МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Тестові завдання1. Антропогенні зміни – це: а) будь-які зміни, що відбуваються в житті суспільства; б) зміни в навколишньому природному середовищі, що виникають в результаті діяльності людей; в) зміни в навколишньому природному середовищі, що виникають після повеней, пожеж, землетрусів; г) будь-які зміни в природі, що виникають від дій людей, тварин, природних стихій.
2. Значення екологічної освіти полягає: а) у зростанні екологічних знань, формуванні екологічної свідомості і культури у суспільстві; б) в отриманні екологічних знань і методів вирішення екологічних проблем виробництві; в) усі відповіді правильні; г) правильної відповіді немає.
3. До раціонального природокористування не відносять: а) принцип оптимальності використання природних ресурсів; б) принцип збереження просторової цілісності природничих систем; в) принцип ієрархічності суспільства і природи; г) принцип взаємозалежності суспільства і природи.
4. Раціональне природокористування – це: а) необхідний і доступний для буття людства простір, що піддається впливу суспільства, яке у ньому живе, частково його дає природа, а також створює сама людина; б) показники залучення ресурсів до господарчого обігу з цільовим призначенням, нормативи якості середовища та ресурсів, показники нормальної і фактичної продуктивності ресурсів, розміри збитку господарству країни, стан здоров’я населення; в) економне, бережливе спрямування суспільних заходів, що призначені для планомірного збереження та розширеного відтворення природо-ресурсного потенціалу, поліпшення виробничих умов родючості ґрунтів, продуктивності водних ресурсів, лісу, атмосферного повітря, інших факторів та чинників виробництва; г) охорона та відновлення природних ресурсів з урахуванням потреб суспільства і природи.
5. До раціонального природокористування відносять: а) економне використання природних ресурсів у виробництві; б) охорона та відновлення природних ресурсів з урахуванням потреб суспільства і природи; в) організація та регулювання природо господарчих зв’язків на основі еколого-економічної доцільності; г) усі відповіді правильні.
6. Раціональне природокористування враховує: а) природоохоронні заходи після порушень в екосистемі; б) виробництво максимальної кількості товарів з природних ресурсів для задоволення потреб суспільства; в) економічну ефективність, охорону та відтворення природних ресурсів; г) усі відповіді неправильні.
7. Економіка природокористування – це: а) наука, що вивчає економічні та екологічні проблеми, які виникають при створенні матеріальних і нематеріальних благ; б) наука, що вивчає різноманітні відносини між суспільством та природним середовищем; в) міждисциплінарна наука, що вивчає взаємовідносини між соціально-економічним розвитком суспільства і використанням природних ресурсів та розробляє шляхи їх економічного регулювання; г) міждисциплінарна наука, що створює методи економічної оцінки використання природних ресурсів суспільством. 8. Значення екологічної освіти полягає: а) у зростанні екологічних знань, формуванні екологічної свідомості і культури у суспільстві; б) в отриманні екологічних знань і методів вирішення екологічних проблем виробництві; в) усі відповіді правильні; г) правильної відповіді немає. 9. Екологічна культура формується як процес єдності проблем: а) формування екологічної свідомості і розуміння наслідків забруднення навколишнього природного середовища; б) широке роз’яснення екологічних наслідків, необхідність екологічного підходу в життєдіяльності людини і поява в них екологічної свідомості; в) формування екологічної відповідальності у виробництві, розуміння шляхів вирішення екологічних проблем, роз’яснення напрямів розвитку економіки країни; г) пошук вирішення всіх екологічних проблем, поєднання екологічних і економічних проблем, єдність загальних знань з екологією.
10. Забруднення навколишнього середовища – це: а) зміни його властивостей (хімічних, механічних, фізичних і пов’язаних з ними інформаційних), які відбуваються в результаті природних або штучних процесів і призводить до погіршення функцій середовища стосовно будь-якого біологічного, технологічного об’єкта й людського середовища; б) невикористовуванні для виробництва даної продукції окремі компоненти сировини чи речовини, що виникають у ході технологічних процесів і не піддаються утилізації в даному виробництві; в) будь-які речовини, матеріали й предмети, що утворюються в процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; г) можливі або фактичні втрати, які виникають у результаті яких-небудь подій чи явищ, зокрема у вигляді негативних змін у природному середовищі внаслідок антропогенного впливу.
11. Природокористування – це: а) залучення людства до процесу суспільного використання ресурсів первинної природи; б) процес вторинного використання відходів промислового і сільськогосподарського виробництва; в) заходи з ефективного використання природоохоронного обладнання. 12. Економіка природокористування вивчає: а) екологічну оцінку факторів ядерного, хімічного, бактеріологічного та антропогенного впливу суспільства на довкілля; б) питання економічної оцінки природних ресурсів, шкоди від забруднення навколишнього природного середовища процеси, явища суспільного життя, що викликані нестачею природних ресурсів, величезним зростанням виробництва й забруднення всіх сфер Землі; в) складові формування прибутку в процесі використання підприємствами атмосферного, водного середовища, ґрунтів, тваринного та рослинного світу.
13. Відтворення природних ресурсів включає такі стадії: б) геологічні дослідження, добування, транспортування; в) пошук, розвідку, розробку, рекультивацію.
14. Раціональне природокористування – це: а) процес ефективного і доцільного використання корисних копалин, водного, атмосферного, рослинного та тваринного середовища; б) збалансована взаємодія суспільства та природи, яка забезпечує досягнення компромісу між соціально-економічними потребами суспільства і здатністю природи задовольняти їх без суттєвої шкоди для свого нормального функціонування; в) економічно обґрунтований процес перетворення природи людиною з метою задоволення її зростаючих потреб.
15. Еколого-економічна система – це: а) інтеграція економіки і природи, які представляють собою взаємопов'язане і взаємообумовлене функціонування суспільного виробництва і природних процесів; б) економічне обґрунтування екологічної діяльності суспільства; в) поєднання заходів екологічного та економічного впливу суспільного виробництва на використання і збереження природного середовища.
16. Еколого-економічні відносини – це: а) відносини між підприємствами, які використовують природні ресурси та державними правоохоронними органами, які здійснюють контроль за їх використанням; б) відносини між людьми в процесі природокористування, які не порушують екологічну рівновагу та враховують економічний підхід до використання природних ресурсів; в) відносини між державними екологічними та економічними органами, які забезпечують управління в сфері природокористування.
17. Природні ресурси – це: а) основні засоби, оборотні кошти та трудові ресурси країни; б) тіла і сили природи, які використовуються або можуть бути використані людьми; в) використані людиною, в процесі господарської діяльності, корисні копали.
18. До невичерпних природних ресурсів відносять: а) сонячну енергію, енергію вітру, атмосферне повітря, енергію морських відливів; б) запаси нафти і газу, уранових руд, рослинний і тваринний світ; в) обсяги виробленої теплоенергетики, родючість ґрунтів та запаси світового океану.
19. До відтворюваних природних ресурсів відносяться: а) тваринний і рослинний світ, родючість ґрунту; б) корисні копалини, торфородовища, прісні води; в) енергія вітру, енергія морських припливів, ядерна енергія.
20. Кадастр – це: а) систематичне зведення даних, яке включає якісний і кількісний опис об'єктів та явищ ресурсного характеру з їх економічною й соціально-економічною оцінкою; б) складний комплекс компонентів природного ландшафту, що являють собою специфічні сполучення ґрунтів, рельєфу, клімату (для природних кормових угідь рослинності), які використовуються для вирощування сільськогосподарських культур; в) тіла та сили природи, що на даному рівні розвитку продуктивних сил і вивченості можуть бути використані для задоволення потреб людського суспільства у формі особистої участі у процесі матеріальної діяльності.
21. Економічна оцінка природних ресурсів – це: а) грошовий вираз загальнодержавної цінності природних благ, який визначається шляхом вимірювання ефективності їх відтворення; б) собівартість добування природних компонентів, їх переробки, використання у виробах та утилізації; в) сумарна вартість добутих в країні, протягом аналізованого періоду корисних копалин.
22. Витратна концепція оцінки природних ресурсів враховує: а) різницю вартості продукції з кращих та гірших земель, або різницю цін виробництва і собівартості продукції; б) сумарну вартість мінеральних, ґрунтових, рослинних та водних ресурсів; в) необхідні витрати праці на відтворення кількісних або якісних параметрів природних благ, а також їхню підготовку до залучення в господарську діяльність.
23. Рентна концепція оцінки природних ресурсів: а) базується на обчисленні диференційної ренти та розраховується як різниця продукції з кращих і гірших земель, або чистого доходу підприємств, які функціонують в різних умовах; б) базується на обсяг вкладеної праці і засобів виробництва для відтворення природних ресурсів та розраховується як сума витрат розвідку на відтворення земель; в) базується на платі за обсяги вилучених з природного обігу природних ресурсів та зборах за збитки заподіяні природі забрудненням навколишнього природного середовища.
24. Яке визначення збитку більш правильне? а) втрати, які виникають у результаті негативних змін у природному середовищі; б) можливі або фактичні втрати, які виникають у результаті яких-небудь подій чи явищ, зокрема у вигляді негативних змін у природному середовищі внаслідок антропогенного впливу; в) можливі або фактичні втрати, які виникають у природному середовищі внаслідок повені, землетрусів тощо; г) можливі або фактичні втрати, які виникають у результаті яких-небудь подій чи явищ.
25. Збитки в навколишньому природному середовищі класифікуються як: а) екологічні, природні, матеріальні, фінансові; б) економічні, екологічні, еколого-економічні, соціальні, соціально-економічні, психологічні, морально-етичні, естетичні; в) екологічні, еколого-економічні, соціальні, соціально-моральні, економіко-фінансові, морально-естетичні; г) правильної відповіді немає.
26. Еколого-економічні збитки – це а) поєднання економічних та екологічних збитків; екологічні втрати, які можна конкретно підрахувати у грошовому виразі, тобто дати економічну оцінку; б) необоротне руйнування унікальних екосистем, зникнення різноманітних видів тварин і рослин, генетичні зміни у біосфері; в) збиток від незадоволення людей якістю навколишнього природного середовища; г) можливі або фактичні втрати, які виникають у результаті яких-небудь подій чи явищ, зокрема у вигляді негативних змін у природному середовищі внаслідок антропогенного впливу.
27. Для аналізу збитків під забруднення навколишнього середовища розрізняють: а) витрати на ліквідацію наслідків забруднення атмосферного повітря, водних та земельних ресурсів, відновлення рослинного і тваринного світу, зберігання, охорону і використання відходів виробництва; б) абсолютну і порівняльну ефективність природоохоронних заходів; в) промислові, сільськогосподарські, будівельні, торгівельні та транспортні шкідливі впливи. 28. Збитки від забруднення водних ресурсів виникають через: а) збільшення захворюваності населення, зменшення вилову риби, збільшення витрат на очистку води для споживання її населенням і підприємствами; б) перебої в роботі поромного та судноплавного транспорту, гідроелектростанцій станцій; в) збільшення концентрації у водоймах водоростей, пониження рівня ґрунтових вод, неконтрольованих опадів та повеней.
29. Збитки від забруднення атмосферного повітря виникають через: а) авіаційні катастрофи, затримки авіаційних рейсів, зміну кліматичного середовища та затримку стартів космічної техніки; б) збільшення захворюваності населення, прискорений знос обладнання, зниження продуктивності ґрунтів, лісів та тварин; в) конфлікт загальнодержавних інтересів та інтересів підприємств і підприємців.
30. Державну екологічну експертизу здійснює: а) Кабінет Міністрів України; б) Міністерство з надзвичайних ситуацій; в) Міністерство екології та природних ресурсів.
31. Екологічні нормативи встановлюють: а) гранично допустимі викиди і скиди хімічних речовин та рівні допустимого шкідливого впливу на навколишнє природне середовище фізичних і біологічних речовин, нормативи використання природних ресурсів; б) собівартість та рентабельність екологічної продукції; в) зони екологічного лиха, радіаційного забруднення, вільні економічні зони та технополіси.
а) вплив на пропозицію, вплив на попит, вплив на взаємозв'язок між виробниками і споживачами; б) виробників екологічного обладнання, торгових посередників, державні митні органи; в) іноземних та вітчизняних інвесторів, екологічні державні ш регіональні фонди.
33. Необхідна умова впливу на екологічний попит: а) наявність необхідних фінансових ресурсів для здійсненні екологічного моніторингу продукції; б) екологічна грамотність, поінформованість, навички, свідомій і. і дисципліна споживачів; в) комплекс природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів.
34. Екологічний аудит – це: а) найпоширеніші в галузі охорони навколишнього середовища ні використання природних ресурсів заходи направлені И забезпечення раціонального природокористування та охорони здоров'я населення; б) державна програма стимулювання природоохоронної діяльності пі впровадження ресурсозберігаючих технологій на рівні галузей, територій та підприємств; в) процес екологічної перевірки, який полягає в отриманні і оцінці об’єктивної інформації з метою визначення відповідності критеріям аудиту конкретних екологічних заходів, умов, систем управління чи інформації про них з подальшою передачею результатів замовнику.
35. Екологізація це: а) це сукупність природоохоронних заходів, направлених на підвищення ефективності діяльності промислових підприємств; б) зменшення інтегрального екодеструктивного впливу процесів виробництва та споживання одиниці продукції; в) процес підвищення ефективності використання природних ресурсів.
36. В Україні збори стягуються за такі порушення природної середовища: а) вітрову та водну ерозію ґрунтів, несанкціоновану вирубку лісів, дорожньо-транспортні пригоди та аварії на водах, які спричинюють забруднення довкілля; б) перевищення нормативу двоокису вуглецю у вихлопних газах автомобілів, питомої ваги розораних ґрунтів, забруднення санітарних зон; в) забруднення атмосфери, водних об'єктів, розміщення відходів, збитків завданих рослинам і тваринам.
37. За понадлімітне порушення природного середовища, платежі стягуються: а) за п'ятикратною ставкою; б) за трьохкратною ставкою; в) за двохкратною ставкою.
38. До особливостей оцінки економічної ефективності природоохоронних заходів не має відношення: а) можливість одержання позитивного результату в інших галузях; б) можливість накопичення ефекту протягом довгого часу; в) можливість одразу точно оцінити економічну ефективність заходів для природи; г) можливість мати конкретний прибуток.
39. До факторів формування механізму економічних збитків належать: а) фактори сприйняття, фактори стану, фактори впливу; б) фактори впливання, фактори геологічні, фактори топографічні; в) фактори витрат, фактори рівня забруднення, фактори видів забруднення; г) фактори за різними видами й об’єктами забруднення.
40. Екологічні збитки – це а) необоротне руйнування унікальних екосистем, зникнення різноманітних видів тварин і рослин, генетичні зміни у біосфері; б) поєднання економічних та екологічних збитків; екологічні втрати, які можна конкретно підрахувати у грошовому виразі, дати їм економічну оцінку; в) збиток від незадоволення людей якістю навколишнього природного середовища; г) можливі або фактичні втрати, які виникають у результаті яких-небудь подій чи явищ, зокрема, як негативні зміни в природному середовищі внаслідок антропогенного впливу.
41. Екологічний менеджмент – це: а) добровільна ініціативна та результативна діяльність економічних суб'єктів, спрямована на реалізацію їх власних екологічних цілей, проектів і програм, розроблених на основі принципів екоефективності та екосправедливості; б) сукупність активних дій, що погоджені з принципами стійкого й урівноваженого суспільного розвитку (екологічного розвитку), які полягають у рентабельному задоволенні потреб за допомогою композицій, що відповідають їх вимогам маркетингу-мікс: за допомогою виробництва товарів, що безпечні для споживача і навколишнього середовища, їхньої доставки разом з інформацією та рекламою у відповідне місце і час за розумними цінами; в) оцінка впливу на навколишнє середовище і здоров'я людей усіх видів господарської діяльності, відповідності цієї діяльності визначеним нормам і законам щодо охорони навколишнього середовища, вимогам екологічної безпеки суспільства; г) діяльність державних органів і економічних суб'єктів, спрямована головним чином, на дотримання обов'язкових вимог природоохоронного законодавства, а також на розробку та реалізацію відповідних цілей, проектів і програм. 42. Екологічний менеджмент класифікується за: а) об’єктами, суб’єктами, напрямами управлінського впливу, часом, контролем та коригуванням дій; б) об’єктами, суб’єктами, напрямами управлінського впливу, джерелами правового регулювання, обсягом; в) обсягом, напрямами управлінського впливу, часом, об’єктами, суб’єктами; г) джерелами правового регулювання, обсягом, часом, значимістю відносно до природи. 43. Екологічний менеджмент відрізняється від екологічного управління тим, що: а) екологічний менеджмент повністю не залежить від державної влади; б) менеджер має спеціальні знання і зацікавлений в екологічному результаті; в) легко може імітувати активну й ефективну екологічну діяльність; г) не звертає увагу на негативні результати екологічних дій. 44. До економічних інструментів екологічного менеджменту належать: а) пільги на будівництво очисних споруд; б) стимулювання економії природних ресурсів; в) страхування підприємницьких екологічних ризиків; г) правильна відповідь відсутня; д) усі відповіді правильні.
45. Екологічний маркетинг – це: а) сукупність активних дій, що погоджені з принципами стійкого й урівноваженого суспільного розвитку (екологічного розвитку), які полягають у рентабельному задоволенні потреб за допомогою композицій, що відповідають їх вимогам маркетингу-мікс: за допомогою виробництва товарів, що безпечні для споживача і навколишнього середовища, їхньої доставки разом з інформацією та рекламою у відповідне місце і час за розумними цінами; б) діяльність державних органів і економічних суб'єктів, спрямована головним чином, на дотримання обов'язкових вимог природоохоронного законодавства, а також на розробку та реалізацію відповідних цілей, проектів і програм; в) оцінка впливу на навколишнє середовище і здоров'я людей усіх видів господарської діяльності, відповідності цієї діяльності визначеним нормам і законам щодо охорони навколишнього середовища, вимогам екологічної безпеки суспільства; г) добровільна ініціативна та результативна діяльність економічних суб'єктів, спрямована на реалізацію їх власних екологічних цілей, проектів і програм, розроблених на основі принципів екоефективності та екосправедливості.
46. Екологічний маркетинг допомагає: а) задовольняти будь-які потреби споживачів; б) швидше просувати товари (послуги) на ринку; в) рекламувати активний відпочинок на природі; г) створювати екологічні цінності у свідомості споживачів і виробників.
47. Фінансові ресурси природокористування – це: а) усі грошові засоби, що знаходяться в розпорядженні державних органів влади, установ, підприємств, організацій, акумульовані у відповідних джерелах (фондах); призначені для покриття певних витрат, пов’язаних з екологічним б) усі грошові засоби, що знаходяться в розпорядженні державних органів влади, установ, підприємств, організацій, акумульовані у відповідних джерелах (фондах); призначені для покриття певних витрат, пов’язаних з економічним в) усі грошові засоби, що знаходяться в розпорядженні державних органів влади, установ, підприємств, організацій, акумульовані у відповідних джерелах (фондах); призначені для покриття певних витрат, пов’язаних із соціальним г) усі відповіді правильні.
48. Екологічні ліцензії являють собою: а) дозволи на ведення певного виду діяльності з використання конкретних природних ресурсів; ліцензії видаються за заявками здобувачів або уповноваженим на те державним органом, адміністративними органами суб'єктів держави, у них обумовлюється вид і предмет діяльності та строк дії ліцензії; б) заходи, які забороняють певні види діяльності людини, що завдають шкоду навколишньому середовищу, пов'язані з викидами шкідливих відходів в океан, в атмосферу, з використанням пестицидів і різних хімічних сполук, з використанням і похованням радіоактивних відходів; в) обмеження на природокористування, що встановлені підприємствами-природокористувачами на певний строк граничного використання (вилучення) природних ресурсів, викиди і скиди в навколишнє середовище забруднюючих речовин і розміщення відходів виробництва; г) усі відповіді правильні.
49. Економічний механізм охорони навколишнього середовища це: а) комплекс різних фінансово-вартісних важелів, тісно пов'язаних між собою, що стимулюють підприємства й галузі щодо проведення природоохоронних заходів; б) заходи адміністративної відповідальності за екологічні правопорушення: попередження; штраф; конфіскація знарядь і засобів здійснення правопорушення; вилучення незаконно добутої продукції; позбавлення права займатися певним видом діяльності (ліцензії); в) заходи адміністративної та кримінальної відповідальності, що застосовуються державними і місцевими органами у випадках порушення порядку використання природних ресурсів і завдання збитку навколишньому середовищу; г) усі відповіді правильні.
50. Плата за забруднення: а) це плата за право користування асиміляційним потенціалом природного середовища, являє собою форму відшкодування економічного збитку від викидів і скидань забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище України; б) застосовується по відношенню до господарюючих суб'єктів у вигляді плати за право користування, за наднормативне користування природними ресурсами і плати на відтворення й охорону природних ресурсів; в) містить у собі фінансові інструменти, які використовуються з метою зниження антропогенного навантаження на природне середовище: оподаткування; субсидування; пільгове кредитування; прискорена амортизація тощо; г) усі відповіді правильні. 51. Нормативи збору за забруднення навколишнього природного середовища встановлює: а) Кабінет Міністрів України; б) місцеві органи влади; в) платник; г) усі відповіді правильні.
|
||||||||
|