• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Загальні правила роботи в аналітичній лабораторії. Техніка безпеки.

Дробний і систематичний аналіз іонів.

Більшість аналітичних реакцій недостатньо специфічні і дають подібний кінцевий ефект з кількома йонами. Тому в процесі аналізу доводиться відділяти йони один від одного. Таким чином, визначення йонів проводиться в певній послідовності. Послідовність розділення йонів і їх відкриття носить назву систематичного ходу аналізу.

Систематичний хід аналізу базується на тому, що спочатку за допомогою групових реактивів розділяють суміш йонів на групи і підгрупи, а потім вже в межах тих підгруп виявляють кожний йон характерними реакціями. Груповими реагентами діють на суміш йонів послідовно і в строго визначеному порядку.

У ряді випадків застосовують дробний хід аналізу.

Цей метод базується на визначенні йонів специфічними реакціями, які проводять в окремих порціях досліджуваного розчину. Так, наприклад йон Fe²⁺ можна відкрити за допомогою реактиву К₃[Fe(CN)₆] в присутності будь-яких йонів.

Так як специфічних реакцій небагато, то в ряді випадків вплив сторонніх йонів усувають за допомогою маскуючих засобів.Наприклад йон Zn²⁺ можна відкрити за допомогою реактиву (NH₄)₂ [Hg(SCN)₄], в присутності Fe³⁺, зв’язуючи йони Fe³⁺, які заважають аналізу, натрій гідротартратом в безбарвний комплекс.

Дробний аналіз має ряд переваг перед систематичним ходом аналізу: можливість виявляти йони в окремих порціях в любій послідовності, а також економіка часу і реактивів.

Але так як специфічних реакцій небагато і вплив багатьох йонів, які заважають аналізу, не можна усунути маскуючими засобами, у випадку присутності у розчині багатьох катіонів з різних груп застосовують систематичний хід аналізу, відкриваючи лиш деякі йони дробним методом.

Робота в аналітичній лабораторії вимагає дотримання бездоганної чистоти і порядку. Кожен студент повинен мати білий халат, рушник для рук і губку для стола. Після роботи з будь-якою хімічною речовиною потрібно ретельно помити руки. Не можна кидати в раковину папір, бите скло, зливати в неї розчини кислот, лугів і важких металів. Сухе сміття збирають у відра, а рідкі відходи - в спеціальні банки на столах. Всі реактиви повинні зберігатись в чистоті. Недопустимо невикористаний реактив виливати назад в реактивну банку. Брати суху речовину із склянки слід спеціальним шпателем. Недопустимо путати пробки і піпетки від різних склянок. Класти на робочий стіл піпетки забороняється. Піпетки від кожної крапельниці повинні знаходитися у відповідній крапельниці. Піпетки і скляні палички для індивідуального користування повинні знаходитися в чистих пробірках чи стаканчиках з дистильованою водою. Вода повинна мінятися.

Особливу увагу потрібно приділяти чистоті лабораторного посуду. Посуд миють водопровідною водою з використанням щітки. Жирну посуду миють хромовою сумішшю (суміш насиченого розчину К₂Cr₂О₇ і концентрованої сірчаної кислоти) і знову кілька разів водою. Потім посуду прополоскують дистильованою водою з промивалки і залишають висихати в перевернутому вверх дном положенні.

Піпетки миють після кожного використання. Знявши з піпетки резиновий ковпачок і тримаючи її над раковиною, пускають струю води у широкий отвір. Резинові ковпачки промивають дистильованою водою.

Осад, який щільно прикріпився до дна пробірки можна видалити розчиненням в розбавленій хлоридній або нітратній кислотах, або в лугах. Однак доцільно це робити, якщо відомо який осад знаходиться в пробірці і в чому він розчиняється.

Під час роботи всі пробірки, які містять розчини і осади, повинні бути підписані спеціальним олівцем. Це дає можливість уникнути плутанини і одночасно вести декілька операцій, а також скорочує час, необхідний для проведення аналізу.

Кожен, хто працює в лабораторії зобов’язаний вести лабораторний журнал. Необхідно, щоб всі записи велись чітко і виразно – зразу ж після виконання досліду.

При виконанні любої роботи потрібно раціонально використовувати реактиви, дистильовану воду, газ і електрику. Після закінчення роботи необхідно привести в порядок робоче місце, перевірити чи закритий водопровідний кран, погасити газові пальники, виключити електричні прилади.

Працюючи в аналітичній лабораторії потрібно строго дотримуватись правил техніки безпеки. Акуратне поводження з речовинами, робота з малими кількостями реактивів, використання відповідних заходів захисту повністю усуває небезпеку при проведенні кількісного аналізу.

Основні правила техніки безпеки, яких необхідно дотримуватись під час роботи в хімічній лабораторії :

1. Приступити до виконання роботи можна тільки після складання плану роботи і дозволу викладача.

2. При виконанні роботи необхідно дотримуватись умов проведення аналітичної реакції і дотримуватись строго кількості реактивів, вказаних у підручнику. Необхідно уважно читати написи на етикетках, перш ніж набрати необхідний реактив.

3. Всі досліди, які супроводжуються виділенням ядовитих, летучих, з неприємним запахом речовин проводити тільки у витяжній шафі.

4. Реактиви не можна пробувати на смак, бо більшість з них ядовиті.

5. Нагріваючи рідину в пробірці, необхідно її тримати так, щоб отвір був спрямований в напрямку від себе і товаришів, які працюють поруч. Наливаючи чи нагріваючи розчин не можна нахилятись над посудиною так як можливе розбризкування розчину.

6. При визначенні запаху розчину легким рухом руки спрямовують струю повітря від посудини до себе.

7. При розбавленні концентрованих кислот необхідно вливати кислоту в воду, а не навпаки.

8. При перемішуванні розчинів в пробірках чи колбах їх потрібно щільно закривати пробками, забороняється закривати пробірки пальцем.

9. Не можна засмоктувати їдкі і ядовиті рідини в піпетки ротом, так як при цьому можливі хімічні опіки або отруєннння. Концентровані луги, кислоти, ядовиті розчини, агресивні рідини набирають у піпетку з допомогою резинової груші.

10. У приміщенні лабораторії забороняється залишати без нагляду запалені пальники, плитки, водяні бані, тримати поблизу запалених пальників ефір, спирт і інші речовини, які легко запалюються.

11. Роботу з легкозаймистими речовинами і горючими рідинами слід проводити у витяжній шафі з приспущеними дверцятами і при працюючій вентиляції, при виключених газових пальниках і електроприладах.

12. Відпрацьовані горючі рідини збирають у спеціальну тару, яка герметично закривається і передають для знищення.

13. Відпрацьовані розчини аргентум нітрату зливають у спеціальну посуду з темного скла.

14. Студенти під час роботи в хімічній лабораторії повинні строго дотримуватись правил техніки безпеки.

15. У випадку, якщо кислота потрапила на землю, її потрібно негайно засипати піском, зібрати його, надівши резинові рукавиці, і винести з приміщення, а облите місце кілька разів протерти ганчіркою, змоченою розчином соди. Кусочки лугу беруть пінцетом. Розчинення їдких лугів проводять у порцеляновому посуді, так як при цьому виділяється велика кількість теплоти і скляний посуд може тріснути.

Про всі випадки у лабораторії необхідно негайно повідомляти викладача чи лаборанта.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ :

І. Продовжіть речення:

1. Аналітична хімія ― це…

2. Якісний аналіз ― це…..

3. Фармакопея ― це….

4. Фармакопейні реакції …..

ІІ. Дайте відповіді на запитання:

5. Якого вченого вважають основоположником якісного аналізу?

6. В чому полягає суть якісного аналізу?

7. Чим відрізняються між собою макро-, мікро- та напівмікрометоди аналізу?

8. Вкажіть, які вимоги ставляться до реакцій, що використовуються для ідентифікації іонів?

9. В чому полягає різниця між дробним та систематичним аналізом іонів?

10. Яких правил техніки безпеки потрібно дотримуватись в лабораторії аналітичної хімії?

11. Як зберігають леткі та легкозаймисті речовини?

12. Перша допомога при нещасних випадках.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ :

Основна:

1. Луцевич Д.Д., Мороз А.С., Грибальська О.В.―„Аналітична хімія”.,― Київ „Медицина”, 2009― ст..5-10, 107-113.

Додаткова:

1. Луцевич Д.Д., Мороз А.С., Грибальська О.В.―„Аналітична хімія”.,― Київ „Медицина”, 2009― ст..5-10, 107-113, 22-38, 56-67, 92-103.

2.

3. П.О. Безуглий та ін.. «Фармацевтична хімія» ―Х.: Вид-во НФаУ: Золоті сторінки, 2002.

4. Державна Фармакопея України. ― 1-е вид., допов. ― Х.: РІРЕГ, 2004.

Читайте також:

1. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
2. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
3. II. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.
4. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
5. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
6. Internet. - це мережа з комутацією пакетів, і її можна порівняти з організацією роботи звичайної пошти.
7. IV. Агротехніка квітково-декоративних рослин відкритого грунту.
8. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
9. V. Етичні правила психологічних досліджень
10. VII. Прибирання робочих місць учнями (по завершенню роботи) і приміщення майстерні черговими.
11. А ви слідуєте цім правилам, коли виступаєте публічно?
12. Абіотичні та біотичні небезпеки.

Переглядів: 3429