Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Правила користування терезами

Перед початком зважування перевіряють стан терезів, змахують пил пензликом з чашок та встановлюють точку нуля (див. нижче).

Предмет, що зважують, та гирі можна розміщувати на чашках терезів та знімати з них тільки при закритому аретирі, тобто коли аретир опущений. При відкритому аретирі до терезів не можна доторкатися. Диск аретира потрібно повертати повільно, плавно і обережно.

Не можна зрушувати терези з займаного ними місця.

Не можна допускати навантажування терезів понад допустимої величини тому, що це може призвести до псування терезів. В сумнівному випадку предмет треба зважити на лабораторних хімічних терезах і впевнитися, що його маса не перевищує допустиму, приступити до зважування його на аналітичних терезах.

Не можна на чашки терезів ставити вологі та забруднені предмети.

Не можна розсипати та розливати речовини усередині шафи терезів. Предмет, що зважують, повинен мати температуру приміщення, в якому знаходяться терези.

Не можна класти речовину, яку зважують, безпосередньо на чашку терезів. Зважування проводять на годинниковому склі, в бюксі, в тиглі або в невеликому стаканчику. Гігроскопічні речовини, а також такі, що виділяють їдку пару, зважують в закритому бюксі.

При зважуванні дозволяється користуватися тільки боковими дверцятами шафи терезів, передня стінка шафи повинна бути закритою.

Гирі при зважуванні потрібно брати тільки пінцетом. Гирі можуть знаходитися тільки на чашці терезів або у футлярі в своєму гнізді.

В неробочому стані терези повинні бути завжди зааретированими (аретир опущено). Не можна спиратися на столик, на якому стоять терези, заважати працюючому на терезах сторонніми розмовами. У випадку якої-небудь несправності терезів необхідно звернутися до викладача.

 

Зважування на аналітичних терезах АДВ-200.

Терези включають в освітлювальну мережу змінного струм (220 в) за допомогою штепсельної вилки через трансформатор. Не відкриваючи дверцят шафи, при нульовому положенні лімбів плавно повертають диск аретира до кінця. При цьому лампа освітлювача включається і на екрані вайтографа з’явиться зображення мікро шкали. Коливання стрілки скоро припиняються; нуль шкали повинен співпасти з вертикальною рискою на екрані. Якщо такого збігу не відбулося, то необхідно поворотом головки коректора поєднати риску з нулем мікро шкали. Після цього, відкриваючи та закриваючи аретир, впевнитися, що стрілка залишається на нулі, співпадаючи з показником вайтографа. Ця операція називається встановленням точки нуля.



Интернет реклама УБС

На середину лівої чашки терезів розміщують предмет, що зважують.

На середину правої чашки за допомогою пінцета розміщують гирьку, приблизно важчу за предмет, який зважують, і плавно відкривають аретир, щоб було видно невелике відхилення стрілки. Якщо мікро шкала при цьому переміщується на екрані вправо, то це означає, що гирька переважує. В цьому випадку закривають аретир і замість неї ставлять меншу гирьку і знову опускають аретир. Так продовжують до тої пори, доки не знайдуть масу з точністю до 1 г ( з недостачею).

Далі накладають дрібні кільцеві гирьки повертанням великого лімбу. Для цього при закритому аретирі повертають лімб проти стрілки – показника міліграмів. Лімб можна повертати в любому напрямку. Після кожного покладання відкривають аретир і спостерігають відхилення стрілки. Якщо навантаження виявилося більшим, лімб повертають на одну поділку в зворотному напрямку. Потім накладають важки за допомогою малого лімба в точно такому ж порядку, як і великим лімбом. Накладають і знімають кільцеві гирьки плавним поворотом лімбів при закритому аретирі.

Мілкі гирьки накладають доти, поки відхилення стрілки не перестануть виходити за цифру +10 ( або – 10) мікро шкали. Після цього очікують повної зупинки стрілки. На світловому екрані роблять відлік за мікро шкалою і записують результат зважування. Великі поділки мікро шкали відповідають третьому, а мілкі – четвертому знаку після коми. Відлік за мікро шкалою зі знаком + (“плюс”) додають, а зі знаком - (“мінус”) віднімають при підсумовуванні результатів зважування.

Наприклад, при зважуванні тигля стан рівноваги було досягнуто при таких гирьках і показаннях мікро шкали: на праву чашку терезів було поміщено 6 г, показання великого лімба 7, показання малого лімба 40, на екрані мікро шкали була велика поділка +5 і після неї ще 8 малих поділок.

Маса тигля буде дорівнювати

6,0000 + 0,7000 + 0.0400 + 0,0050 + 0,0008 = 6,7458 г.

Якщо з тими ж гирьками та показаннями лімбів відлік за мікро шкалою склав –0,0026, то маса тигля буде:

6,0000 + 0,7000 + 0.0400 – 0,0026 = 6,7374 г.

Після закінчення зважування при закритому аретирі обидва лімби приводять у нульове положення, прибираючи гирьки з чашки терезів у футляр, знімають предмет, що зважують, і перевіряють нульову точку не навантажених терезів. Якщо показник екрану не співпадає з нулем мікро шкали, його потрібно з’єднати за допомогою коректора і знову провести зважування предмета.

 

 

МИТТЯ ТА СУШІННЯ ХІМІЧНОГО ПОСУДУ

 

Миття хімічного посуду

Хімічний посуд завжди повинен бути абсолютно чистим і без виконання цієї умови працювати не можна. Тому потрібно навчити-ся мити посуд так, щоб була повна впевненість в її чистоті. Видалити забруднення із стінок посуду можна різними методами:

механічними, фізичними, хімічними, фізико-хімічними або комбінацією їх. Для вибору способу миття посуду в кожному окремому випадку необхідно наступне:

· Знати властивості речовин, що забруднюють посуд.

· Використовувати відомості про розчинність забруднювачів у воді, у розчинах лугів, солей або кислот.

· Використовувати здатність окиснювачів окиснювати органічні і неорганічні забруднення, руйнувати їх з утворенням легко розчинних сполук.

· Для миття можуть використовуватися речовини, які мають поверхнево-активні властивості (мило, синтетичні миючі засоби тощо ).

· Якщо осад, що забруднює посуд, є хімічно стійким, то для його видалення можна застосовувати механічне очищення ( за допо-могою йоржа тощо).

· Для миття посуду потрібно застосовувати дешеві нетоксичні засоби.

Потрібно завжди пам’ятати про техніку безпеки і можливість нещасних випадків при митті посуду.

 

Миття водою. В тих випадках, коли хімічний посуд не забруднено смолою, жировими та іншими речовинами, що не розчиняються у воді, посуд можна мити теплою водою. Скляний посуд вважається чистим, якщо на його стінках не утворюються окремі краплі і вода залишає рівномірну тонку плівку.

Якщо на стінках посуду є наліт яких-небудь солей або осад, посуд очищують (попередньо змочивши водою) щіткою або йоржем і вже потім миють водою.

При роботі з йоржем потрібно слідкувати, щоб нижній кінець його не вдарявся ні в дно, ні об стінки тому, що цим кінцем можна вибити дно або пробити стінку. Щоб запобігти руйнуванню посуду металічним йоржем, на кінець йоржа потрібно надіти кусок гумової трубки відповідного розміру.

Добре вимитий в теплій воді посуд обов’язково споліскують два-три рази дистильованою водою для видалення солей, що містяться у водопровідній воді.

Миття парою. Посуд не завжди можна відмити лише водою. Наприклад, таким чином не можна видалити забруднення жировими речовинами. Значно кращих результатів можна досягнути, якщо мити посуд струменем водяної пари.

Для миття парою (рис.20) в колбу ємністю 3-5 л до половини наливають воду, на дно кладуть декілька шматочків пемзи або скляні капіляри (для рівномірного та спокійного кипіння). Колбу щільно закривають пробкою. В пробку вставляють трубку для підводки пари і лійку, через яку в колбу стікає конденсат. Кінець лійки для запобігання прориву пари опускають у воду на 2-3 см. Верхній кінець трубки вводять у посуд, який закріплюють в кільці або лапці штативу.

 

Миття органічними розчинниками.Органічними розчинниками є діетиловий етер, ацетон, спирти, петролейний ефір, бензин, скипидар, чотири-хлористий вуглець та інші.

Органічні розчинники застосовують для видалення з посуду смолистих і інших органічних речовин, які не розчиняються у воді.

Більшість органічних розчинників є вогненебезпечними, працювати з ними треба подалі від вогню. Забруднені органічні розчинники потрібно збирати окремо один від одного і час від часу регенерувати перегонкою.

 

Миття іншими миючими засобами. Для миття посуду можна застосовувати і інші речовини, наприклад мило і особливо 10%-ний розчин тринатрійфосфату, що має прекрасні миючі властивості.

При митті водою з милом або тринатрійфосфатом корисно покласти в колбу шматочки фільтрувального паперу або якого-небудь іншого паперу. При струшуванні колби папір механічно видаляє зі стінок забруднення.

Не можна застосовувати для очищення посуду пісок тому, що він дряпає скло, а посуд з подряпинами за звичай руйнується при нагріванні.

 

Миття хромовою сумішшю. Хромовокислі солі в кислому середовищі є сильними окиснювачами. Для приготування хромової суміші в концентровану сірчану кислоту додають приблизно 5% (від маси сірчаної кислоти) подрібненого в порошок кристалічного двохромовокислого калію і обережно нагрівають у фарфоровій чашці на водяній бані до його розчинення.

Для приготування хромової суміші можна застосовувати також двохромовокислий натрій, який розчиняють у воді, а потім у розчин обережно додають сірчану кислоту. Суміш має такий склад:

 

Вода 100 мл
Двохромовокислий натрій 6 г
Сірчана кислота, d204=1,84 100 мл

 

При митті хромовою сумішшю посуд спочатку споліскують водою, а потім наливають у нього трохи підігріту хромову суміш до 1/2 -1/4 об’єму судини і обережно та повільно змочують її внутрішні стінки. Причому намагаються змочити нею стінки судини, які залишилися не змоченими і особливо найбільш забруднені місця. Після цього хромову суміш виливають в ту ж судину, в якій вона зберігається, Після зливання всієї рідини судину залишають постояти декілька хвилин, потім її миють по черзі водопровідною і дистильованою водою.

Сильно забруднений посуд миють хромовою сумішшю декілька разів.

Хромова суміш не застосовується , якщо посуд забруднено парафіном, гасом, воском, мінеральними маслами і взагалі продуктами перегонки нафти. В цих випадках посуд миють парою або органічними розчинниками.

Піпетки, бюретки і подібні їм довгі трубки потрібно мити у циліндрі з товстими стінками і такої висоти, щоб трубки можна було занурити більш, ніж наполовину.

Хромова суміш дуже сильно діє на шкіру і одяг, тому працювати з нею потрібно обережно. Для запобігання попадання хромової суміші у рот забороняється засмоктувати хромову суміш у трубки.

Хромова суміш може використовуватися досить довго. Після тривалого використання її колір з темно-оранжевого переходить в темно-зелений, що є ознакою її непридатності для подальшого використання.

Миття перманганатом калію. Хорошим засобом для миття хімічного посуду є 4%-ний розчин марганцевокислого калію. До вказаного розчину додають сірчану кислоту; як правило на 100 мл розчину досить додати 3-5 мл концентрованої сірчаної кислоти.

Необхідно брати саме сірчану кислоту і ні в якому разі не соляну, оскільки при додаванні останньої утворюється хлор.

При роботі з підкисленим розчином марганцевокислого калію потрібно дотримуватися тих же прийомів миття та засобів безпеки, які описані вище для хромової суміші.

Відпрацьований підкислений розчин марганцевокислого калію повторно на використовують.

 

Миття сумішшю соляної кислоти і пероксиду водню. Готують суміш, що складається з рівних об’ємів 6 н розчину соляної кислоти і 5-6%-ного розчину пероксиду водню (суміш Комаровського). Для миття суміш підігрівають до 30-40оС. Прийоми миття та засобів безпеки такі ж, як описано вище. Суміш може використовуватися повторно.

 

Сушіння хімічного посуду

 

Холодна сушка. Вимитий посуд надівають на дерев’яні колишки і залишають на них до повного висихання. Для того щоб запобігти забрудненню посуду від колишків їх можна обгорнути фільтрувальним папером.

Вимитий посуд можна висушити струменем повітря. Сушити можна як холодним, так і гарячим повітрям.

Для прискорення сушіння посуду його можна ополоснути спиртом або ацетоном, а потім продути повітрям. Залишки спирту або ацетону після ополіскування збирають окремо для подальшої регенерації.

 

Сушіння при нагріванні. Посуд можна сушити над електро-плиткою або над “холодним” полум’ям пальника.

Нагрівання потрібно проводити обережно, тому що при нерів-номірному обігріві посуд може тріснути. Мірний посуд (піпетки, мірні колби тощо) нагрівати на полум’ї не можна.

Швидко висушити посуд можна також у сушильній шафі. Як правило у сушильну шафу ставлять посуд після того, як він трохи постояв перевернутим і вода видалилася. Сушку здійснюють при 80-100оС. Посуд при висушуванні в сушильній шафі не треба ставити до верху дном, оскільки буде уповільнюватися видалення пари води.

При митті і сушінні посуду необхідно пам’ятати наступне:

· Посуд завжди повинен бути чисто вимитим і ополоснутим дистильованою водою.

· При роботі з йоржем треба слідкувати, щоб нижній кінець його не пробив дно або стінки посуду.

· При сушінні посуду треба слідкувати, щоб він не забруднився.

· При митті посуду різними органічними розчинниками необхідно їх використовувати у мінімальних кількостях.

· Осади й розчини цінних речовин (йод, срібло, платина, ртуть тощо) при підготовці посуду до миття потрібно збирати в окремі судини.

· Вибираючи спосіб миття, потрібно перш за все враховувати, якою речовиною забруднено посуд.

· При митті посуду необхідно дотримуватися правил техніки безпеки та санітарії.

· Забруднення, що мають різкий запах, леткі та токсичні, відмивають тільки у витяжній шафі.

· Потрібно бути обережними при використанні для миття посуду концентрованих розчинів лугів та кислот, хромової суміші та інших окиснювачів. При роботі з органічними розчинниками потрібно запобігати попаданню їх на руки та одяг, а також вдиханню їх пари. Пам’ятайте про вогненебезпечність багатьох органічних розчинників.

 

 

ОЧИЩЕННЯ РОЗЧИННИКІВ І РЕАКТИВІВ

 

Наведемо короткі вказівки з очищення і абсолютування найбільш часто вживаних розчинників і реагентів.

Ацетон.Нагрівають із зворотнім холодильником над P2O5 (10 г/л ) на протязі 2-х годин для видалення води і переганяють (т. кип. 55-56оС, nD20 1,3591).

Ацетонітрил.Для видалення води нагрівають із зворотнім холодильником над P2O5 (20 г /л) на протязі 4-х годин і переганяють з дефлегматором, довжиною 30 см (т. кип. 80-81оС, nD20 1,3441). Перегнаний ацетонітрил зберігають над молекулярними ситами (3А), функція яких полягає у видаленні слідів води.

 

Бензальдегід.Для очищення від домішок бензойної кислоти (автоокиснення бензальдегіду) бензальдегід струшують з 10 % розчином гідрокарбонату натрію, промивають водою ( якщо погано відділяється від води додають трохи етеру) і висушують сульфатом натрію. Переганяють у вакуумі, т. кип. 64-65оС (12мм), nD20 1,5448.

 

Бромбензол. Очищують перегонкою у вакуумі з високим (20 см) дефлегматором, т. кип. 48-49оС (15 мм), nD20 1,5625.

 

Диметилформамід.Продажний продукт нагрівають 8 годин із зворотнім холодильником над хлоридом кальцію (10 г/л) і потім переганяють у вакуумі з ефективним дефлегматором (~30 см ), т. кип. 54-55оС (20 мм), nD20 1,4269. Диметилформамід зберігають у темряві.

 

Дихлорметан. Для видалення води з дихлорметану його нагрівають із зворотнім холодильником над P2O5 (20 г/л) і переганяють, т. кип. 39-40оС (760 мм), nD20 1,4246.

 

Діетиловий етер. Роблять пробу на пероксид і при її наявності засипають етер твердим гідроксидом калію, витримують 2 дні і потім нагрівають з оберненим холодильником над металічним натрієм 2 години, після чого переганяють над натрієм, т. кип. 34-35оС, nD20 1,3527.

Метанол.Змішують 5 г магнієвої стружки з 50 мл метанолу, перемішують і після початку енергійної реакції (утворення алкого-ляту магнію) додають 1 л метанолу і нагрівають із зворотнім холо-дильником 3 години. Переганяють при атмосферному тиску (тяга!), т. кип. 63-64оС (760 мм), nD20 1,3286.

 

Піридин.Продажний продукт нагрівають з КОН (10 г/л) 3 години із зворотнім холодильником і переганяють при атмосферному тиску, використовуючи високий дефлегматор (20 см), т. кип. 114-115оС (760 мм), nD20 1,5101.

 

Оцтовий ангідрид. Кип’ятять із обезводненим ацетатом натрію (20 г/л) і переганяють при атмосферному тиску, т. кип. 139-140оС, nD20 1,3904.

 

Оцтова кислота. Комерційну оцтову кислоту залишають на декілька годин в холодильнику до початку кристалізації. Залишену після кристалізації рідину обережно зливають декантацією. Для видалення води кип’ятять декілька годин із зворотнім холодильни-ком з Р2О5 (10 г/л) і переганяють при атмосферному тиску, т. кип. 117-118оС (760 мм), т. пл. 16-17оС.

 

Хлороформ.Нагрівають над CaCl2 (20 г/л) з оберненим холо-дильником 5 годин і переганяють, т. кип. 60-61оС (760 мм), nD20 1,4455.

 

Циклогексан. Нагрівають з оберненим холодильником над металічним натрієм і переганяють, т. кип. 79-80оС (760 мм), nD20 1,4288.

 

Етилацетат.Переганяють над Р2О5 (10 г/л), т. кип. 76-77оС (760 мм), nD20 1,3701.

 

Етанол (і вищі спирти). В продажному (99 %) спирті розчиняють натрій (10 г/л) і додають діетиловий естер фталевої кислоти (28 г/л) і нагрівають 2 години з оберненим холодильником при перемішуванні магнітною мішалкою. Переганяють при атмосферному тиску. Етанол, т. кип. 77-78оС (760 мм), nD20 1,3616. Вищі спирти переганяють з ефективним дефлегматором.

н-Пропанол, т. кип. 97-98оС (760 мм), ізопропанол, т. кип. 82-83оС (760 мм), третбутанол, т. кип. 82-83оС (760 мм рт. ст.).

 




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Терези і зважування | Лабораторна робота 1

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.