Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Методи визначення концентрації

1) Метод градуювального графіка (графічний метод) Готують серію стандартних розчинів з відомою концентрацією визначуваної речовини і вимірюють їх оптичну густину при певній довжині хвилі. За отриманими даними будують градуювальний графік в координатах А–С(m) (рис. 1.4). До досліджуваного розчину додають таку ж кількість реактивів що і до стандартних і вимірюють його оптичну густину і за градуювальним графіком знаходять вміст визначуваної речовини.

Рис. 1.4 Градуювальний графік в прямій фотометрії

 

Підпорядкування закону Бера не є строго необхідною умовою для цього методу. Якщо для досліджуваних у визначених умовах речовин, установлені відповідна залежність А від С, що представляє криву, а не пряму, то вона може служити калібрувальним графіком, але для її побудови необхідно більше еталонних розчинів.

2) Метод молярного коефіцієнта світлопоглинання–полягає в вимірюванні оптичної густини декількох стандартних розчинів. Для кожного розраховують ε: ε= і знаходять середнє значення εср. Визначивши Aх, знаходять його концентрацію:

сx = .

В цьому методі необхідно знати точні значення молярного коефіцієнта поглинання в реальних умовах, тому метод використовується рідко.

3) Метод стандартів. Готують один стандартний розчин і вимірюють оптичну густину стандартного Аст та досліджуваного Aх розчинів. сх знаходять за пропорцією:

Aст = εсстl Aх = εсхl,

Aст/Aх = сстх звідки .

(Необхідне підпорядкування закону Бугера-Ламберта-Бера).

4) Метод добавок. У дві мірні колби відбирають певний об'єм розчину досліджуваної речовини. В одну з цих колб додають стандартний розчин. Після переведення компонента в забарвлену сполуку, об'єми розчинів в колбах доводять до мітки фоном і вимірюють оптичну густину цих розчинів. Метод дозволяє аналізувати складні суміші.

Aх = εсхl,

Aх+ст = ε(сх + сст)l,

.

5) Диференційний методполягає у вимірюванні оптичної густини розчину, що аналізують, не по відношенню до води (розчинника), а відносно до стандартного розчину визначуваної речовини з відомою концентрацією. При цьому вимірюють відносну оптичну густину ∆А.



Интернет реклама УБС


 

Рис. 1.5 Градуювальний графік в диференційній фотометрії


Aх = εсхl,

Aст = εсстl,

∆А = Aх – Aст = el(cx–cст),

де Aст – оптична густина стандартного розчину відомої концентрації.

Використовуючи набір еталонних розчинів, будують калібрувальний графік в координатах ∆А–с (концентрація). Вимірюють ∆А розчину, що аналізується і по графіку знаходять його концентрацію (рис. 1.5).


Цей метод застосовують:

а) при визначенні більш високих концентрацій речовини;

б) для усунення впливу сторонніх компонентів, які заважають визначенню та які вводять у розчин порівняння;

в) для виключення помилки за рахунок поглинання світла самим реактивом.

6) Метод фотометричного титрування. В цьому методі, розчин, який містить визначувану речовину, в прозорій посудині поміщують на шляху світлового потоку, додають титрант порціями при перемішуванні і вимірюють оптичну густину при обраній довжині хвилі після кожного додавання титранта. За отриманими даними будують графік в координатах А–VR (мл) (рис. 1.6). Графічно знаходять точку еквівалентності як точку перетину двох лінійних ділянок і визначають об’єм титранта, що пішов на титрування, та розраховують вміст речовини X, що визначається.


Рис. 1.6 Крива фотометричного титрування

Х + R ↔ ХR .

Форма кривих фотометричного титрування залежить від того які речовини поглинають електромагнітне випромінювання з обраною довжиною хвилі: визначувана речовина, продукт реакції чи титрант.





<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Фотометричний метод аналізу | Вимірювання інтенсивності світлопоглинання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.