• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Виробничі засоби: основні та оборотні, їх характеристика і відмінні ознаки.

Виробничі засоби: - це засоби виробництва (засоби праці і предмети праці), які мають вартість і використовуються безпосередньо у виробничому процесі для виготовлення продукції.

Виробничі засоби поділяються на основні і оборотні.

Основні засоби (основні фонди) підприємства – це засоби праці, які мають вартість і функціонують у виробництві тривалий час у своїй незмінній споживчій формі, а їх вартість переноситься конкретною працею на вартість продукції, що виробляється частинами в міру спрацювання.

Оборотні засоби – це частина виробничих засобів у вигляді певної сукупності предметів праці, елементи яких цілком споживаються в кожному виробничому циклі, змінюють або повністю втрачають натуральну форму і переносять усю свою вартість на вартість продукції, що виробляється.

Відмінні ознаки основних і оборотних засобів.

Основні засоби поділяються на виробничі і невиробничі. Основні виробничі фонди функціонують у сфері матеріального виробництва підприємства. Основні невиробничі фонди не беруть безпосередньо участі в процесі виробництва, задовольняючи соціальні (побутові, житлові, культурні, медичні) потреби працівників підприємства. Це житловий фонд, будинки відпочинку, медичні заклади, дитсадки та інше.

За своїм речовим складом, термінами служби основні засоби є неоднорідні. Їх класифікують за виробничим призначенням і поділяють на такі види :

Ø будівлі – корпуси цехів основних, допоміжних та обслуговуючих виробництв, лабораторії. склади, будівлі управлінського апарату підприємства тощо;

Ø споруди – нафтові і газові свердловини, тунелі, очисні споруди, мости, водонапірні башти;

Ø передавальні пристрої – засоби, за допомогою яких передають всі види енергії (електричної, механічної) від машинних двигунів до робочих машин. Це паро- , водо- , газо- , нафтопроводи;

Ø машини і обладнання поділяють на:

- силові машини і обладнання (двигуни, генератори, котли);

- робочі машини і обладнання (верстати, преси, молоти тощо);

- вимірювальні та регулюючі прилади та пристрої, лабораторне обладнання;

- обчислювальна техніка;

Ø транспортні засоби – засоби внутріцехового, міжцехового, міжзаводського транспорту, тепловози, вагони, автомобілі та інше;

Ø інструмент – механізовані та ручні інструменти всіх видів;

Ø виробничий інвентар– предмети канцелярського і господарського призначення – канцтовари, меблі.

Ø господарський інвентар

Виробнича (технологічна) структура основних засобів – це співвідношення різних груп основних засобів у їх загальній вартості. Найчастіше цю структуру розглядають як

співвідношення активної і пасивної частини основних засобів. До активної належать основні засоби, що беруть безпосередню участь в виробничому процесі (машини, устаткування, інструменти, прилади). До пасивної належать основні засоби, що забезпечують нормальні умови для здійснення процесу виробництва (будівлі ,споруди і т. д).

На виробничу структуру основних засобів впливають такі фактори :

- виробничі та матеріально-технічні особливості галузі;

- форми суспільної організації виробництва;

- форми відтворення основних засобів;

- технічний рівень виробництва;

- рівень організації будівельних робіт;

- розміщення підприємства.

Галузева структураосновних засобів характеризується співвідношенням питомої ваги основних засобів різних галузей до їх загальної вартості.

2. Оцінка основних засобів.

Облік основних засобів здійснюється в натуральній і вартісній формах.Натуральні показники (площа, потужність обладнання, кількість одиниць обладнання і т.д .) використовуються при визначенні виробничої потужності підприємства, розробці балансів обладнання, вивченні динаміки і складу основних засобів.

Вартісна оцінка основних засобів полягає у грошовому вираженні їх вартості. Застосовують такі види оцінювання, як первісна, відновна, залишкова та ліквідаційна вартість основних засобів.

Первісна вартість – це фактична вартість основних засобів на момент їх введення в дію або придбання. Первісна балансова вартість (В_перв) може бути в загальному вигляді представлена формулою:

В_перв = Ц + Т + М, грн.

де Ц – ціна придбання основних засобів, грн.

Т—витрати на транспортування основних засобів до місця встановлення, грн.;

М – витрати на установку, монтаж, грн.

Якщо вартість основних фондів (на 10% і більше) відрізняється від їх реальної вартості на дату балансу, то підприємство має їх переоцінити. При цьому виникає поняття відновної вартості.

Відновна (переоцінена) вартість основних засобів – це вартість їх відтворення в умовах і цінах, що склалися. Відновлену вартість основних засобів (В_відн.) визначають на основі генеральної інвентаризації або розрахунковим методом через індексацію, використовуючи формулу:

В_відн = В_перв х І_пер

де І_пер – індекс переоцінки.

За первісною, або відновною вартістю основні фонди зараховуються на баланс підприємства і перебувають там протягом усього періоду їх експлуатації.

Залишкова вартість основних засобів виникає у процесі їх експлуатації і характеризує реально існуючу їх вартість, ще не перенесену на вартість готової продукції. Визначають її як різницю між повною вартістю (первісною чи відновленою) та сумою зношення.

В_зал = В_перв - В_знош

де В_знош – вартість зношення (амортизаційні відрахування)

Ліквідаційна вартість -- це залишкова вартість основних засобів на час їх вибуття з експлуатації (тобто після завершення терміну експлуатації)

Введення в дію, та вибуття основних фондів відбувається нерівномірно протягом року, щоб визначити їх середньорічну вартість використовують формулу:

де В_поч – вартість основних фондів на початок звітного року;

к, к₁ – кількість місяців протягом яких відповідні групи основних фондів експлуатувалися у звітному році;

В_введ – вартість основних фондів, що вводяться протягом року;

В_вив – вартість основних фондів виведених з експлуатації у звітному році.

Наявність і рух основних фондів у бухгалтерському обліку

відображається щомісяця. Вартість основних фондів на кінець розрахункового періоду визначається так:

В_кін = В_поч + В_введ – В_вив

Читайте також:

1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
2. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
3. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
4. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
5. IV. Відмінність злочинів від інших правопорушень
6. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
7. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист
8. Автокореляційна характеристика системи
9. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
10. Аксіоми. Теореми. Ознаки.
11. Але відмінні від значення функції в точці або значення не існує, то точка називається точкою усувного розриву функції .
12. Амортизація основних засобів, основні методи амортизації

Переглядів: 14854