ПАТОЛОГІЧНА ФІЗІОЛОГІЯ

Сучасна патофізіологія – це складна міждисциплінарна галузь медичних знань, що містить дані різних медико-біологічних наук, таких, як анатомія, гістологія, біохімія, фізіологія та ін.

У системі вищої фармацевтичної освіти патофізіологія посідає певне місце серед фундаментальних наук, необхідних для вивчення фармакології та фармакотерапії. Поряд з цим патофізіологія виступає сполучною ланкою дисциплін медико-біологічного профілю (фізіології з основами анатомії, першої лікарської допомоги, фармакології, мікробіології, клінічної фармації) із спеціальними дисциплінами (фармакогнозією, технологією лікарських засобів, біофармацією, токсикологічною хімією, фармацевтичною хімією ).

Дисципліна ”Патофізіологія”, охоплює факти і теоретичні положення патоморфології, пропедевтики хвороб, терапії й адаптована до системи вищої фармацевтичної освіти. У зв’язку з цим при викладанні курсу патофізіології розглядаються загальне вчення про хворобу, поняття етіології, патогенезу, прояви (симптоми) типових патологічних процесів, порушення функцій окремих органів і систем при найпоширеніших захворюваннях, певна увага приділяється основним принципам лікування основних патологічних процесів.

Цілі викладання дисципліни:

сформувати системні знання про загальні закономірності виникнення і розвитку різних захворювань;

сприяти формуванню поняття складності і діалектики взаємовідносин пошкоджуючих і захисно – пристосувальних механізмів патологічних процесів і їх мінливості на різних стадіях хвороби;

забезпечити теоретичну базу для подальшого вивчення інших медико-біологічних дисциплін навчального плану: біохімії, мікробіології, фармакології, лікарської медичної допомоги, фармакотерапії, клінічної фармації та низки фармацевтичних дисциплін.

Задачі щодо вивчення дисципліни:

дати певний обсяг знань з виникнення і розвитку типових патологічних процесів та їх моделювання;

накреслити шляхи фармакологічної корекції основних захворювань людини;

створити базу, що визначає професійну компетентність і загальну ерудицію провізорів.

Внаслідок вивчення курсу патолофізіології студенти повинні знати:

основи поняття загальної нозології;

роль причин, умов і реактивних властивостей організму у виникненні, розвитку та завершенні хвороби;

причини та механізми виникнення типових патологічних процесів і реакцій, їх основні прояви та значення для організму при розвитку різних захворювань;

причини, механізми виникнення та найважливіші прояви типових розладів органів і систем організму;

принципові можливості, шляхи й наслідки фармакологічного втручання у розвиток типових патологічних процесів;

значення експериментального методу у вивченні патологічних процесів, його можливості, обмеження та перспективи;

значення загальної патофізіології для подальшого розвитку профілактичного напрямку в охорони здоров’я;

зв’язок загальної патофізіології з іншими медико-біологічними, медичними та фармацевтичними дисциплінами;

елементарні навички планування й постановки експериментів на лабораторних твринах;

Студенти повинні вміти:

використовувати одержані з курсу патофізіології знання при вивченні курсів фармакології, фармакологічної терапії, клінічної фармації та інших фармацевтичних дисциплін;

володіти основними поняттями патофізіології, медичними термінами;

орієнтуватись у різних формах патології за яких призначається той або інший різновид лікарської терапії.

Тематичний план лекцій

1. Запалення. Етіологія, патогенез. Медіатори запалення, судинні реакції при запаленні, порушення обміну речовин у вогнищі запалення. Фагоцитоз, стадії розвитку, порушення, роль у процесі запалення. Біологічне значення запалення. Принципи фармакологічної корекції запалення.

2. Патологія імунної системи. Імунодефіцити та імунодепресивні стани. Алергія. поняття про алергени. Класифікація та патогенез алергічних реакцій. Анафілактичний шок, заходи невідкладної допомоги. Принципи десенсибілізації.

3. Патологія обміну речовин. Поняття про енергетичний та основний обмін, їх порушення. Порушення кислотно-лужної рівноваги. Ацидози, алкалози, порушення водно-електролітного обміну. Набряки: класифікація, патогенез. Принципи терапії.

4. Патологія системи червоної крові. Поняття про порушення об’єму циркулюючої крові. Патологічні зміни еритроцитів (кількісні та якісні). Анемії: класифікація, етіологія, патогенез, картина крові. Загальні шляхи профілактики і фармакокорекції анемічних станів. Патологія системи білої крові. Лейкоцитози, лейкопенії. Лейкози: етіологія, патогенез, картина крові, лейкемоїдні реакції. Особливості гемопоезу та клітинного складу периферичної крові при лейкозах. порушення системи гемостазу: геморагічні діатези, вазопатії, тромбоцитопатії, тромбопенії, коагулопатії; основні принципи порушень зсідання крові.

Тематичний план практичних занять

1. Загальна етіологія: поняття, класифікація етіологічних чинників, механізм винекнення хвороб.

2. Загальний патогенез: визначення, основні механізми розвитку захворювань.

3. Патофізіологія клітин. Основні причини та механізми пошкодження клітин: прямі та опосередковані.

4. Механізми пошкодження геному, геномні та хромосомні мутації. Спадкова схильність та спадкові хвороби.

5. Патологія мікроциркуляторного русла.

6. Запалення. Етіологія, механізми альтерації та ексудації.

7. Запалення. Механізми проліферації. Системні прояви запалення та їх роль у патогенезі.

8. Патофізіологія терморегуляції. Гарячка: етіологія та патогенез.

9. Алергія та аутоімунні стани.

10. Патофізіологія канцерогенезу: етіологія та основні механізми розвитку пухлин.

11. Патофізіологія водно-сольового гомеостазу. Дізгідрії, набряки.

12. Патофізіологія кислотно-основного обміну. Ацидози та алкалози.

13. Патофізіологія білкового та жирового обмінів.

14. Патофізіологія углеводного обміну

15. Патологія системи червоної крові. Порушення об’ему циркулюючої крові. Патологічні зміни еритроцитів.

16. Анемії: класифікація, етіологія, патогенез, картина крові, прояви.

17. Патологія системи білої крові: Лейкоцитози, лейкопенії.

18. Патологія системи білої крові:лейкози, етіологія,патогенез.

19. Патологія системи гемостазу. Патогенез геморагічного синдрому та ДВЗ-синдрому.

20. Патологія серцево-судинної системи. Поняття недостатності кровообігу.

21. Серцева недостатність, її форми, механізми компенсації.

22. Порушення гемодінаміки. Коронарна недостатність.

23. Патологія зовнішнього дихання: основні форми, причини та механізми розвитку.

24. Гіпоксія: типи, етіологія і патогенез.

25. Патологія системи травлення: види, патогенез розладів системи.

26. Патологія печінки: види і механізми розвитку жовтяниць, поняття про цироз, жовчнокам'яну хворобу.

27. Патологія нирок: гостра та хронічна ниркова недостатність, основні захворювання нирок і сечових шляхів.

28. Патологія ендокринної системи. Основні форми ендокринних порушень.

29. Патологія нервової системи: загальні причини і механізми розвитку розладів системи.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ МЕТОДИ КІЛЬКІСНОГО АНАЛІЗУ	\|	Перелік питань до іспиту

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.