Будова і топографія статевого члена.

Статевий член (penis), або уд — це орган парування, що розміщується між стегнами, вентрально від черевної стінки. На статевому члені розрізняють голівку, тіло та корінь з двома ніжками. Тіло пеніса закінчується верхівкою, в ділянці якої формується його голівка. На вершині голівка відкривається отвором, крізь який назовні виводиться сеча, апід час статевого акту — сперма. Голівка знаходиться в складці шкіри — препуціо-нальному мішку. Основну частину пеніса становить кавернозне, або печеристе, тіло статевого члена, кавернозне тіло сечостатевого каналу та кавернозне тіло голівки. Кавернозні тіла являють собою густу сітку сполучнотканинних перегородок, які переплітаються між собою і відходять від сполучнотканинної білкової оболонки статевого члена. Між перегородками утворюються ходи і розширення - каверни. Останні сполучені з кровоносними судинами і під час ерекції заповнюються кров'ю, надаючи статевому члену пружності. Цим забезпечується можливість введення пеніса в органи парування самки.

Мал. Поперечні розрізи статевого члена коня:А — розріз ближче до голівки члена; Б — розріз недалеко від кореня: 1 — зовнішній (шкірний) шар статевого члена;

2 — кавернозне тіло голівки статевого члена;

3 — кавернозне тіло самого пеніса; 4 — сечостатевий канал з кавернозним шаром; 5 — продовження цибулинно-кавернозного м'яза; 6 — ретрактор статевого члена;

7 — білкова оболонка статевого члена;

8 — його кавернозне тіло; 9 — судинна борозна

У бугая, барана, цапа і кнура пеніс утворює S-подібний вигин, який під час ерекції випрямляється. Голівка пеніса загострена і має шийку, ковпачок і відросток сечостатевого каналу. У барана та цапа сечостатевий канал випинається вперед голівки у вигляді зігнутого відростка. У жеребця голівка пеніса на вільному кінці значно потовщена й обмежена виступаючим краєм — вінчиком голівки. Тіло має добре розвинені кавернозні тіла, завдяки чому під час ерекції об'єм пеніса значно збільшується. Пеніс собаки має довгу голівку, в передній частині якої знаходиться кістка, а в задній цибулиноподібне потовщення. Вздовж пеніса проходить два жолоби: дорсальний, в якому знаходяться судини й нерви, та вентральний, у якому міститься сечостатевий канал.

Препуціальний мішок,або препуцій (praeputium), — це складка шкіри, яка прикриває голівку статевого члена. В препуції розрізняють порожнину і отвір. Стінка препуція складається з трьох листків: зовнішнього (шкірного), парієтального та вісцерального. Шкірний листок вкритий волоссям і біля препуціального отвору переходить у парієтальний листок. Останній загортається на голівку пеніса, утворюючи при цьому вісцеральний листок, в товщі якого є пристінкові трубчасті залози. Препуцій має власні м'язи, які тягнуть його вперед або назад. У кнура препуцій на верхній стінці має сліпий випин — дивертикул препуція. У жеребця препуцій подвійний.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Будова і топографія придаткових статевих залоз.	\|	Тема: Будова органів розмноження самок.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.