Закономірності переходу полімерів з одного стану до іншого

Екологічний моніторинг

Для керування процесом охорони природи, раціонального природокористування та забезпечення екологічної безпеки навколишнього природного середовища потрібна організація обліку антропогенних змін та їх проявів як в окремих регіонах, так і в глобальних масштабах. Такий облік потрібно здійснювати з метою запобігання будь-яким негативним наслідкам у повсякденному господарюванні та погіршенню якості природного середовища, а також для прогнозування змін у середовищі та їх наслідків. Ці завдання вирішують за допомогою екологічного моніторингу. Екологічний моніторинг — це комплексна науково-інформаційна система спостережень, оцінки й прогнозування змін стану навколишнього середовища та живих організмів під впливом антропогенних факторів.

Розрізняють моніторинг фоновий, біологічний (біосферний) та господарський. За фонового моніторингу здійснюють систематичні стаціонарні заміри, які проводять за єдиною програмою стану атмосфери, ґрунту, природних вод та особливостей земної поверхні. За біологічного моніторингу здійснюють систематичну оцінку стану видів рослин і тварин. Господарський моніторинг проводять з метою оцінки діяльності окремих сільськогосподарських або промислових об’єктів. Проведення глобального моніторингу розпочато на основі рішення Міжнародної наради, що відбулася в 1974р.

При нагріванні полімеру інтенсивність теплового руху атомів і ланок молекул збільшується і ланцюг набуває здібність вигинатися. Полімер переходить в високо еластичний стан. Перехід від склоподібного до високоеластичного стану відбувається не при визначеній температурі, а в деякому температурному інтервалі (на рисунку відмічено пунктиром).

Середня температурацього інтервалу називається температурою склування. Високо еластичний стан, обумовлений гнучкістю великих молекул, притаманний тільки полімерам. Полімери, які здібні до розвитку великих високо еластичних деформацій при кімнатних температурах називають еластомерами. Типовими еластомерами є каучук.

При подальшому нагріванні полімер переходить до в`язкотекучого стану. Однак кристалічний полімер може одразу перейти до в`язкотекучого стану. Температура плавлення кристалічного полімеру також як і низькомолекулярних речовин, залежить від енергії міжмолекулярної взаємодії, зростаючи з її збільшенням.

Перехід аморфних полімерів у в`язкотекучий стан відбувається також у визначеному температурному інтервалі, середня температура якого називається температурою текучості Т. Для більшості термопластів температура текучості знаходиться в інтервалі 150-250^оС. В межах в`язкотекучого станутермопласти мають малий опір деформації, відбувається ковзання макромолекул один відносно одного.

Для переробки полімерів ділянка в`язкотекучого стану відіграє велику роль. Формування виробів литтям під тиском, і екструзією, вальцювання і каландрування відбуваються з в`язкотекучого стану.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Екологічне навантаження	\|	Геологічні аспекти взаємодії

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.