Як допомогти аутичній дитині

Перш ніж почати розмову про корекційну роботу, необхідно зробити застереження, тому що в нашій практиці діти з " класичним аутизмом" зустрічаються рідко, але досить часто доводиться взаємодіяти з дітьми, яким властиві лише окремі аутистичні риси, то йдеться надалі про їх. Ми розповімо про деякі прийоми з такими дітьми. Ці прийоми перевірені на практиці і дають гарні результати. Звичайно, кожна зустріч з аутичною дитиною воістину унікальна. Але, знаючи загальні закономірності розвитку дітей - аутистів і маючи в скарбничці "набір" прийомів для роботи з ними, завжди можна підібрати ключик до них,навіть у самих складних і непередбачених випадках.

Насамперед, як і при роботі зі звичайними дітьми, треба "йти за дитиною" , гнучко підходити до побудови і проведення кожного заняття. Крім того, необхідно бути послідовним, діяти поетапно, не форсуючи подій, і пам’ятати : робота з аутичною дитиною - тонка, навіть делікатна справа, що вимагає відчутних тимчасових витрат. На думку К.Салиба, колеги психотерапевта В.Оклендер, щоб домогтися позитивних результатів у роботі з такою дитиною, дорослий повинний , насамперед, виявити гнучкість. Не треба змушувати її робити заплановане вами, краще прислуховуватись до її інтересів і прагнень. От як описує випадок із практики цього психолога В.Оклендер: "Шон (5 років) у повний зріст стояв перед дзеркалом, не звертаючи увагу на заклики попрацювати разом над головоломкою. Тоді вона підійшла до нього сама, сіла біля дзеркала, не говорячи ні слова, і стала спостерігати за тим, як він, розглядаючи себе в дзеркало, обмацував своє обличчя. Вона розуміла, що він дійсно спостерігав за собою. Раптом він помітив, що в дзеркалі було також її відображення. Це здивувало його і привело в захват. Протягом 20 хвилин К.Салиба не вимовила жодного слова, не віддала не однієї команди. Потім почала називати частини його обличчя в міру того, як він показував на них, дивлячись у дзеркало, але промовчала , коли він дійшов до рота. Він очікувально дивився на неї у дзеркало і потім викрикнув "Рот!". Використання такого методу дозволяє навчити дітей багато чому.

Корекційна робота з будь-якою дитиною, а з аутичною - тим паче, буде більш успішною, якщо її проводити комплексно, групою фахівців: психіатром, невропатологом, психологом, логопедом, медичним працівником і батьками. Але тільки при однієї умові: робота фахівців і батьків повинна проходити за однією програмою.

Знаючи які ліки і якою метою прописані дитині, педагоги і психологи разом з батьками можуть цілеспрямовано спостерігати за нею, повідомляти лікарю про позитивні чи негативні зміни в поведінці дитини, щоб він при необхідності коректував курс лікування.

Педагоги і психологи спеціальними зусиллями домагаються загальної мети: допомогти дитині адаптуватися до дитячого саду чи школи. Разом вони виробляють індивідуальну програму розвитку дитини. Педагог ставить конкретні освітні задачі, а психолог, спираючись на загальні закономірності розвитку дітей-аутистів допомагає вирішувати виникаючі проблеми. У процесі спостереження за дитиною вихователь чи учитель можуть проконсультуватися з психологом з виникаючих питань. Наприклад: "Як допомогти дитині позбутись страхів?" , "Як реагувати педагогу на спалахи агресії і самоагресії?"

Велику частину часу дитина, що відвідує освітню установу знаходиться з педагогом. Тому роль вихователя і вчителя у формуванні навичок спілкування аутичної дитини з дорослими й однолітками особлива важлива. Щоб по-справжньому допомогти дитині, треба виміряти, що всі ми займаємося далеко не безнадійною справою. Нам не домогтися зняття діагнозу, але ми можемо зроби багато чого: зрозуміти дитину, прийняти її такою, якою вона є, і, з огляду на її особливості допомогти пристосуватись до світу.

Головна задача педагога - втягнути дитину в індивідуальну і спільну діяльність. З цією метою потрібно застосувати в роботі з нею як найбільше різноманітних форм взаємодії, збагачуючи її емоційний і інтелектуальний досвід.

Для того щоб розуміти, з чого почати корекційну роботу, необхідно визначити ведучий напрямок; розвиток мови: навичок соціальної взаємодії; уяви. В свою чергу, вибір напрямку залежить від потреб кожної дитини. В одному випадку необхідно в першу чергу навчити її навичками самообслуговування, в іншому - знизити рівень тривожності,створення позитивного емоційного клімату і комфортної психологічної атмосфери для занять. На перших етапах роботи для педагога часто важливіше сформувати в дитині бажання учитися, ніж домогтися засвоєння навчального матеріалу.

Аутичні дути бачать сенс якої-небудь діяльності тільки тоді, коли вона чітко заздалегідь запрограмована: діти повинні знати , що робити в першу чергу, яку послідовність дій роботи, як закінчити. Наприклад,під час уроку фізкультури їм незрозуміло, навіщо і як довго треба бігати по колу. Але їхня діяльність буде більш осмисленою, якщо в залі на підлозі розкласти кілька іграшок і дати дитині конкретне завдання щораз, пробігаючи повз іграшки брати одну з них і кидати в кошик, ще одно коло, сісти на ослін. Таким чином, дитина буде бачити план своїх дій і стане більш спокійною. Подібної свідомості необхідно домагатися при виконанні будь-якого завдання. Дитина завжди повинна знати, навіщо вона буде виконувати ту чи іншу дію.

З цією метою в приміщенні , де знаходиться аутична дитина, можна розмістити так звані оперативні карти, на яких у виді символів позначена чітка послідовність дії. Так, схему, що відбиває потрібну послідовність дій дитини при зборах на прогулянку , можна намалювати на шафці.

Зразками потрібних карт є,приміром, інструкції зі збору іграшок із серії "Кіндер сюрприз" Аутичні діти з задоволенням складають мозаїки і головоломки. Вони доступні і зрозумілі їм. Працюючи за схемою, діти бачать кінцевий результат, якого треба досягнути.

Діти з порушенням в спілкуванні люблять займатися колекціонуванням, тому їх можна і потрібно залучати до роботи із сортування предметів. Вони можуть стати неоціненними помічниками вихователя у тих випадках, коли потрібно, наприклад розкласти олівці за кольором, кубики за розмірами, вирізані шаблони за формою. У школі можна залучати таких дітей до створення і сортування гербаріїв, колекцій каменів, черепашок, фотографій. Вони непогано справляються з веденням щоденних записів - спостережень за тваринами в живому куточку (але не на перших стадіях роботи).

Аутична дитина погано усвідомлює своє тіло. У неї може буди порушена просторова орієнтація. Тому корисно розмістити в груповій кімнаті декілька дзеркал на рівні очей дитини. Час від часу вихователь чи учитель може привертати увагу дитини до її відображення. Цей прийом, що був уже описаний вище, дає позитивні результати.

Краще усвідомити своє тіло аутичній дитині допоможе вправа, що успішно застосовується в дитячих садках: поклавши дитину на великий аркуш паперу, педагог чи діти з групи обводять контур її тіла, а потім разом, називаючи вголос частини тіла і предмети одягу, зафарбовують цей контур.

Для розвитку тактильного, зорово-тактильного, кінестетичного сприйняття можна використовувати такі ігри, як «Чарівний мішечок», «Вгадай предмет». Корисно запропонувати дітям складати головоломки на дотик, із заплющеними очима (замість головоломок можна використовувати «Рамки Монтессорі»).

На перших етапах роботи з аутичними дітьми рекомендується пропонувати їм ігри з твердою послідовністю дій і чіткими правилами, а не сюжетно-рольові, де необхідна діалогова мова. Для закріплення навичок кожну гру варто програти не один десяток разів, тоді вона може стати свого роду ритуалом, що так люблять діти даної категорії. Під час гри дорослий повинен постійно проговорювати свої дії і дії дитини, чітко позначаючи словами усе, що відбувається з ними. При цьому педагога не повинно бентежити те, що дитина не виявляє ні найменшого інтересу до слів. Не треба впадати у відчай: багаторазове повторення однієї і тієї ж гри, тих самих слів принесе свої плоди – дитина зможе включитися в загальну діяльність.

Для того, щоб допомогти дитині орієнтуватися на робочому місці, бажано зробити розмітку на столі чи парті: намалювати контури зошита чи аркуша, лінійки, ручки. Тоді їй легше буде звикнути до своєї парти й осмислити, що від неї вимагають.

Якщо дитина працює в прописах, можна вказувати в них стрілками напрямок руху руки. Аутичним дітям рекомендується давати графічні завдання, у яких потрібно довідатися і домалювати якусь деталь предмета, а не намалювати його повністю.

Щоб підвищити мотивацію дитини до навчання і викликати потребу в діалозі, дорослий може на час проведення занять з її згоди помінятися з нею ролями. Нехай дитина спробує пояснити «нетямущому» дорослому, як виконувати те чи інше завдання. У цьому випадку вона відчує свою значимість (я — як великий!), буде розуміти мету своїх дій (щоб дорослий «зрозумів» пояснення і зробив усе правильно), усвідомлює, що тільки за допомогою мови можна налагодити контакт із партнером.

Іноді аутичній дитині необхідна фізична допомога в організації дії: дорослий у буквальному значенні «працює» руками дитини, пише чи малює разом з нею, тримаючи один олівець.

Не можна забувати, що тілесний контакт, а також вправи на розслаблення сприятимуть зниженню рівня тривожності дитини. Тому деякі релаксаційні ігри, що ми рекомендуємо в розділі«Тривожні діти», будуть корисні й у роботі з аутичними дітьми. Можна використовувати з цією метою і пальчикові ігри.

Аутичним дітям важко освоювати будь-який новий вид діяльності, але вони завжди намагаються виконати все добре, тому на перших етапах роботи треба підбирати такі завдання, з якими вони обов’язково справляться. Ваша допомога і похвала допоможуть закріпити успіх і підвищити впевненість дитини. Навіть, якщо реакція на ваші слова не виявляється зовні, доброзичливий тон і слова підтримки створять позитивну емоційну атмосферу, що згодом допоможе зробити вашу взаємодію з дитиною більш ефективною.

Аутичним дітям властиве психічне пересичення, вони швидко виснажуються фізично, тому для них необхідний індивідуальний ритм роботи, більш часте переключення з одного виду діяльності на інший. Учитель початкової школи, що займався з аутичною дитиною вдома, відзначив, що вона може, не відволікаючись, виконувати один вид діяльності не більше 10 хвилин, хоча це, звичайно, дуже індивідуально. У дитячому садку цю проблему вирішити легко: дитину не треба завантажувати непосильними для неї завданнями. А в школі учителю варто заздалегідь продумати і написати індивідуальні завдання на картках, що він буде давати дитині при найменших ознаках утоми чи невдоволення з її боку.

Для поліпшення часової – тимчасової – просторово – тимчасової орієнтації аутичної дитини необхідна терпляча робота педагога. Можна скласти план групи, класу чи всієї школи з указівкою розташування предметів; оформити розпорядок дня, використовуючи символи і малюнки. Однак недостатньо просто скласти і повісити схеми, необхідно якнайчастіше «подорожувати» з дитиною по них, впізнаючи і називаючи предмети (на перших етапах, якщо дитина не захоче повторювати назви, вихователь чи учитель може робити це сам).

Як відзначалося вище, дітям з аутизмом властиві безцільні монотонні рухи, розгойдування. Відвернути їх від стереотипного ритму можна, використовуючи емоційно насичені ритмічні ігри і танцювальні рухи.

Регулярні заняття сприятимуть зменшенню рухових розладів.

Якщо дитина не приймає інструкцій і правил, що ви їй пропонуєте, ні в якому разі не нав'язуйте їх насильно. Краще придивіться до того , що і як хоче робити вона сама, підігравайте їй, займіться тим, що їй цікаво. Це допоможе налагодити з дитиною контакт.

Психологи рекомендують аутичним дітям займатися іноземними мовами. Може бути, завдяки тому, що при їхньому вивченні педагоги використовують велику кількість схем і алгоритмів, дітям буває легше засвоювати навчальний матеріал.

Видимо, це дозволило йому нарешті-те відчути себе успішним і значимої для навколишніх.

З аутичними дітьми необхідно займатися фізичними вправами, тому що подібні заняття допомагають їм краще почувати своє тіло, сприяють поліпшенню координації рухів.

Малювання фарбами (пензликами, штампами й особливо пальцями) допомагає дітям зняти зайву м’язову напругу. З цією метою корисна також робота з піском, глиною, пшоном, водою.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Як вивчити аутичну дитину	\|	Пам'ятка для дорослих,

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.