РЕГІСТР І ТЕМБР

Дуже важливим для розуміння змісту мелодії є поняття регістрі тембр.

Регістр – це ряд звуків співацького голосу, що характеризується одним механізмом голосоутворення і схожими тембровими якостями, а також - це ділянки діапазону музичних інструментів, що відзначаються єдністю тембру. Звучання інструмента (наприклад, кларнета) в різних регістрах суттєво відрізняється.

Середній регістр – подібно середньому темпу – не відрізняється спеціальними якостями: в ньому звучить музика різного змісту, а саме регістрову характеристику він знаходить тільки в зіставленні з іншими, крайніми регістрами. Ці останні сприймаються як більш означені у своїй виразності. Звуки у нижньому регістрі сприймаються як тяжкі, вагомі, похмурі, а у високому – як світлі, але інколи напружені.

Якості регістрів проявляються особливо помітно, коли регістри протиставляються – при цьому навіть порівняно невелика різниця по висоті (одна-дві октави) сприймається як яскравий перехід від тіні до світла і навпаки.

Суттєва для характера мелодії і її інструментальне забарвлення, її тембр.

Тембр– це забарвлення звуку. Одна з ознак музичного звуку, поряд з висотою, силою і тривалістю. За тембром можна розрізняти звуки однакової висоти і сили, виконані на різних інструментах, різними голосами або видобуті різними способами чи штрихами.

ПОЛІФОНІЯ

Поліфонія – це поєднання в одночасному звучанні двох або кількох мелодичних ліній, вид багатоголосся, у якому окремі мелодії або групи мелодій мають самостійне значення і самостійний інтонаційно-ритмічний розвиток, зберігаючи рівноправність голосів та незбігання в різних голосах каденцій, цезур, кульмінацій, акцентів та ін. Поліфонія – один із важливих засобів музичної композиції та художньої виразності, що забезпечує всебічне розкриття змісту музичного твору, втілення і розвиток художніх образів.

Основні поліфонічні принципи: безперервність викладу, контраст і єдність голосів.

В XX ст. поліфонія стабілізувалась як система музичного мислення. Пов’язані з цим явища полімелодизму, поліфункціональності, поліритмії, політональності та ін. вимагають від слухачів багатопланового , поліфонічного сприйняття.Без нього неможливе повноцінне художньо-естетичне

переживання.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ГАРМОНІЯ	\|	ФАКТУРА

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.