МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Виникнення економічної теорії, її напрями, школи і течії.Тема 1: Предмет і метод економічної теорії 1.1. Виникнення економічної теорії, її напрями, школи і течії. 1.2. Об'єкт економічної теорії ї та її предмет. 1.3. Економічні закони та економічні категорії. 1.4. Методи економічних досліджень. 1.5.Функції економічної теорії.. Людські істоти - це особи, що мають безліч потреб. Серед таких – любов, суспільне визнання, матеріальні блага і життєві зручності. Боротьба людей за покращення матеріального становища, їх прагнення "заробити собі на життя" – це і є предметом економічної науки. Джерела економічної думки мають глибоке коріння і спрямовані в давнину. Уже перші люди володіли початковими економічними знаннями. З виникненням перших класових суспільств на Давньому Сході в центрі економічної думки постали проблеми організації та управління державним господарством. Економічна теорія вперше виникла в античному суспільстві як "економія" – наука про домогосподарство. Термін "економія" вперше запропонував Ксенофонт. Найбільш глибоким дослідником економічних проблем був Арістотель. У пізніший період виникли проблеми, пов'язані з економікою, яких не знав античний світ і які вимагали свого осмислення, їх намагались вирішити такі вчені як, Т. Мор, Т. Кампанелла та ін. Становлення капіталізму сприяло виникненню економіки як самостійної науки, що дістала назву політичної економії. У центрі її уваги спочатку перебувала не сфера виробництва, а сфе ра обігу. Розвиток світової торгівлі підвищив роль купців. Інте реси купців виражала перша школа, що виникла в політичнії і економії - меркантилізм (XVI –XVІІ cт). У 1615 p. А. де Монкретьен публікує "Трактат політичної економії", що дав назву майбутній науці. Словосполучення "політична економія" походить від слів "політейя" – суспільство, держава, "ойкос" - Господарювання "номос" – закон. Таким чином, термін "політична економія" означає в буквальному розумінні – закони суспільного господарювання. Метою дослідження меркантилістів були пошуки джерел буржуазного багатства. Об'єктом спостережень стала капіталістична торгівля, а предметом пильної уваги — рух грошей і товарів між окремими сторонами. Це вчення відбивало інтереси і торгівельної буржуазії в період первісного нагромадження капіталу. Оскільки основною формою багатства представники меркантилізму вважали золото і срібло, то таке багатство, на їхню думку, нагромаджується в результаті зовнішньої торгівлі. Оскільки ця школа відбивала інтереси переважно торговельної буржуазії, уже наприкінці XVI - на початку XVІІ ст. її ідеї увійшли в суперечності з інтересами промислової буржуазії. На зміну меркантилізму приходить класична політична економія. Засновники – У. Петті, Ф. Кене та А. Р. Ж. Тюрго. Найвищого досягнення набула в працях англійських економістів А. Сміта (1723 - 1790) та Д. Рікардо (1772 - 1823). Класична політична економія зосередила увагу на аналізі відносин у сфері виробництва, включивши до неї всі галузі матеріального виробництва, Та на вивченні її об'єктивних закономірностей, започаткувала теорію трудової вартості, аналіз капіталу та процесу відтворення. У Франції варіантом класичної школи були фізіократи (з гр. влада природи). Вони вперше джерелом суспільного багатства називали не сферу обігу (на відміну від меркантилістів), а сферу виробництва, природу. Земля, на їхню думку, була найвищою цінністю. Фізіократи проаналізували капітал як один із чинників виробництва і прибуток як форму доходу з капіталу. Класична школа буржуазної політичної економії, її прогресивні ідеї набули розвитку в марксистській політичній економії. К. Маркс довів до рівня наукової теорії ідеї класиків поліітекономії1 про двоїстий характер праці, виокремив те, що обмін є істотною умовою визначення вартості товару, його реалізації, перетворення продукту праці на товар, виділив поняття середньої вартості товару, навколо якої коливаються ціни, а сама ціна крім того виражає коливання попиту і пропозиції. Історична школа та маржиналізм. Історична школа виникла в Німеччині. Економічні явища, на думку представників історичної школи, зумовлені історичними обставинами. Тому вони політичну економію ототожнювали з поняттям "національна економіка". У середині XIX ст. виникає новий напрям економічної науки – маржиналізм (від фр. – граничний). Основою маржиналізму є теорія граничної корисності, згідно з якою ринкова ціна товару визначається не суспільно необхідними витратами, а ступенем насичення потреби у ньому, корисністю останньої одиниці запасу певного виду товарів, тобто граничною корисністю. Основні напрями сучасної економічної теорії. Усю сукупність течій і шкіл сучасної економічної думки можна умовно згрупувати в такі три основні напрями: 1. Неокласична економічна теорія. 2. Інституціонально-соціальний напрям, або інституціоналізм. 3. Кейнсіанствота неокейнсіанство. Об'єктом дослідження неокласичної економічної теорії є поведінка "людини економічної", яка як продавець робочої сили, споживач чи підприємець намагається максимізувати свій дохід, звести до мінімуму свої витрати (чи зусилля). Інституціоналізм (з лат. – установа) – один із напрямів західної економічної думки, що виник наприкінці XIX ст. Він заперечував обумовленість розвитку людського суспільства виробничими відносинами, рушійною силою визнавав психологічні, соціально-правові чинники. Найпрогресивнішими ідеями прихильників сучасного інституціоналізму є необхідність участі трудящих в управлінні виробництвом, надання їм соціальних гарантій. Кейнсіанство – один із провідних напрямів сучасної економічної теорії. Назву отримав від імені всесвітньо відомого англійського економіста Дж. Кейнса. Кейнс усвідомив, що без активного втручання держави в розвиток соціально-економіч-них процесів, без істотного розширення функцій держави капіталізм неспроможний надалі існувати. Посткейнсіанство – один із напрямів розвитку західної економічної науки, що розглядає теорію Кейнса лише як один із елементні нової системи економічних поглядів. Значну рольпосткейнсіанці відводять існуванню грошей та грошово- кредитних інститутів, грошового попиту та грошової пропозиції на процес відтворення, виступають за розробку довготермінової стратегії регулювання економіки, проведення глибоких і і структурних реформ, за впровадження системи національного планування економіки. Широкого розвитку в сучасних умовах набув також монетаризм. засновником якого вважають М.Фрідмена. Суттєвий внесок у розвиток світової економічної науки зробили й українські вчені, такі як С.Ю. Десницький, М.А. Балудянський, І.В. Вернадський, Є.Є. Слуцький, М.В. Птаха. Розвитку економічної теорії, в тому числі політичної економії, присв'ячено спеціальну науку "Історія економічних вчень". Читайте також:
|
||||||||
|