Геофізичні явища зумовлені обертанням Землі навколо осі

Період обертання навколо осі

Вісь обертання

Обертання навколо своєї осі

Значення руху навколо зірки для планети

Період обертання

Траєкторія руху

Обертання Землі навколо Сонця

Земля рухається навколо зорі по еліптичній траєкторії (майже круговій) із середньою швидкістю 29,765 км/с на середній відстані 149,6 млн км. Афелій: 152 098 232 км, перигелій: 147 098 290 км.

Період, протягом якого планета робить оберт навколо зірки, називається сидеричним періодом обертання або планетарним роком. Тривалість року дуже залежить від відстані планети до зірки, адже якщо планета перебуває далеко від зірки, то вона рухатиметься повільніше (оскільки на неї слабше впливатиме гравітації зірки), і, крім того, вона має здолати довший шлях. середній період обертання Землі навколо Сонця рівний 365,24 доби.

Так як траєкторія руху Землі навколо Сонця не є ідеально круговою, кількість сонячної енергії, яка досягає планети, протягом планетарного року не є сталою, що і призводить до явища змін пір року. А разом з особливостями форми Землі та явищем нахилу планети до площини обертання, це явище призводить до виникнення широтної поясності(залежність клімату від географічної широти).

Обертання Землі навколо своєї осі

Нахил Земної осі — приблизно 23°

Вісь обертання — це уявна вісь, яка проходить через два полюси геоїда. Причому ця вісь не обов'язково повинна бути перпендикулярною до площини обертання планети навколо зірки, так для Землі цей кут рівний 23°26′21″,4119. Саме тому кількість світла одержуваного тією чи іншою півкулею змінюється протягом року, оскільки північна півкуля планети більше освітлюється, аніж південна півкуля, або ж навпаки. Як наслідок, на більшості планети відбувається зміна сезонів, тобто зміна клімату протягом року. Час, коли одна з півкуль найбільше обернена до Сонця, називається сонцестоянням. Протягом одного обертання орбітою (одного витка планети по своїй орбіті) трапляється два сонцестояння; коли кожна з півкуль перебуває в літньому сонцестоянні і день там найдовший, тоді як інша півкуля перебуває в зимовому сонцестоянні, з його надзвичайно коротким днем. Внаслідок такого розташування, півкулі отримують різну кількість світла і тепла, що слугує причиною щорічних змін погодних умов на планеті.

Важливим фактом є те, що земна вісь обертання нестабільна (немає стабільного положення в просторі відносно, наприклад, земного екватору), це явище може бути викликане великими підземними, або надземними викидами енергії.

Доба — це час, за який кожна точка земної поверхні здійснює повний оберт навколо своєї осі(тривалість доби:23 год 56 хв 4,100 с). Треба також зауважити, що цей час на однаковій відстані відносно центру Землі(висоті)завжди однаковий, проте швидкість обертання залежить від географічного положення точки. Так на одній географічній широті швидкість завжди стала (унаслідок сталості відстані до осі обертання), але з віддаленням від екватора швидкість падає (так як, відстань від точки до осі обертання максимальна на екваторі і зменшується з віддаленням від нього). Обертання навколо своєї осі також спричиняє зміну кількість сонячної енергії, яка потрапляє на поверхню Землі протягом доби(зміна дня і ночі), що спричиняє добову зміну температури та є одним з основних факторів формування біоритмів живих істот.

Обертання Землі навколо своєї осі призводить до виникнення сили Коріоліса.Ця сила спричиняє ряд геоефектів, а саме:

1. Відхилення падаючих тіл на схід ;

2. Лежить в основі роботи маятника Фуко ;

3. У північній півкулі сила Коріоліса направлена вправо від руху, тому праві береги річок в північній півкулі крутіші — їх підмиває вода під дією цієї сили. У південній півкулі все відбувається навпаки ;

4. Спричиняє рух циклонів та антициклонів ;

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Неймовірність обертання Землі	\|	Космонавтика і розвиток астрономії.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.