Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Проблема визначення жанру «Мандрів Гулівера»

Автор іронічних віршів, безлічі політичних і релігійних памфлетів, Свіфт ввійшов в історію літератури насамперед як творець великої невмирущої книги «Подорожі в деякі віддалені країни Лемюэля Гулівера, спочатку хірурга, а потім капітана декількох кораблів».

«Подорожі Гулівера» – твір, написаний на стику жанрів: це і захоплююча, чисто романна оповідь, роман-подорож; це роман-памфлет і одночасно роман, що носить виразні риси антиутопії — жанру, який ми звикли вважати таким, що належить винятково літературі XX століття; це роман з настільки ж чітко вираженими елементами фантастики, і буйство Свіфтовскої уяви воістину не знає меж. Будучи романом-антиутопією, це і роман у повному змісті утопічний теж, особливо його остання частина. І нарешті, безсумнівно, варто звернути увагу на найголовніше – це роман пророчий, тому що, читаючи і перечитуючи його сьогодні, прекрасно віддаючи собі звіт у безсумнівній конкретності адресатів Свіфтовской нещадної, їдкої, убивчої сатири, про цю конкретику задумуєшся в останню чергу. Тому що все те, з чим зіштовхується в процесі своїх мандрівок його герой, його своєрідний Одіссей, усі прояви людських, скажемо так, химер – тих, що виростають у «химери», що носять характер і національний, і наднаціональний теж, характер глобальний, – усе це не тільки не вмерло разом з тими, проти кого Свіфт адресував свій памфлет, не пішло в небуття, але, на жаль, уражає своєю актуальністю. А стало бути – разючим пророчим дарунком автора, його умінням уловити і відтворити те, що належить людській природі, а тому носить характер, так би мовити, неминущий.

У «Подорожі Гулівера» побачили універсальну сатиру на все людство. Свіфт почав цю книгу як пародію на брехню і небилиці популярного жанру подорожей. Звідси – довірливість тону оповідача, величезна кількість морських термінів, безліч дат і чисел. Однак багатством фантазії, пишнотою подробиць, енергією і ясністю стилю, а також сатиричною міццю книга Свіфта затьмарила своїх сучасниць.

У книзі Свіфта чотири частини: його герой робить чотири подорожі, загальна тривалість яких у часі складає шістнадцять років і сім місяців. Виїжджаючи, точніше, відпливаючи, усякий раз з цілком конкретного портового міста, що реально існує на будь-якій карті, він зненацька попадає в якісь дивовижні країни, знайомлячись із тими звичаями, способом життя, життєвим укладом, законами і традиціями, що в ході там, і розповідаючи про свою країну, про Англію.

У Гулівері злилися воєдино деякі риси його творця, його думки, його уявлення, якийсь «автопортрет», однак мудрість Свіфтівского героя (або, точніше, його розсудливість у тім фантастично абсурдному світі, що описує він усякий раз з винятково серйозно-незворушною міною) сполучається з «простодушністю» вольтерівського Гурона. Саме ця простодушність, ця дивна наївність і дозволяє Гуліверу настільки гостро (тобто настільки допитливо, настільки точно) схоплювати всякий раз, виявляючись у дикій і чужій країні, найголовніше. У той же час і деяка відстороненість завжди відчувається в самій інтонації його оповідання, спокійна, неспішна, несуєтна іронічність. Немов він не про власні «ходіннях по муках» розповідає, а дивиться на все, що відбувається, як би з часової дистанції, причому чималої. Одним словом, часом виникає таке почуття, начебто це наш сучасник, якийсь невідомий нам геніальний письменник веде свою розповідь. Сміючись над нами, над собою, над людською природою і людськими вдачами, які бачаться йому незмінними. Свіфт ще і тому є сучасним письменником, що написаний ним роман здається приналежним до літератури, що саме в XX столітті, причому в другій його половині, назвали «літературою абсурду», а насправді її справжні корені, її початок – осьде, у Свіфта, і часом у цьому сенсі письменник, що жив два з половиною століття тому, може посперечатися з сучасними класиками – саме як письменник, що витончено володіє всіма прийомами абсурдистського письма.

 




Переглядів: 567

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Епістолярний жанр у літературній спадщині XVII – XVIII ст. | Французький класицизм та його місце у світовій літературі.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.