Види референдумів.

з/п	Критерії розмежування референдумів	Види референдумів
	за територією проведення	1) загальнодержавний - проводиться на території всієї держави; 2) місцевий - проводиться на території АРК або певної адміністративно-територіальної одиниці;
	за правовою силою рішень	1) імперативний - рішення має вишу юридичну силу, є обов'язковими до виконання; 2) консультативний - рішення має дорадчий характер, тому не є обов'язковим при вирішенні питань місцевого чи загальнодержавного значення;
	за підставами проведення	1) обов'язковий - рішення має бути прийняте тільки на референдумі; 2) факультативний - рішення може бути прийняте або референдумом, або в інший спосіб;
	за предметом	1) конституційний - щодо прийняття конституції; 2) законодавчий - з питань прийняття законів; 3) ратифікаційний - пов'язаний з ратифікацією міжнародно-правових актів та ін.;
	за часом проведення	1) дозаконодавчий - проводиться щодо законопроекту для визначення думки громадян; 2) післязаконодавчий - проводиться для затвердження закону, прийнятого парламентом;
	за суб'єктами ініціювання	1) з ініціативи органу державної влади; 2) з ініціативи органу місцевого самоврядування; 3) петиційний - з Ініціативи і на вимогу громадян.

65. Предмет референдуму. З метою забезпечення народовладдя і безпосередньої участі громадян в управлінні державними та місцевими справами в Україні проводяться референдуми.

Референдум (від лат. referendum — те, що має бути повідомленим) — це прийняття рішень з найважливіших питань державного та громадського життя громадянами України шляхом голосування.

Розрізняють імперативний та консультативний, конституційний та законодавчий, а також обов’язковий і факультативний референдуми.

Рішення імперативного референдуму має найвищу юридичну силу і не потребує жодного затвердження. рішення ж консультативного референдуму жодної юридичної сили не має. його призначення полягає в установленні думки голосуючих з приводу того чи іншого питання. Звичайно, ця думка може бути врахована органами державної влади чи місцевого самоврядування під час прийняття рішень з питань, винесених на референдум, але таке врахування не є обов’язковим.

Конституційний референдум — це референдум, внаслідок якого затверджується, змінюється або відхиляється конституція. якщо ті самі питання вирішуються стосовно звичайного закону, референдум є законодавчим.

Обов’язковий референдум — це референдум, проведення якого є обов’язковим для вирішення визначених законом питань. Якщо ж референдум є одним з можливих, але не обов’язкових шляхів вирішення тих чи інших питань, референдум вважається факультативним.

Питання проведення референдумів в Україні врегульовано Конституцією та Законом України “про всеукраїнський та місцеві референдуми” від 3 липня 1991 р.

В Україні проводяться всеукраїнські референдуми, референдуми Автономної республіки Крим та місц еві референдуми.

Закони та інші рішення, прийняті всеукраїнським референдумом, мають вищу юридичну силу щодо законодавчих актів Верховної ради України, Верховної ради Автономної республіки Крим, нормативних актів президента України, Кабінету Міністрів України, виконавчих органів влади автономної республіки Крим, підзаконних актів міністерств і відомств України та Автономної республіки Крим, рішень місцевих рад та сільських, селищних, міських голів. рішення, прийняті місцевим референдумом, мають вищу юридичну силу щодо рішень місцевих рад, на території яких він проводиться.

Предметом всеукраїнського референдуму може бути:

затвердження Конституції України, її окремих положень та внесення до Конституції України змін і доповнень;

прийняття, зміна або скасування законів України або їх окремих положень;

прийняття рішень, які визначають основний зміст Конституції України, законів України та інших правових актів.

Виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання щодо реалізації права народу України на самовизначення та входження України до складу державних федеративних і конфедеративних утворень або вихід з них.

На всеукраїнський референдум не виносяться питання:

віднесені законодавством України до компетенції органів суду і прокуратури;

податків та бюджету;

амністії та помилування;

про вжиття органами державної влади України надзвичайних і невідкладних заходів щодо охорони громадського порядку, захисту здоров’я та безпеки громадян;

пов’язані з обранням, призначенням і звільненням посадових осіб, що належать до компетенції Верховної ради України, президента України та Кабінету Міністрів України.

Предметом місцевого референдуму може бути:

прийняття, зміна або скасування рішень з питань, віднесених законодавством України до компетенції органів місцевого самоврядування відповідних адміністративно-територіальних одиниць;

прийняття рішень, які визначають зміст постанов місцевих рад та їх виконавчих органів;

питання дострокового припинення повноважень відповідної місцевої ради та її голови.

Місцевими референдумами у відповідних адміністративно-територіальних одиницях вирішуються також питання про об’єднання в одну однойменних адміністративно-територіальних одиниць, які мають спільний адміністративний центр; питання про зміну базового рівня місцевого самоврядування у сільських районах (об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл) тощо.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття та соціальні функції референдуму.	\|	Призначення та проведення референдумів.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.