Поняття і сутність економічних оцінок природних ресурсів

Економічна оцінка природних ресурсів – це грошове вираження господарської цінності природних ресурсів, яке визначається за ефективністю їх відтворення.

Вона необхідна для того, щоб врахувати вплив природного фактора на ефективність виробництва, а також для стимулювання, раціонального використання і охорони природних ресурсів.

Метою оцінки природних ресурсів є поліпшення їх використання, охорона і відтворення.

Об’єктом економічної оцінки є такі види природних ресурсів:

ü корисні копалини і їх родовища;

ü сільськогосподарські землі;

ü лісові ресурси;

ü водні ресурси;

Сферою застосування економічних оцінок є :

· аналіз внеску кожного виду ресурсу до складу національного багатства країни;

· оцінка економічної ефективності функціонування галузей, підприємств, організацій пов’язаних з використанням, відтворенням і охороною природних ресурсів;

· введення кадастрів природних ресурсів.

Питання економічної оцінки природних ресурсів є дискусійними в економічній науці тому тривалий час застосовувались різні підходи щодо оцінки природних ресурсів і встановлення розмірів плати за їх використання.

Особливо важливим є визначення критерію економічної оцінки. З урахуванням різності критерію виділяють і різні підходи (концепції) до економічної оцінки природних ресурсів.

Економічна оцінка природних ресурсів здійснюється на основі формування таких концепцій:

1) Витратна концепція – ресурс оцінюється за фактичними витратами на його освоєння та підтримку в нормальному експлуатаційному стані.

Однак цей підхід не стимулює раціональне природокористування, бо ресурс кращої якості і доступності за використання дістає нижчу оцінку, ніж гірший за якістю ресурс.

2) Результатний підхід – ресурси оцінюються за вартістю валової продукції або за вартістю фактичних витрат на освоєння й експлуатацію ресурсів.

Недолік в тому, що не всі ресурси при використанні дають дохід.

3) Рентний підхід – оцінюється максимально можливий народногосподарський економічний ефект від експлуатації оцінюваного ресурсу.

Рентний підхід вважається найбільш об'єктивним, бо кращі ресурси отримують вищу оцінку за однакових витрат.

Рента – ціна за користування природними ресурсами, кількість яких обмежена. рента виникає внаслідок кращої якості природних ресурсів і їх місцезнаходження.

4) Концепція безкоштовності природних ресурсів.

Таким чином, з урахуванням наявних підходів визначення економічної цінності природних ресурсів, можна виділити такі методи оцінки природних ресурсів: витратний, результатний, рентний, ринкової оцінки, загальної економічної вартості.

Контрольні питання:

1.Дайте визначення поняттю “природні ресурси”.

2.Що відноситься до потенціальних і реальних природних ресурсів?

3.Наведіть класифікації природних ресурсів.

2.Дайте характеристику вичерпних і невичерпних природних ресурсів.

3.Дайте характеристику відновлюваних і невідновлювальних ресурсів, природних ресурсів та природних умов.

4.У чому полягає сутність економічної оцінки природних ресурсів в умовах товарно-грошових відносин?

5.У чому суть рентної та витратної оцінок природних ресурсів? Назвіть недоліки та переваги кожної з них.

6.Яким чином впливає час експлуатації природних ресурсів на їх оцінку?

7.Які чинники впливають на ефективність використання природних ресурсів та здійснення природоохоронної діяльності?

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Класифікація за ознакою вичерпності.	\|	Статистика з раціонального використання природних ресурсів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.