності. Зрозуміло, що кількісно оцінити вплив науки на вдосконалення навчального процесу і якість підготовки спеціалістів практично неможливо, але не вра­ховувати цього позитивного явища також не можна.

Досвід і практика засвідчують, що розширення масш­табів наукової роботи у вищих навчальних закладах (ВНЗ) сприяє тому, що молоді спеціалісти, які приходять на підприємства і мають нові знання в галузі управління і тех­нологій, швидше розв'язують економічні та соціальні про­блеми практичної діяльності. Той студент, який у процесі навчання пройде хорошу школу науково-дослідної робо­ти, з великою користю для підприємств зможе розвивати наукові дослідження і впроваджувати їх у практичну про­фесійну діяльність.

Специфіка проведення наукових досліджень у ВНЗ про­являється не лише у тому, що для цього потрібні спеціаль­но підготовлені кадри, спеціальне для тієї чи іншої галузі науки обладнання, особлива стаття витрат, айутому, яким чином будуть використані кінцеві результати цих досліджень і який вони дадуть ефект. Тому ефективність наукової діяльності вищого навчального закладу необхідно розглядати саме з цих позицій, виходячи з головного зав­дання вищої школи - вдосконалення підготовки високок­валіфікованих спеціалістів для народного господарства. У цьому і полягає основна особливість оцінки ефективності на­укової діяльності вищого навчального закладу, що за своїм змістом і головним призначенням багато в чому відрізняєть­ся від такого роду поняття щодо ЩЩ, яка ведеться в нау­ково-дослідних інститутах та інших наукових закладах.

Визначення економічної ефективності НДД в умовах виробництва є одним з найважливіших і найскладніших завдань. Вона передбачає вивчення ефективності впро­вадження нових технологічних процесів, удосконален­ня системи управління тощо. При цьому співставляються витрати на проведення наукового дослідження та на його впровадження з отриманим економічним ефектом. Еко­номічні витрати за довгостроковими комплексними науковими дослідницькими програмами визначаються на основі розрахунку інтегрального показника за строк здійснення програми і наступного ефективного викорис­тання її результатів.

 
 

Отже, економічна ефективність наукових досліджень в залежності від галузі та проблеми, яка розглядається, насамперед визначається на стадії техніко-економічного обгрунтування теми досліджень, уточнюється за кінцеви­ми результатом виконаної роботи і снівставляється з от­риманим результатом практичного впровадження. Отже, практично в будь-якій науково-дослідній роботі поряд з вибором і обгрунтуванням теми дослідження, виконанням дослідження важливими є етапи впровадження його в практику роботи тієї чи іншої системи та оцінка ефективності

Схема 8. Результати практичної реалізації наукових досліджень.

 

 


Читайте також:

  1. I. Дослідження фізичних властивостей
  2. I. Постановка завдання статистичного дослідження
  3. III етап. Опрацювання результатів дослідження.
  4. III. Економічна інтерпретація результатів статистичного дослідження банків
  5. IV Етап: Вибір стратегії керування виявленими ризиками й виділення пріоритетних напрямків роботи
  6. IV розділ. Сегментація ринку та вибір цільового сегменту
  7. IV. ВИБІР КОНТРОЛЬНИХ ЗАВДАНЬ ТА ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ
  8. XV. Реалізація права вступників на вибір місця навчання
  9. Абстрактно-логічні прийоми економічного дослідження.
  10. Автоматизовані системи управлінні охороною праці, обліку, аналізу та дослідження травматизму
  11. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві
  12. Адекватна реалізація принципів міжнародної економіки можлива лише в стабільному політичному середовищі.

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Науково-дослідшіцька діяльність студентів | Тема 3: Основи методології науково-дослідної роботи

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.