Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Температура кипіння та її визначення

Принцип методу:Температура кипіння , тобто та температура, при якій тиск насиченої пари рідини дорівнює зовнішньому тиску, залежить від молекулярної маси і будови рідкої речовини, від сил притягання молекул рідини між собою та від складу рідини, якщо вона не є чистою речовиною.

Температура кипіння речовини на відміну від температури плавлення дуже сильно залежить від тиску. Залежність тиску пари від температури виражається рівнянням Клаузіуса-Клайперона:

 

dlnp/dT = Lv/RT,

 

де p – тиск пари; Lv – молярна теплота випаровування; Т – температура, К ; R - газова стала.

Визначаючи температуру кипіння, необхідно знати тиск, при якому вона визначалася.. Вплив забруднень на температуру кипіння в великій степені залежить від характеру домішок. Легко леткі речовини знижують температуру кипіння, а домішка з такою ж температурою кипіння, як і основна речовина, не змінить його температуру кипіння. Незначні забруднення значно менше впливають на температуру кипіння, ніж на температуру плавлення. Отже, температура кипіння не має такого значення для визначення критерію чистоти речовини, як у випадку температури плавлення. Температура кипіння в більшій степені залежить від будови речовини, ніж температура плавлення. В гомологічних рядах як аліфатичних, так і ароматичних сполук при введенні в молекулу однієї групи -СН2- температура кипіння підвищується приблизно на 19-21оС.

Заміщення атому водню в молекулі вуглеводню призводить до таких змін температури кипіння:

 

Замісник F Cl Br I OH
Підвищення температури, оС 20-60 ~60 80-85 105 - 115

 

Ізомерні сполуки також киплять , як правило, при різній температурі. В аліфатичному ряду нормальні сполуки мають найбільш високу температуру кипіння, і чим більше розгалужений ланцюг вуглецевих атомів, тим нижче температура кипіння речовини . В ароматичному ряду при більш високій температурі киплять орто - ізомери.

Приблизну температуру кипіння сполуки можна обчислити за таким емпіричним рівнянням:



Интернет реклама УБС

де T - абсолютна температура кипіння, К; М - молекулярна маса; В - сума емпірично встановлених атомних та групових інкрементів (див. таблицю 2.3)

Таблиця 2.3. Атомні та групові інкременти для обчислення температури кипіння

Атом Інкремент Атом або група атомів Інкремент
Водень 10,9 Сірка (SVI) 76,0
Вуглець 23,2 Сірка (SVI) 105,3
Азот 39,7 Арсен (AsIII) 222,0
Кисень 51,0 Подвійний зв’язок 16,1
Фтор 68,0 Потрійний зв’язок 33,0
Хлор 121,0 3-членний цикл 16,0
Бром 255,0 4-, 5- або 6-членний цикл 17,7
Йод 398,0 7-, 8- або 9-членний цикл 18,5

 

Найбільш точні результати обчислення температури кипіння одержують для таких сполук, молекули яких мало асоційовані. Температура кипіння сильно асоційованих сполук, наприклад, кислот, спиртів тощо, дають значні відхилення від обчислених величин і їх не можна знаходити за цим способом.

Приклад визначення температури кипіння бензолу за емпіричною формулою:

C6H6 М=78

В = 6(С) + 6(Н) + 3(Подвійний зв’язок) + 1(6-членний цикл)= 6´10,9 + 6´23,2 + 3´16,1 + 1´17,7=270,6

lgT = (270,6 - 8Ö78)/78 = 2,56 ; Т= 363,1 К або t=90оС. В дійсності температура кипіння бензолу 80,1оС при тиску 760 мм рт. ст.

Завдання: визначити температуру кипіння толуолу та бутилового спирту за формулою та порівняти одержані значення з табличними даними, пояснити різницю між розрахованими та табличними значеннями. Температуру кипіння можна визначати як в паровій, так і в рідкій фазі. Визначення температури кипіння в парі дає більш точні результаті тому, що температура пари практично не залежить від деяких коливань температури усередині рідини, які можуть виникати при її нагріванні.

Обладнання та матеріали: термометр, 2 капіляри (різні за діаметром), годинникове скло, прилад для вимірювання температури, резинове кільце, колбонагрівач або електроплитка. Реактиви:бензол, толуол, бутиловий або ізоаміловий спирт тощо.

Визначення температури кипіння. Температуру кипіння визначають у спеціальному приладі ебуліоскопі. Принцип його дії заснований на тому, що рідину нагрівають до кипіння в приладі із зворотнім холодильником і відмічають температуру. При визначенні температури кипіння в процесі перегонки особливу увагу треба звертати на положення кульки термометра. Вона повинна знаходитися на 1 см нижче відвідної трубки насадки.

Також може бути рекомендований метод Сиволобова (рис. 2.4).

У широкий капіляр (3) довжиною 2,5-3 см і діаметром 3 мм поміщають декілька крапель перегнаної рідини. У цей же капіляр опускають інший, більш тонкий капіляр (довжина 30-35 мм), запаяний з верхнього кінця (2) . Капіляри закріплюють на термометрі гумовим кільцем (3) і вносять у прилад аналогічно тому, як це робиться при визначенні температури плавлення. При повільному нагріванні приладу з внутрішнього капіляра починають повільно виділятися пухирці повітря. Швидке виділення пухирців указує, що рідина закипіла. Тоді нагрівання припиняють і відмічають температуру, при якій виділення пухирців різко припиняється. Це і є температура кипіння.

 

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Температура плавлення та її визначення | Рефрактометрія. Визначення показника заломлення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.