Політико-ідеологічна криза системи. Неосталінізм.

Складові	Прояви
Економічна	1. дефіцит товарів; 2. відмова або повільне запровадження нових технологій; 3. невисока якість більшості товарів; 4. продовольча криза; 5. хронічна криза сільського господарства; 6. прихована інфляція (зростання цін при незмінних розмірах зарплати); 7. переважно екстенсивний шлях розвитку економіки; 8. висока затратність виробництва, енерго- і матеріалоємність продукції.
Політична	1. воєнні авантюри і нездатність вийти з них (Афганістан, Ефіопія тощо); 2. нездатність вищого керівництва реагувати на нові тенденції розвитку світу. 3. «Старіння» керівництва; 4. недієздатність законодавчих органів; 5. корупція у вищих ешелонах влади; 6. посилення репресій проти інакомислячих.
Ідеологічна	1. розчарування у обраному шляху розвитку (побудова комунізму); 2. розходження між ідеологічними догмами і реаліями життя; 3. зростання дисидентського руху і настроїв у суспільстві; 4. посилення ідеологічного тиску на суспільство.
Екологічна	1. бездумна експлуатація природних ресурсів; 2. відсутність наукового обґрунтування у розміщенні виробничих потужностей; 3. руйнування природного середовища, придатного для життя людей (забруднення водоймищ, атмосфери тощо); 4. поступова деградація нації (генетичні зміни, скорочення народжуваності, тощо).
Моральна	1. поява подвійної моралі (розбіжності між декларованим стилем поведінки і реальними устремліннями та установками); 2. безвідповідальність, прагнення перекласти відповідальність на іншого); 3. ріст престижності професій, посад, які дають нетрудовий дохід; 4. зростання кількості побутових, економічних (господарських) злочинів; 5. наростання споживацьких настроїв; 6. швидке поширення пияцтва та алкоголізму.

У жовтні 1964р. замість Хрущова першим секретарем ЦК КПРС був обраний Л.Брежнєв. Зміни в керівництві означали поворот від реформаторства до консерватизму. Стало зрозуміло, що гасло стабільності, яке висував Л.Брежнєв, насправді означає відмову від будь-яких радикальних змін. Брежнєвський період історії України був періодом часткової реанімації сталінської командно-адміністративної системи, періодом суспільного й економічного застою.

1етап (1965—1970) — спроба проведення економічних реформ, які мали б упорядкувати економіку СРСР після хрущовського періоду (реформи Косигіна).

2 етап (1970—1982) — наростання кризи, «консервація» існуючої в СРСР системи.

3 етап (1982—1985) — зміни у партійному керівництві. Усвідомлення кризового стану радянського суспільства.

Період застою в СРСР характеризують як неосталінізм — відновлення всієї економічної, політичної, репресивної системи, культу особи, з деяким врахуванням сучасного розвитку.

Вже з самого початку усунення Хрущова від влади брежнєвське керівництво намагається реабілітувати сталінізм і особисто Сталіна. У 1965 р. у доповіді, присвяченій 20-й річниці перемоги у Великій Вітчизняній війні, Брежнєв відмітив внесок Сталіна у розгром фашизму.

На XXIII з'їзді КПРС (1966) була здійснена перша спроба офіційної реабілітації Сталіна. Про це попередньо повідомили китайського (Мао Дзедун) і албанського (Ходжа) лідерів, які активно наполягали на скасуванні рішень XX і XXII з'їздів. Компартії ЧССР, Угорщини, Італії, Франції, Югославії, дізнавшись про це, заявили, що відкличуть своїх делегатів на знак протесту. Таким чином, спроба залишилася не реалізованою. Проте, з підручників було вилучено тексти про культ особи Сталіна, почали з'являтися книги, фільми, які показували особливу роль Сталіна в історії.

Друга спроба реабілітувати Сталіна відбулась у 1969 р., коли у «Правді» збирались надрукувати статтю, у якій засуджувалися рішення XX і XXIII з'їздів КПРС про культ особи Сталіна. В останню хвилину Брежнєв відмовився від публікації і підготовки відповідної постанови ЦК КПРС. Після смерті Л. Брежнєва постанову про реабілітацію Сталіна готував Ю. Андропов. Але його смерть перервала цю роботу.

Неосталінізм політики Л. Брежнєва супроводжувався в Україні новими хвилями політичних репресій проти інакодумців, передусім поборників ідей суверенності Української держави. Вже в серпні 1965 року в ряді міст України відбулися масові арешти, під час яких затримано близько трьох десятків інтелігентів-шістдесятників. Проти більшості з них висувалося традиційне звинувачення в «антирадянській агітації і пропаганді», а навесні 1966 року в таборах опиняються брати Михайло та Богдан Горині, Михайло Осадчий, Валентин Мороз, Панас Заливаха, Іван Гель, Анатолій Шевчук та ін. Водночас з відкритими репресіями в Україні з другої половини 60-х pp. активізувалася «профілактична робота» з представниками вільнодумної інтелігенції. Під час цієї кампанії в республіці повсюдно пройшли відкриті партійні збори з участю громадськості. На них засуджувалися злочинні дії «відщепенців» та їхніх захисників. За найменший вияв прихильності до дисидентів звільняли з роботи, виключали з партії й комсомолу, виганяли з інститутів.

Зазначені події супроводжувалися відчутними змінами і в ідеологічній сфері. Українські засоби масової інформації були переповнені статтями, спрямованими проти «буржуазної ідеології» та «українського буржуазного націоналізму». Активізується цензура, відбувається справжня чистка редакцій газет, видавництв, академічних інститутів гуманітарного профілю.

Характерною особливістю суспільно-політичного життя України брежнєвського періоду були також вияви так званої інерції «відлиги», що знайшли своє відображення в масових акціях протестів шістдесятників. Наприклад, у вересні 1965 році в київському кінотеатрі «Україна» на прем'єрі фільму С.Параджанова «Тіні забутих предків» з різким осудом репресій, що відбувалися в Україні, виступили Юрій Бадзьо, Іван Дзюба, Василь Стус та В'ячеслав Чорновіл. Сотні відомих українських діячів культури й науки, рядові службовці, робітники й студенти різко засудили політичні процеси 1965-1966 pp. У колективних листах-протестах, адресованих керівництву республіки. Ці документи друкувалися у самвидаві, потрапляли за кордон.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема: КРИЗА РАДЯНСЬКОЇ СИСТЕМИ 60-ПОЧАТКУ 80-Х РР. ТА УКРАЇНА	\|	Діяльність в Україні І секретарів ЦК КПУ П.Шелеста і В.Щербицького.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.