Еколого-трофічні групи грибів

VII

Життєві цикли.Подібно до водоростей, у грибів розрізняють два основних типи життєвих циклів: цикли агамних грибів, які представлені цикломорфозом, та цикли еугамних грибів, які мають статевий процес.

Цикломорфоз є єдиним типом життєвого циклу лише в акразіомі-котових грибів. В інших відділах, принаймі в окремих представників, виявлено статеве розмноження, тобто існують життєві цикли зі зміною ядерних фаз.

Життєві цикли еугамних грибів, порівняно з водоростями, можуть бути ускладнені наявністю в онтогенезі вегетативної стадії, представленої особинами з дикаріонтичними клітинами. В таких випадках після статевого процесу утворюється не зигота, а клітина злиття з дикаріонтичними ядрами. Зигота у класичному розумінні цього терміну в онтогенезі може бути взагалі відсутня, хоча замість неї після каріогамії обов'язково утворюються диплоїдні зиготичні ядра. Такі ядра є гомологами зиготи, і при розрахунку схеми життєвого циклу саме їх визначають як зиготу. Присутність у життєвому циклі грибів дикаріонтичних поколінь обов'язково відзначають у назві типу життєвого циклу.

Для справжніх грибів у більшості випадків характерні життєві цикли з наявністю дикаріонтичних поколінь, і лише у частини хітридіомікотових та зигомікотових грибів такі покоління відсутні. Аскомікотові та базидіомікотові мають переважно гаплофазні життєві цикли із зиготичною редукцією та чергуванням міцеліїв з одноядерними та дикаріотичними клітинами. У частини хітридіомікотових грибів життєвий цикл гаплофазний із зиготичною редукцією та чергуванням одноядерного плазмодія з літніми цистами та дикаріонтичного плазмодія із зимовими цистами. В іншої частини представників цього відділу життєвий цикл диплофазний з гаметичною редукцією та неправильним чергуванням поколінь і без стадій дикаріонів. Для зигомікотових характерні гаплофазні життєві цикли із зиготичною редукцією та без зміни поколінь.

Гриби зустрічаються у біотопах всіх типів. За середовищем існування гриби поділяють на наземні та водні (прісноводні та морські).

За трофічною приуроченістю до субстрату гриби поділяють на еколого-трофічні групи. У найзагальнішому випадку гриби поділяють на сапрофітів, паразитів та симбіотрофів.

Загально визнаними групами сапрофітів є, зокрема, гриби-ксилотрофи, які розвиваються на деревині, гумусові та підстилкові сапротрофи, що зростають у грунті або у лісовій підстилці відповідно, копротрофи, що утилізують екскременти тварин, та ін.

Серед паразитичних грибів основними групами вважаються фітопатогенні гриби, які паразитують на вищих рослинах, - фітотрофи; альготрофи, які живляться за рахунок водоростей; зоотрофи, що розвиваються на різноманітних тваринах (в межах цієї групи окремо виділяють ентомофільні гриби, що уражують комах); мікотрофи, що паразитують на інших грибах, а також гриби-паразити людини. За характером зв’язку з господарем гриби поділяють на факультативних та облігатних паразитів.

Найбільш відомими та численими групами грибів-симбіотрофів є мікоризоутворюючі та ліхенізовані гриби. Перші розвиваються в ризосфері вищих рослин, утворюючи зовнішню (екторофну), внутрішню (ендотрофну) або змішану мікоризи. Ліхенізовані гриби живуть у симбіозі з мікроскопічними водоростями і утворюють симбіотичні асоціації, відомі під назвою лишайники.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Розмноження грибів.	\|	Відділ Оомікотові гриби.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.