• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Поняття громадянства і належність до громадянства України.

Поняття громадянства України законодавчо визначено в ст. 1 Закону України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 р. Громадянство України – це правовий зв’язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов’язках.

Відповідно до ст. 25 Конституції України право на громадянство включає в себе: а) право мати громадянство України; б) право не бути позбавленим громадянства; в) право змінити громадянство; г) право не бути вигнаним за межі України; ґ) право не бути виданим іншій державі; д) право на піклування та захист своєї держави під час перебування за її межами. Крім того, згідно зі ст. 33 Конституції України громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.

Громадянство України як правовий зв’язок особи з державою має такі ознаки:

— постійний, а не тимчасовий характер;

— необмеженість у просторі й часі;

— двосторонній зв’язок особи та держави, що проявляється у їх взаємних правах і обов’язках;

— поширення на громадянина суверенної влади держави як усередині держави, так і за її межами.

Джерелами інституту громадянства в Україні є:

— Конституція України (преамбула, ст. 4, 24, 25, 26, 33);

— Закон України «Про громадянство України»;

— міжнародні договори України (Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 p., Міжнародний пакт про громадянські і політичні права від 16 грудня 1966 p., Конвенція про громадянство заміжньої жінки від 29 січня 1957 p., Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 p., Конвенція про скорочення безгромадянства від 30 серпня 1961 p., Європейська конвенція про громадянство від 6 листопада 1997 р. та ін.).

— підзаконні нормативно-правові акти (наприклад, Указ Президента України від 27 березня 2001 р. № 215/2001 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України» із змінами і доповненнями, внесеними Указом Президента України від 27 червня 2006 р. № 588/2006; Положення про Комісію при Президентові України з питань громадянства, затверджене Указом Президента України від 27 березня 2001 р. № 215/2001 (в редакції Указу Президента України від 27 червня 2006 р. № 588/2006)).

Згідно зі ст. З Закону України «Про громадянство України» належність до громадянства України визначається за такими категоріями осіб:

— усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 р.) постійно проживали на території України;

— особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав;

— особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 р. і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 р. органами внутрішніх справ України внесено напис «громадянин України», та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на цей момент не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України;

— особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.

При цьому документами, що підтверджують громадянство України, є:

— паспорт громадянина України;

— свідоцтво про належність до громадянства України;

— паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

— тимчасове посвідчення громадянина України;

— проїзний документ дитини;

— дипломатичний паспорт;

— службовий паспорт;

— посвідчення особи моряка;

— посвідчення члена екіпажу;

— посвідчення особи на повернення в Україну.

Принципи громадянства України

Принципи громадянства, як і будь-які інші принципи, утворюють певну систему. Питання системи принципів громадянства України в конституційно-правовій науці вельми дискусійне. Існують певні розбіжності щодо кількісного складу принципів громадянства та критеріїв їх класифікації. Найбільш традиційною є класифікація принципів громадянства на загальні та спеціальні (специфічні)2.

До загальних принципів вітчизняні вчені відносять основоположні принципи громадянства України, які підтверджують основні принципи нашого права. Вони втілені в Конституції України, Декларації прав національностей України, законах України «Про громадянство України» та «Про національні меншини України».

Загальними принципами громадянства України прийнято вважати такі:

— повновладдя народу;

— демократизм;

— інтернаціоналізм;

— втілення в інституті громадянства ознак суверенітету держави;

— поєднання інтересів суспільства, держави й особи;

— повага до норм міжнародного права тощо.

Спеціальні принципи громадянства визначають закріплені в законодавстві вихідні засади взаємовідносин між державою та особою, що складають цілісну систему, яка є основою громадянства України.

До них, як правило, відносять:

— єдиність громадянства України;

— рівне громадянство як основа правового статусу особи;

— загальний порядок прийому до громадянства України;

— поєднання «принципу ґрунту» і «принципу крові»;

— невизнання автоматичної втрати громадянства;

— недопустимість позбавлення громадянства;

— єдність громадянства членів сім’ї;

— невизнання подвійного громадянства;

— дозвільний порядок виходу з громадянства;

— принцип невидачі громадян України іноземній державі;

— свобода й добровільність вибору громадянства;

— збереження громадянства України для осіб, які проживають за кордоном.

Будучи відображеними у законодавстві, принципи громадянства за нормативно-правовими актами, в яких вони закріплені, можна поділяти на: конституційні принципи; принципи, що встановлені Законом України «Про громадянство України».

Враховуючи важливість принципу єдиного громадянства, Конституція України віднесла його до загальних засад конституційного ладу (ст. 4). Принципи громадянства містяться також у ст. 25 Основного Закону.

Ними є:

— недопустимість позбавлення громадянства України;

— визнання права громадян України на зміну громадянства;

— невидача громадян України іноземній державі;

— захист та піклування про громадян України, які перебувають за її межами.

Відповідно до Конституції України в ст. 2 Закону України «Про громадянство України» встановлено, що українське законодавство про громадянство ґрунтується на принципах:

— єдиного громадянства;

— запобігання виникненню випадків безгромадянства;

— неможливості позбавлення громадянина України громадянства України;

— визнання права громадянина України на зміну громадянства;

— неможливості автоматичного набуття громадянства України іноземцем чи особою без громадянства внаслідок укладення шлюбу з громадянином України або набуття громадянства України його дружиною (чоловіком) та автоматичного припинення громадянства України одним з подружжя у результаті припинення шлюбу або припинення громадянства України другим з подружжя;

— рівності перед законом громадян України незалежно від підстав, порядку і моменту набуття ними громадянства України;

— збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України.

Переглядів: 1844