Київська Русь в період найбільшого піднесення та могутності.

ПЛАН

1. Утворення Київської Русі. Норманська теорія.

2. Становлення державності (князювання Олега, Ігоря, Ольги, Святослава).

3. Київська Русь в період найбільшого піднесення та могутності.

4. Занепад Київської Русі під час феодальної роздробленості.

1. В VI - VII ст. Східні слов'яни займали величезну територію від Карпат до Оки і від Ладоги до Чорного моря. Названі в "Повісті временних літ" союзи східнослов'янських племен можна об'єднати в 3 групи: північно-східну (російську) - словени, кривичи, вятичи, радимичі; західну (білоруську) - полочани і дреговичі; південно-західну (українську) - поляни, древляни, сіверяни, волиняни, білі хорвати, тиверці, уличі, дуліби.

По літопису важливу роль в створенні Древньоруської держави відіграли поляни, де в середині V ст. князь Кий з братами Щеком та Хорівом та сестрою Либідь заснували місто Київ. Слов'яни займалися орним землеробством, скотарством, мисливством, бортництвом, рибальством, ремеслами, розвивалася внутрішня та зовнішня торгівля (особливо по Дніпру "з варяг в греки"). У VIII - IX в. замість племінних союзів поступово формувалися нові територіальні об'єднання - князівства, центрами яких ставали великі міста - Київ, Новгород, Чернігів, Смоленськ та ін. На їх чолі стояли князі, які мали військові дружини. Окремі князівства об'єднувались в більші державні утворення: вже у VIII - ІХв. існували 3 східнослов'янські державні утворення: Куявія (поляни), Славія (Новгородська земля) і Артанія (можливо, Причорноморська і Приазовська Русь). В середині IX в. у Києві княжили Аскольд та Дір (останні князі з династії, яку заснував Кий).

У 882 р. новгородський князь Олег (з роду Рюріковичей) з великою дружиною спустився Дніпром, підступно вбив Аскольда і Діра і захопив Київ, заснувавши нову державу - Київська Русь.Всі перші правителі носили варязькі імена. І це – один з сильних аргументів норманістів на користь своєї теорії. Існують різні точки зору на походження цієї держави та її назви:

Норманська (Байєр, Міллер, Шльоцер) теорія за якою Київську Русь заснували вихідці із Скандинавії – нормани, яких на Русі називали варягами.

Державу у Східній Європі створили самі слов'яни. Цю антинорманську теорію заснував М. Ломоносов, її відстоювали М. Костомаров, М Грушевський, радянська історична наука. Потім ці суперечки почали точитися навколо назви "Русь". За норманською теорією Русь отримала свою назву від фінського слова "руотси", яким називали шведів, а потім - Швецію в цілому (Киоізі). Але М. Тихомиров, Б. Рибаков, М. Грушевський, В. Мавродін вважали, що назва "Русь" місцевого, південного походження. Тільки на Подніпров'ї залишились такі топоніми від назви "Русь" - Рось, Росава, Роставиця, Роска та ін.

У наш час, вчені дійшли компромісного висновку: вплив норманів признати, але ні в якому разі не прибільшувати.

В історії Київської Русі сучасні науковці розрізняють 3 основних періоди:

1 – 882 – 972 р.р. – період становлення державності та розвитку Київської Русі;

2 – 979 – 1054 р.р. – період розквіту Київської Русі;

3 – друга половина 11 – 13 ст. – розпад та феодальна роздрібленість Київської Русі;

2. У другій половині IX в. виникла ранньофеодальна держава - Київська Русь. Вже перший князь Русі Олег (882 - 912) за кілька років підкорив своїй владі придніпровські племена. У 907 р. він здійснив успішний похід на Візантію. Візантійський уряд змушений

був підписати з Олегом торгівельний договір, вигідний для Русі. Захищаючи свою державу, князь розгромив військо хазар та їх порти на Каспії.

Наступник Олега, князь Ігор приборкав повсталі племена, зокрема древлян, здійснив 2 походи на Візантію (941 р., 944 р.). За Ігоря на Русь вперше напали печеніги. З ними князь уклав мир (915 р.). Ігор загинув у 945 р. під час спроби вдруге зібрати данину з древлян.

Оскільки син Ігоря Святослав був малолітнім, Київською Руссю стала правити його мати, Ольга (945 - 957). Вона розправилася з древлянами, спалила їх головне місто Іскоростень. Частина жителів його була вбита, інших перетворено на рабів. За роки правління Ольга об'їздила всі свої землі, щоб краще знати свою країну. Вона врегулювала збирання данини, визначивши її розміри, час і місця збирання - погости. У відносинах з сусідами прагнула обходитись засобами дипломатії. У 955 р. Ольга прийняла християнство, а 957 р. побувала у Константинополі, де проводила переговори з імператором.

Значно розширилися межі, зросла могутність та міжнародна вага Київської держави за часів князювання Святослава (957 - 972), якого літописець змальовує як хороброго, звитяжного і справедливого воїна і князя. Святослав усе життя провів у воєнних походах і боях. Він підкорив в'ятичів на Оці, розгромив Хазарський каганат в пониззі Волги, включив у свої володіння землі ясів і касогів на Північному Кавказі. Внаслідок цього утворилось Тмутараканське князівство, яке ввійшло до складу Київської Русі. Святослав здійснив ряд походів проти Візантії і болгар, намагаючись оволодіти землями по Дунаю. У 972 р., коли Святослав з дружиною повертався з другого дунайського походу, на них напали печеніги, і князь загинув.

Найвищого розквіту і могутності Київська держава досягла за князювання Володимира Великого (978 - 1015 рр.) та Ярослава Мудрого (1019-1054 рр.).

Володимир виборов княжий престол в боротьбі з своїми братами і, спираючись на дружину і феодальну знать, зміцнював свою владу і розширював межі держави. Він остаточно підкорив племена в'ятичів і радимичів, відвоював землі литовського племені ятвягів (заснував м. Берестя (Брест) вів успішну боротьбу проти печенігів, захопив у Візантії м. Корсунь (Херсонес). Т. ч., на кінець X ст. в межах Київської Русі було об'єднано всі східнослов'янські і багато не слов'янських племен, які жили від Ладоги до Криму, від Закарпаття до Поволжя.

Зміцнюючи свою владу, Володимир провів багато реформ:

§ адміністративну - ліквідував племінні князівства, поділив країну на 8 округів, на чолі яких поставив синів та довірених осіб;

§ військову - замінив племінну організацію війська на феодальну;

§ оборонна - будівництво фортець на кордонах держави;

§ почав карбувати свою монету, запровадив державну символіку - тризуб.

Одним з найголовніших нововведень Володимира була релігійна реформа; Для зміцнення влади і укріплення держави він вирішив реформувати язичницьку релігію і ввів єдиний пантеон із шістьох богів. Але ця реформа не дала бажаного результату. У 988 - 989 рр. Володимир христився у Корсуні і ввів християнство як загальнодержавну релігію. Ця подія піднесла міжнародний авторитет Київської Русі, зміцнила зв'язки з Візантією. Церква добивалася пом'якшення стосунків між людьми і освячувала існуючий суспільно-політичний лад на Русі. Т. ч., Володимир був першим (крім княгині Ольги) князем, що опікувався не тільки збиранням полюддя, але й розбудовою і укріпленням держави.

Після смерті Володимира у 1015 р. протягом 4 років тривали міжусобиці між його синами, поки у 1019 р. на княжому престолі утвердився Ярослав Мудрим.

Роки його князювання були часом, коли Київська Русь перебувала в зеніті могутності. Ярослав розширив межі своєї держави на північному заході та на заході. У 1036 р. війська Ярослава під Києвом розгромили печенігів. Дбав князь і про зміцнення міжнародного авторитету своєї держави: шляхом династичних шлюбів та налагодження дружніх відносин з сусідніми країнами. За часів Ярослава на Русі остаточно утвердилось християнство, розвивалася культура, будувалися фортеці, міста, собори і монастирі. Було розбудовано і прикрашено Київ (Золоті ворота, Софійський собор), засновано першу бібліотеку, школи, Києво-Печерський монастир. Було створено перший збірник законів "Руська правда".

Питання для самоконтролю

1. Визначте сутність норманської теорії.

2. Яку роль в створенні ранньофеодальної держави Київська Русь відіграв князь Олег?

3. Назвіть основні етапи історії ранньофеодальної держави Київська Русь.

4. В чому Ви вбачаєте головну заслугу княгині Ольги?

5. Чому князя Святослава називали князем-воїном?

6. Які князі привели Київську Русь до розквіту?
Читайте також:
I період – адаптаційний.
I. Грецький період (друга половина VII — середина
IV-й період Римської держави ( ІІІ – V ст. н. е. ) – пізня Римська імперія
L2.T4/1.1. Засоби періодичного транспортування штучних матеріалів.
Ni - загальна кількість періодів, протягом яких діє процентна ставка ri.
Антропологічна періодизація первісної історії
Багатофазний однопівперіодний випрямляч
Байки першого періоду творчості (1850-1870 pp.).
Боротьба за союзників як провідна тенденція дипломатії в період війни
Боротьба за союзників як провідна тенденція дипломатії в період війни.
Бюджет – загальне поняття, що об’єднує різноманітні фінансові документи, які включають заплановані доходи і державні видатки на відповідний період.
Бюджетний контроль - це порівняння показників бюджету зі звітом за відповідний період часу.

Переглядів: 2956

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>

Громадські туристичні організації: правові засади створення та функціонування | Культура Київської Русі.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.