Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Тестові завдання

1. Антропогенні зміни – це:

а) будь-які зміни, що відбуваються в житті суспільства;

б) зміни в навколишньому природному середовищі, що виникають в результаті діяльності людей;

в) зміни в навколишньому природному середовищі, що виникають після повеней, пожеж, землетрусів;

г) будь-які зміни в природі, що виникають від дій людей, тварин, природних стихій.

 

2. Значення екологічної освіти полягає:

а) у зростанні екологічних знань, формуванні екологічної свідомості і культури у суспільстві;

б) в отриманні екологічних знань і методів вирішення екологічних проблем виробництві;

в) усі відповіді правильні;

г) правильної відповіді немає.

 

3. До раціонального природокористування не відносять:

а) принцип оптимальності використання природних ресурсів;

б) принцип збереження просторової цілісності природничих систем;

в) принцип ієрархічності суспільства і природи;

г) принцип взаємозалежності суспільства і природи.

 

4. Раціональне природокористування – це:

а) необхідний і доступний для буття людства простір, що піддається впливу суспільства, яке у ньому живе, частково його дає природа, а також створює сама людина;

б) показники залучення ресурсів до господарчого обігу з цільовим призначенням, нормативи якості середовища та ресурсів, показники нормальної і фактичної продуктивності ресурсів, розміри збитку господарству країни, стан здоров’я населення;

в) економне, бережливе спрямування суспільних заходів, що призначені для планомірного збереження та розширеного відтворення природо-ресурсного потенціалу, поліпшення виробничих умов родючості ґрунтів, продуктивності водних ресурсів, лісу, атмосферного повітря, інших факторів та чинників виробництва;

г) охорона та відновлення природних ресурсів з урахуванням потреб суспільства і природи.

 

5. До раціонального природокористування відносять:

а) економне використання природних ресурсів у виробництві;

б) охорона та відновлення природних ресурсів з урахуванням потреб суспільства і природи;

в) організація та регулювання природо господарчих зв’язків на основі еколого-економічної доцільності;

г) усі відповіді правильні.

 

6. Раціональне природокористування враховує:

а) природоохоронні заходи після порушень в екосистемі;

б) виробництво максимальної кількості товарів з природних ресурсів для задоволення потреб суспільства;

в) економічну ефективність, охорону та відтворення природних ресурсів;

г) усі відповіді неправильні.

 

7. Економіка природокористування – це:

а) наука, що вивчає економічні та екологічні проблеми, які виникають при створенні матеріальних і нематеріальних благ;

б) наука, що вивчає різноманітні відносини між суспільством та природним середовищем;

в) міждисциплінарна наука, що вивчає взаємовідносини між соціально-економічним розвитком суспільства і використанням природних ресурсів та розробляє шляхи їх економічного регулювання;

г) міждисциплінарна наука, що створює методи економічної оцінки використання природних ресурсів суспільством.

8. Значення екологічної освіти полягає:

а) у зростанні екологічних знань, формуванні екологічної свідомості і культури у суспільстві;

б) в отриманні екологічних знань і методів вирішення екологічних проблем виробництві;

в) усі відповіді правильні;

г) правильної відповіді немає.

9. Екологічна культура формується як процес єдності проблем:

а) формування екологічної свідомості і розуміння наслідків забруднення навколишнього природного середовища;

б) широке роз’яснення екологічних наслідків, необхідність екологічного підходу в життєдіяльності людини і поява в них екологічної свідомості;

в) формування екологічної відповідальності у виробництві, розуміння шляхів вирішення екологічних проблем, роз’яснення напрямів розвитку економіки країни;

г) пошук вирішення всіх екологічних проблем, поєднання екологічних і економічних проблем, єдність загальних знань з екологією.

 

10. Забруднення навколишнього середовища – це:

а) зміни його властивостей (хімічних, механічних, фізичних і пов’язаних з ними інформаційних), які відбуваються в результаті природних або штучних процесів і призводить до погіршення функцій середовища стосовно будь-якого біологічного, технологічного об’єкта й людського середовища;

б) невикористовуванні для виробництва даної продукції окремі компоненти сировини чи речовини, що виникають у ході технологічних процесів і не піддаються утилізації в даному виробництві;

в) будь-які речовини, матеріали й предмети, що утворюються в процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення;

г) можливі або фактичні втрати, які виникають у результаті яких-небудь подій чи явищ, зокрема у вигляді негативних змін у природному середовищі внаслідок антропогенного впливу.

 

11. Природокористування – це:

а) залучення людства до процесу суспільного використання ресурсів первинної природи;

б) процес вторинного використання відходів промислового і сільськогосподарського виробництва;

в) заходи з ефективного використання природоохоронного обладнання.

12. Економіка природокористування вивчає:

а) екологічну оцінку факторів ядерного, хімічного, бактеріологічного та антропогенного впливу суспільства на довкілля;

б) питання економічної оцінки природних ресурсів, шкоди від заб­руднення навколишнього природного середовища процеси, явища суспільного життя, що викликані нестачею природних ресурсів, величезним зростанням виробництва й забруднення всіх сфер Землі;

в) складові формування прибутку в процесі використання підприємствами атмосферного, водного середовища, ґрунтів, тваринного та рослинного світу.

 

13. Відтворення природних ресурсів включає такі стадії:
а) відновлення, експлуатацію, переробку;

б) геологічні дослідження, добування, транспортування;

в) пошук, розвідку, розробку, рекультивацію.

 

14. Раціональне природокористування – це:

а) процес ефективного і доцільного використання корисних копалин, водного, атмосферного, рослинного та тваринного середовища;

б) збалансована взаємодія суспільства та природи, яка забезпечує досягнення компромісу між соціально-економічними потребами суспільства і здатністю природи задовольняти їх без суттєвої шкоди для свого нормального функціонування;

в) економічно обґрунтований процес перетворення природи людиною з метою задоволення її зростаючих потреб.

 

15. Еколого-економічна система – це:

а) інтеграція економіки і природи, які представляють собою взаємопов'язане і взаємообумовлене функціонування суспільного виробництва і природних процесів;

б) економічне обґрунтування екологічної діяльності суспільства;

в) поєднання заходів екологічного та економічного впливу суспільного виробництва на використання і збереження природного середовища.

 

 

16. Еколого-економічні відносини – це:

а) відносини між підприємствами, які використовують природні ресурси та державними правоохоронними органами, які здійснюють контроль за їх використанням;

б) відносини між людьми в процесі природокористування, які не порушують екологічну рівновагу та враховують економічний підхід до використання природних ресурсів;

в) відносини між державними екологічними та економічними органами, які забезпечують управління в сфері природокористування.

 

17. Природні ресурси – це:

а) основні засоби, оборотні кошти та трудові ресурси країни;

б) тіла і сили природи, які використовуються або можуть бути використані людьми;

в) використані людиною, в процесі господарської діяльності, корисні копали.

 

18. До невичерпних природних ресурсів відносять:

а) сонячну енергію, енергію вітру, атмосферне повітря, енергію морських відливів;

б) запаси нафти і газу, уранових руд, рослинний і тваринний світ;

в) обсяги виробленої теплоенергетики, родючість ґрунтів та запаси світового океану.

 

19. До відтворюваних природних ресурсів відносяться:

а) тваринний і рослинний світ, родючість ґрунту;

б) корисні копалини, торфородовища, прісні води;

в) енергія вітру, енергія морських припливів, ядерна енергія.

 

20. Кадастр – це:

а) систематичне зведення даних, яке включає якісний і кількісний опис об'­єктів та явищ ресурсного характеру з їх економічною й соціально-економічною оцінкою;

б) складний комплекс компонентів природного ландшафту, що являють собою специфічні сполучення ґрунтів, рельєфу, клімату (для природних кормових угідь рослинності), які використовуються для вирощування сільськогосподарських культур;

в) тіла та сили природи, що на даному рівні розвитку продуктивних сил і вивченості можуть бути використані для задоволення потреб людського суспі­льства у формі особистої участі у процесі матеріальної діяльності.

 

21. Економічна оцінка природних ресурсів – це:

а) грошовий вираз загальнодержавної цінності природних благ, який визначається шляхом вимірювання ефективності їх відтворення;

б) собівартість добування природних компонентів, їх переробки, використання у виробах та утилізації;

в) сумарна вартість добутих в країні, протягом аналізованого періоду корисних копалин.

 

22. Витратна концепція оцінки природних ресурсів враховує:

а) різницю вартості продукції з кращих та гірших земель, або різницю цін виробництва і собівартості продукції;

б) сумарну вартість мінеральних, ґрунтових, рослинних та водних ресурсів;

в) необхідні витрати праці на відтворення кількісних або якісних параметрів природних благ, а також їхню підготовку до залучення в господарську діяльність.

 

23. Рентна концепція оцінки природних ресурсів:

а) базується на обчисленні диференційної ренти та розраховується як різниця продукції з кращих і гірших земель, або чистого доходу підприємств, які функціонують в різних умовах;

б) базується на обсяг вкладеної праці і засобів виробництва для відтворення природних ресурсів та розраховується як сума витрат розвідку на відтворення земель;

в) базується на платі за обсяги вилучених з природного обігу природних ресурсів та зборах за збитки заподіяні природі забрудненням навколишнього природного середовища.

 

24. Яке визначення збитку більш правильне?

а) втрати, які виникають у результаті негативних змін у природному середовищі;

б) можливі або фактичні втрати, які виникають у результаті яких-небудь подій чи явищ, зокрема у вигляді негативних змін у природному середовищі внаслідок антропогенного впливу;

в) можливі або фактичні втрати, які виникають у природному середовищі внаслідок повені, землетрусів тощо;

г) можливі або фактичні втрати, які виникають у результаті яких-небудь подій чи явищ.

 

25. Збитки в навколишньому природному середовищі класифікуються як:

а) екологічні, природні, матеріальні, фінансові;

б) економічні, екологічні, еколого-економічні, соціальні, соціально-економічні, психологічні, морально-етичні, естетичні;

в) екологічні, еколого-економічні, соціальні, соціально-моральні, економіко-фінансові, морально-естетичні;

г) правильної відповіді немає.

 

26. Еколого-економічні збитки – це

а) поєднання економічних та екологічних збитків; екологічні втрати, які можна конкретно підрахувати у грошовому виразі, тобто дати економічну оцінку;

б) необоротне руйнування унікальних екосистем, зникнення різноманітних видів тварин і рослин, генетичні зміни у біосфері;

в) збиток від незадоволення людей якістю навколишнього природного середовища;

г) можливі або фактичні втрати, які виникають у результаті яких-небудь подій чи явищ, зокрема у вигляді негативних змін у природному середовищі внаслідок антропогенного впливу.

 

27. Для аналізу збитків під забруднення навколишнього середовища розрізняють:

а) витрати на ліквідацію наслідків забруднення атмосферного повітря, водних та земельних ресурсів, відновлення рослинного і тваринного світу, зберігання, охорону і використання відходів виробництва;

б) абсолютну і порівняльну ефективність природоохоронних заходів;

в) промислові, сільськогосподарські, будівельні, торгівельні та транспортні шкідливі впливи.

28. Збитки від забруднення водних ресурсів виникають через:

а) збільшення захворюваності населення, зменшення вилову риби, збільшення витрат на очистку води для споживання її населенням і підприємствами;

б) перебої в роботі поромного та судноплавного транспорту, гідроелектростанцій станцій;

в) збільшення концентрації у водоймах водоростей, пониження рівня ґрунтових вод, неконтрольованих опадів та повеней.

 

29. Збитки від забруднення атмосферного повітря виникають через:

а) авіаційні катастрофи, затримки авіаційних рейсів, зміну кліматичного середовища та затримку стартів космічної техніки;

б) збільшення захворюваності населення, прискорений знос обладнання, зниження продуктивності ґрунтів, лісів та тварин;

в) конфлікт загальнодержавних інтересів та інтересів підприємств і підприємців.

 

30. Державну екологічну експертизу здійснює:

а) Кабінет Міністрів України;

б) Міністерство з надзвичайних ситуацій;

в) Міністерство екології та природних ресурсів.

 

31. Екологічні нормативи встановлюють:

а) гранично допустимі викиди і скиди хімічних речовин та рівні допустимого шкідливого впливу на навколишнє природне середовище фізичних і біологічних речовин, нормативи використання природних ресурсів;

б) собівартість та рентабельність екологічної продукції;

в) зони екологічного лиха, радіаційного забруднення, вільні економічні зони та технополіси.


32. Екологізація економіки здійснюється через:

а) вплив на пропозицію, вплив на попит, вплив на взаємозв'язок між виробниками і споживачами;

б) виробників екологічного обладнання, торгових посередників, державні митні органи;

в) іноземних та вітчизняних інвесторів, екологічні державні ш регіональні фонди.

 

33. Необхідна умова впливу на екологічний попит:

а) наявність необхідних фінансових ресурсів для здійсненні екологічного моніторингу продукції;

б) екологічна грамотність, поінформованість, навички, свідомій і. і дисципліна споживачів;

в) комплекс природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів.

 

34. Екологічний аудит – це:

а) найпоширеніші в галузі охорони навколишнього середовища ні використання природних ресурсів заходи направлені И забезпечення раціонального природокористування та охорони здоров'я населення;

б) державна програма стимулювання природоохоронної діяльності пі впровадження ресурсозберігаючих технологій на рівні галузей, територій та підприємств;

в) процес екологічної перевірки, який полягає в отриманні і оцінці об’єктивної інформації з метою визначення відповідності критеріям аудиту конкретних екологічних заходів, умов, систем управління чи інформації про них з подальшою передачею результатів замовнику.

 

35. Екологізація це:

а) це сукупність природоохоронних заходів, направлених на підвищення ефективності діяльності промислових підприємств;

б) зменшення інтегрального екодеструктивного впливу процесів виробництва та споживання одиниці продукції;

в) процес підвищення ефективності використання природних ресурсів.

 

36. В Україні збори стягуються за такі порушення природної середовища:

а) вітрову та водну ерозію ґрунтів, несанкціоновану вирубку лісів, дорожньо-транспортні пригоди та аварії на водах, які спричинюють забруднення довкілля;

б) перевищення нормативу двоокису вуглецю у вихлопних газах автомобілів, питомої ваги розораних ґрунтів, забруднення санітарних зон;

в) забруднення атмосфери, водних об'єктів, розміщення відходів, збитків завданих рослинам і тваринам.

 

37. За понадлімітне порушення природного середовища, платежі стягуються:

а) за п'ятикратною ставкою;

б) за трьохкратною ставкою;

в) за двохкратною ставкою.

 

38. До особливостей оцінки економічної ефективності природоохоронних заходів не має відношення:

а) можливість одержання позитивного результату в інших галузях;

б) можливість накопичення ефекту протягом довгого часу;

в) можливість одразу точно оцінити економічну ефективність заходів для природи;

г) можливість мати конкретний прибуток.

 

39. До факторів формування механізму економічних збитків належать:

а) фактори сприйняття, фактори стану, фактори впливу;

б) фактори впливання, фактори геологічні, фактори топографічні;

в) фактори витрат, фактори рівня забруднення, фактори видів забруднення;

г) фактори за різними видами й об’єктами забруднення.

 

40. Екологічні збитки – це

а) необоротне руйнування унікальних екосистем, зникнення різноманітних видів тварин і рослин, генетичні зміни у біосфері;

б) поєднання економічних та екологічних збитків; екологічні втрати, які можна конкретно підрахувати у грошовому виразі, дати їм економічну оцінку;

в) збиток від незадоволення людей якістю навколишнього природного середовища;

г) можливі або фактичні втрати, які виникають у результаті яких-небудь подій чи явищ, зокрема, як негативні зміни в природному середовищі внаслідок антропогенного впливу.

 

41. Екологічний менеджмент – це:

а) добровільна ініціативна та результативна діяльність економічних суб'єктів, спрямована на реалізацію їх власних екологічних цілей, проектів і програм, розроблених на основі принципів екоефективності та екосправедливості;

б) сукупність активних дій, що погоджені з принципами стійкого й урівноваженого суспільного розвитку (екологічного розвитку), які полягають у рентабельному задоволенні потреб за допомогою композицій, що відповідають їх вимогам маркетингу-мікс: за допомогою виробництва товарів, що безпечні для споживача і навколишнього середовища, їхньої доставки разом з інформацією та рекламою у відповідне місце і час за розумними цінами;

в) оцінка впливу на навколишнє середовище і здоров'я людей усіх видів господарської діяльності, відповідності цієї діяльності визначеним нормам і законам щодо охорони навколишнього середовища, вимогам екологічної безпеки суспільства;

г) діяльність державних органів і економічних суб'єктів, спрямована головним чином, на дотримання обов'язкових вимог природоохоронного законодавства, а також на розробку та реалізацію відповідних цілей, проектів і програм.

42. Екологічний менеджмент класифікується за:

а) об’єктами, суб’єктами, напрямами управлінського впливу, часом, контролем та коригуванням дій;

б) об’єктами, суб’єктами, напрямами управлінського впливу, джерелами правового регулювання, обсягом;

в) обсягом, напрямами управлінського впливу, часом, об’єктами, суб’єктами;

г) джерелами правового регулювання, обсягом, часом, значимістю відносно до природи.

43. Екологічний менеджмент відрізняється від екологічного управління тим, що:

а) екологічний менеджмент повністю не залежить від державної влади;

б) менеджер має спеціальні знання і зацікавлений в екологічному результаті;

в) легко може імітувати активну й ефективну екологічну діяльність;

г) не звертає увагу на негативні результати екологічних дій.

44. До економічних інструментів екологічного менеджменту належать:

а) пільги на будівництво очисних споруд;

б) стимулювання економії природних ресурсів;

в) страхування підприємницьких екологічних ризиків;

г) правильна відповідь відсутня;

д) усі відповіді правильні.

 

45. Екологічний маркетинг – це:

а) сукупність активних дій, що погоджені з принципами стійкого й урівноваженого суспільного розвитку (екологічного розвитку), які полягають у рентабельному задоволенні потреб за допомогою композицій, що відповідають їх вимогам маркетингу-мікс: за допомогою виробництва товарів, що безпечні для споживача і навколишнього середовища, їхньої доставки разом з інформацією та рекламою у відповідне місце і час за розумними цінами;

б) діяльність державних органів і економічних суб'єктів, спрямована головним чином, на дотримання обов'язкових вимог природоохоронного законодавства, а також на розробку та реалізацію відповідних цілей, проектів і програм;

в) оцінка впливу на навколишнє середовище і здоров'я людей усіх видів господарської діяльності, відповідності цієї діяльності визначеним нормам і законам щодо охорони навколишнього середовища, вимогам екологічної безпеки суспільства;

г) добровільна ініціативна та результативна діяльність економічних суб'єктів, спрямована на реалізацію їх власних екологічних цілей, проектів і програм, розроблених на основі принципів екоефективності та екосправедливості.

 

46. Екологічний маркетинг допомагає:

а) задовольняти будь-які потреби споживачів;

б) швидше просувати товари (послуги) на ринку;

в) рекламувати активний відпочинок на природі;

г) створювати екологічні цінності у свідомості споживачів і виробників.

 

47. Фінансові ресурси природокористування – це:

а) усі грошові засоби, що знаходяться в розпорядженні державних органів влади, установ, підприємств, організацій, акумульовані у відповідних джерелах (фондах); призначені для покриття певних витрат, пов’язаних з екологічним
розвитком;

б) усі грошові засоби, що знаходяться в розпорядженні державних органів влади, установ, підприємств, організацій, акумульовані у відповідних джерелах (фондах); призначені для покриття певних витрат, пов’язаних з економічним
розвитком;

в) усі грошові засоби, що знаходяться в розпорядженні державних органів влади, установ, підприємств, організацій, акумульовані у відповідних джерелах (фондах); призначені для покриття певних витрат, пов’язаних із соціальним
розвитком;

г) усі відповіді правильні.

 

48. Екологічні ліцензії являють собою:

а) дозволи на ведення певного виду діяльності з використання конкретних природних ресурсів; ліцензії видаються за заявками здобувачів або уповноваженим на те державним органом, адміністративними органами суб'єктів держави, у них обумовлюється вид і предмет діяльності та строк дії ліцензії;

б) заходи, які забороняють певні види діяльності людини, що завдають шкоду навколишньому середовищу, пов'язані з викидами шкідливих відходів в океан, в атмосферу, з використанням пестицидів і різних хімічних сполук, з використанням і похованням радіоактивних відходів;

в) обмеження на природокористування, що встановлені підприємствами-природокористувачами на певний строк граничного використання (вилучення) природних ресурсів, викиди і скиди в навколишнє середовище забруднюючих речовин і розміщення відходів виробництва;

г) усі відповіді правильні.

 

49. Економічний механізм охорони навколишнього середовища це:

а) комплекс різних фінансово-вартісних важелів, тісно пов'язаних між собою, що стимулюють підприємства й галузі щодо проведення природоохоронних заходів;

б) заходи адміністративної відповідальності за екологічні правопорушення: попередження; штраф; конфіскація знарядь і засобів здійснення правопорушення; вилучення незаконно добутої продукції; позбавлення права займатися певним видом діяльності (ліцензії);

в) заходи адміністративної та кримінальної відповідальності, що застосовуються державними і місцевими органами у випадках порушення порядку використання природних ресурсів і завдання збитку навколишньому середовищу;

г) усі відповіді правильні.

 

50. Плата за забруднення:

а) це плата за право користування асиміляційним потенціалом природного середовища, являє собою форму відшкодування економічного збитку від викидів і скидань забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище України;

б) застосовується по відношенню до господарюючих суб'єктів у вигляді плати за право користування, за наднормативне користування природними ресурсами і плати на відтворення й охорону природних ресурсів;

в) містить у собі фінансові інструменти, які використовуються з метою зниження антропогенного навантаження на природне середовище: оподаткування; субсидування; пільгове кредитування; прискорена амортизація тощо;

г) усі відповіді правильні.

51. Нормативи збору за забруднення навколишнього природного середовища встановлює:

а) Кабінет Міністрів України;

б) місцеві органи влади;

в) платник;

г) усі відповіді правильні.

 

 





Переглядів: 2544

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Методи оцінки ефективності природокористування у різних сферах діяльності. | Перелік тем професійно-орієнтованих наукових доповідей, рефератів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.016 сек.