Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






III. Захист інтересів клієнта

3.1.Психологи суворо додержуються принципу добровільної учас­ті клієнта в обстеженнях. Під час роботи з дітьми, пацієнтами з тяжкими психічними розладами (тобто в крайніх випадках) допус­каються відхилення від принципу добровільності, але в межах зако­нодавчих норм; обов'язком психолога є намагання налагодити з клієнтом співробітництво. Психологи утримуються від непотріб­них лікувань клієнта.

3.2.Психологи, вступаючи у контакт з особами, для яких він обов'­язково-примусовий (наприклад, у разі проведення психологічної експертизи), не мають права змушувати клієнта повідомляти відо­мості поза його волею, не можуть вживати примусових заходів для одержання даних, крім випадків, коли така інформація сприятиме безпеці навколишніх або самого клієнта.

3.3.Психологи не беруть участі в діях, спрямованих проти свободи особи. Вони не мають права змушувати клієнта розповідати про свою життєву філософію, політичні, релігійні чи етичні переконан­ня, не повинні вимагати відмовитися від них.

3.4.Психологи беруть на себе професійну відповідальність за ква­ліфіковане обстеження, консультування, лікування. Вони домовля­ються по терміни завершення своєї діяльності або доцільність на­правлення клієнта до іншого компетентного спеціаліста. Відповіда­льність з психолога знімається, якщо він упевнився, що інший спе­ціаліст узяв відповідальність за клієнта на себе.

3.5.Психологи не мають матеріальних або особистих привілеїв, не можуть використовувати свої знання і становище, довірливе став­лення і залежність клієнта у власних корисливих інтересах. У тих випадках, коли послуги платні, про фінансові умови домовляються заздалегідь; не встановлюється додаткова оплата за консультації і не береться плата з тих, кого психолог навчає або збирається екза­менувати. Якщо клієнт може отримати психологічну допомогу без­коштовно або меншим коштом в іншого фахівця, то психолог ін­формує про це клієнта

 

3.6.Психолог уникає встановлення неофіційних взаємин з клієн­том, якщо це може стати на перешкоді проведенню діагностичної, консультаційної та корекційної роботи з ним. Між психологом і клієнтом не повинно бути статевої близькості у період, коли психо­лог несе відповідальність за нього.



Интернет реклама УБС

3.7.Психолог має право вирішувати, на якому етапі консультуван­ня або лікування можна дати об'єктивний професійний висновок, а у випадках, коли він не може діяти в інтересах клієнта, роз'яснює йому і батькам (опікунам, піклувальникам) реальний стан справ.

3.8.Висновок за результатами проведеного обстеження чи лікуван­ня робить сам психолог, він не може перекладати це на інших. Пси­холог повинен чітко й однозначно формулювати висновок, так, щоб його можна було правильно зрозуміти і використати отримані дані на користь клієнта.

3.9.Психолог не робить висновків і не дає порад, не маючи досто­вірних знань про клієнта або ситуацію, в якій він перебуває. У звіті (висновку) психолога має міститися лише необхідна і водночас до­статня, що відзначається цілковитою надійністю результатів, ін­формація для розв'язання поставленого завдання, вказуватися межіздійснюваних досліджень, характер виявлених симптомів - постій­ний чи тимчасовий.

3.10. Психолог у доступній формі повідомляє обстежуваному про поставлений діагноз і методи та засоби допомоги. При цьому він зобов'язаний обачливо й обережно висловлюватися щодо виявле­них патологій у психічному стані клієнта. Психолог обов'язково попереджає про те, хто і для чого може використати ці дані; він не може приховувати від людини, які офіційні рішення можуть бути винесені на підставі висновку. Психолог уповноважений особисто запобігати некоректному і неетичному використанню результатів досліджень і повинен виконувати цей обов'язок, незалежно від по­садової субординації.


Читайте також:

  1. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
  2. Авілум – “син чоловіка” – повноправна людина, охороні його життя, здоров’я, захисту його майнових інтересів присвячена значна частина законника.
  3. Адміністративний захист об’єктів інтелектуальної власності від недобросовісної конкуренції
  4. Адміністративно-правовий захист об’єктів інтелектуальної власності
  5. Адміністративно-правовий захист права інтелектуальної власності
  6. Адміністративно-правовий спосіб захисту прав
  7. Адміністративно-правовий спосіб захисту прав
  8. Акустичні засоби|кошти| захисту
  9. Антитерористична захист об'єкта.
  10. Базові напрями організації захисту інформації ІКСМ.
  11. Банк (філія) - учасник СЕП не має права передавати засоби захисту інформації іншій установі.




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
І. Відповідальність | V. Етичні правила психологічних досліджень

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.