Клас Антоцеротові (Anthocerotоpsida).

ІІІ

Походження мохоподібних.

Відділ Мохоподібні (Bryophyta).

ІІ

Мохоподібні відносяться до вищих рослин. У високоорганізованих представників тіло розчленоване на стебла і листки (листостеблові). Про листки і стебла можна говорити умовно, їх називають філідіями і каулідіями. Корені відсутні, їх функцію виконують ризоїди. Для менш організованих представників не характерне розчленування на органи, тіло іх представлене таломом або сланню.

Мохоподібні характеризуються простою внутрішньою будовою. В їх тілі можна виявити асиміляційну тканину, а також слабо виражені, порівняно з іншими сучасними вищими рослинами, провідні, механічні, запасаючі і покривні тканини.

Найхарактерніша ознака мохоподібних, що відрізняє їх від інших вищих рослин, домінування в циклі розвитку гаметофіта над спорофітом, який завжди зв’язаний з гаметофітом.

Спорофіт називається спорогоном, складається із коробочки зі спорами і ніжки, нижня частина якої потовщена у вигляді присоски – гаусторії, якою він занурюється в тіло гаметофіта і отримує від нього необхідні поживні речовини. Із спори у мохоподібних розвивається протонема – нитчасте або пластинчасте утворення, що нагадує водорість. Протонема або безпосередньо дає початок розвитку моху, або утворює бруньки, що далі розвиваються в дорослу рослину.

На дорослій рослині розвиваються антеридії та архегонії (розрізняють однодомні і дводомні рослини). В антеридії утворюються дводжгутикові сперматозоїди. Архегоній має вигляд пляшкоподібного багатоклітинного утвору із звуженою шийкою і розширеним черевцем, де розміщується велика яйцеклітина. Після запліднення із зиготи розвивається спорогон (спорофіт).

Мохоподібні – це дуже давня група рослин. Їх викопні рештки відомі з кам’яновугільного періоду, але це вже були високоорганізовані рослини, що пройшли довгий шлях еволюції, тому появу мохоподібних, очевидно, можна віднести до давніших періодів – девону чи силуру.

1. Мохоподібні виникли від водоростей і становлять проміжну групу між водоростями та папоротеподібними.

2. Мохоподібні виникли від псилофітів внаслідок редукції спорофіта і перетворення його в спорангій.

3. Мохоподібні та папоротеподібні дві паралельні гілки розвитку, що виникли від спільних водоростеподібних предків з багатоклітинними гаметангіями і різними типами чергування поколінь.

Відділ Мохоподібні поділяють на 3 класи: Антоцеротові, Печіночники та Листостеблові мохи.

Сланеві рослини, мають просто побудований, пластинчастий талом, що дихотомічно галузиться. Клітини талому майже не диференційовані на тканини та органи. Гаметофіт двостатевий, з антеридіями і архегоніями, зануреними в тіло талома. Ризоїди прості. Спорофіт складається з довгого стручковидного спорогонія, що розкривається двома поздовжніми щілинами, і бульбовидного присоска. Всередині спорангія є довга неплідна колонка, оточена спорогенною тканиною, з клітин якої утворюються спори і елатери.

Одна родина Антоцеротові (Anthocerotасеае) включає 5 родів, 300 видів. Поширені скрізь частіше в тропіках. У флорі України є лише кілька видів, найчастіше зустрічається антоцерос гладенький (A. laevis).

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Загальна характеристика вищих рослин.	\|	Клас Печіночники (Hepaticopsida).

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.