МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Електролітична дисоціація (йонізація) — це розпад електролітів на сольватовані (гідратовані) йони під дією молекул розчинника.Речовини, що розпадаються на йони в розчинах або розплавах, називаються електролітами. Речовини, що не розпадаються на йони в розчинах або розплавах, називаються неелектролітами. Електроліти — провідники другого роду. До електролітів належать кислоти, основи і солі. Неелектроліти не проводять електричний струм. До неелектролітів належить більшість органічних сполук, а також речовини, молекули яких мають ковалентні неполярні або малополярні зв’язки. Для пояснення електропровідності й інших властивостей електролітів шведський учений С. Арреніус у 1887 році запропонував гіпотезу (теорію) електролітичної дисоціації. Ця теорія включає такі положення: 1. Електроліти при розчиненні у воді розпадаються (дисоціюють) на йони — позитивні і негативні. Йони перебувають у більш стійких електронних станах, ніж атоми. У розчині йони безладно рухаються. 2. Під дією електричного струму рух йонів стає впорядкованим: позитивні йони (катіони) починають рухатися до катода, негативні йони (аніони) до анода. Ці напрямки руху йонів пояснюються їхнім притяганням до протилежно заряджених електродів. 3. Процес дисоціації процес оборотний. Одночасно з розпаданням молекул на йони (дисоціація) йде процес з’єднування йонів (асоціація). Тому в рівняннях електролітичної дисоціації замість знака рівності ставлять знак оборотності.
П р и к л а д. Процес електролітичної дисоціації молекули NаСl записується так:
NaСl ↔ Na+ + Сlˉ.
Процес, зворотний процесу дисоціації, називається моляризацією.
Електролітами є сполуки з йонним або полярним зв’язком. Це солі, кислоти, основи. Дисоціювати на йони вони можуть у полярних розчинниках. Явище електролітичної дисоціації спостерігається не тільки у водних, але й у неводних розчинах. Основною причиною дисоціації є сольватація (гідратація) молекул розчиненої речовини. За допомогою теорії електролітичної дисоціації визначають і описують властивості кислот, основ і солей. Кислотами називають електроліти, які при дисоціації утворюють катіони тільки Гідрогену: НNО3 ↔ Н+ + NО3ˉ. Двох- і багатоосновні кислоти дисоціюють ступінчасто (поступово). Ступінчаста дисоціація кислот пояснює утворення кислих солей.
П р и к л а д. Дисоціація сульфатної кислоти відбувається у два ступені. Перший ступінь: Н2SO4 ↔ Н+ + НSO4ˉ; другий ступінь: НSO4ˉ ↔ Н+ + SO42 ˉ.
Основами називають електроліти, які при дисоціації утворюють аніони тільки гідроксид-іона: КОН ↔ К+ + ОНˉ. Двох- і багатоосновні основи дисоціюють ступінчасто. Ступінчаста дисоціація основ пояснює утворення основних солей.
П р и к л а д. Дисоціація кальцій гідроксиду відбувається у два ступені. Перший ступінь: Са(ОН)2 ↔ Са(ОН)+ + ОНˉ; другий ступінь: Са(ОН)+ ↔ Са2+ + ОНˉ.
Основи, що дисоціюють як основи і як кислоти, називаються амфотерними, або амфолітами.
П р и к л а д. Амфоліт Zn(ОН)2 в кислому середовищі дисоціює як основа: Zn(ОН)2 ↔ Zn2+ + 2OНˉ, а в лужному середовищі дисоціює як кислота: Zn(ОН)2 ↔ 2Н+ + ZnО22ˉ.
Солями називають електроліти, які при дисоціації утворюють катіони металів (а також катіон амонію NH4+) і аніони кислотних залишків. Середні солі дисоціюють в один ступінь.
П р и к л а д. Середня сіль К3РО4 дисоціює таким чином:
К3РО4 ↔ 3К+ + РО43ˉ Кислі й основні солі дисоціюють ступінчасто. Кислі солі при дисоціації спочатку утворюють катіони металу, потім катіони Гідрогену, а також аніони кислотних залишків.
П р и к л а д. Кисла сіль К2НРО4 дисоціює таким чином: К2НРО4 ↔ 2К+ + НРО42ˉ — це перший ступінь дисоціації, НРО42ˉ ↔ Н+ + РО43ˉ — другий ступінь дисоціації.
Основні солі при дисоціації спочатку утворюють кислотні залишки, а потім гідроксид-іони, а також катіони металів.
П р и к л а д. Основна сіль Са(ОН)Сl дисоціює таким чином: Са(ОН)Сl ↔ Са(ОН)+ + Сlˉ — першій ступінь дисоціації, Са(ОН)+ ↔ Са2+ + ОНˉ — другий ступінь дисоціації.
Електролітична дисоціація — процес оборотний, тому в розчині одночасно існують і йони, і молекули: «молекула ↔ йони». Розчини електролітів характеризуються ступенем дисоціації (він позначається грецькою буквою «альфа» α). Читайте також:
|
||||||||
|