Платоспроможність та ліквідність активів підприємства

Необхідність аналізу ліквідності балансу виникає в умовах ринкових відносин через посилення конкурентної боротьби, фінансові обмеження та безумовну необхідність оцінки кредитоспроможності підприємства.

Ліквідність балансу визначається як ступінь покриття зобов’язань підприємства його активами, термін перетворення яких у грошову форму збігається з терміном погашення зобов’язань. Чим менше потрібно часу, щоб певний вид активів прийняв грошову форму, тим вища його ліквідність.

Аналіз ліквідності балансу полягає у порівнянні засобів по активу, згрупованих відповідно до ступеня їх ліквідності і розміщених у порядку зменшення ліквідності, із зобов’язаннями за пасивами, згрупованими за строками їх погашення і розміщеними в порядку збільшення строків.

Залежно від ступеня ліквідності, тобто швидкості перетворення на грошові засоби, активи підприємства розподіляються за такими групами:

– найбільш ліквідні активи (А1) – усі статті грошових засобів підприємства і надійні короткострокові фінансові вкладення (цінні папери); (рядки 150, 220, 230, 240 розділу ІІ активу балансу);

– швидко реалізовувані активи (А2) – дебіторська заборгованість та інші оборотні активи (рядки від 160 до 220 розділу ІІ активу балансу);

– повільно реалізовувані активи(А3) – статті розділу ІІ активу “Запаси” та інші оборотні активи (рядки від 100 до 140 та рядок 250), а також статті “Довгострокові фінансові інвестиції” з розділу І активу балансу;

– важко реалізовувані активи (А4) – статті розділу І активу балансу “Необоротні активи”, за винятком статей, включених до попередньої групи.

Пасиви балансу групуються за ступенем терміновості їх оплати:

– найбільш термінові зобов’язання (П1) – кредиторська заборгованість (статті розділу IV пасиву балансу “Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги”), а також “Поточні зобов’язання за розрахунками” (рядки від 530 до 610 включно);

– короткострокові пасиви (П2) – короткострокові кредити банків (рядок 500), поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями (рядок 510), векселі видані (рядок 520);

– довгострокові пасиви (П3) – довгострокові зобов’язання (розділ ІІІ пасиву), а також розділ ІІ пасиву “Забезпечення наступних витрат і платежів”;

– постійні пасиви (П4) – статті розділу І пасиву балансу “Власний капітал”, а також розділ V “Доходи майбутніх періодів” (рядки 380, 430, 630).

Для визначення ліквідності балансу необхідно зіставити підсумки наведених даних по активу й пасиву. Баланс вважається абсолютно ліквідним, коли має місце така ситуація:

А1 П1

А2 П2

А3 П3

А4 <П4

Використовуючи правило зростаючої ліквідності, необхідно розрізняти також три рівні платоспроможності: грошовий; розрахунковий; ліквідний.

1. Коефіцієнт грошової платоспроможності (К_г.п) визначається відношенням суми залишків за статтями коштів та їх еквівалентів і поточних фінансових інвестицій до суми залишків за непогашеними кредитами та поточної кредиторської заборгованості (по рядках балансу):

де ряд. 230 ф. 1 – грошові кошти та їх еквіваленти в національній валюті; ряд. 240 ф. 1 – грошові кошти та їх еквіваленти в іноземній валюті; ряд. 220 ф. 1 – поточні фінансові інвестиції; ряд. 620 ф. 1 – поточні зобов’язання.

Значення коефіцієнт грошової платоспроможності має бути не менше 0,2.

2. Коефіцієнт розрахункової платоспроможності (К_р.п) визначається відношенням суми залишків за статтями коштів та їх елементів, поточних фінансових інвестицій, дебіторів, товарів і готової продукції до суми залишків за непогашеними короткостроковими кредитами та поточної кредиторської заборгованості.

де ряд. 260 ф.1 – оборотні активи.

Необхідно порівнювати значення цього коефіцієнта на початок і кінець періоду. Позитивно, якщо коефіцієнт розрахункової платоспроможності на початок періоду вищий, тому що на підприємстві ліквідних активів більше, ніж поточних зобов’язань, і є можливість ними краще маневрувати й швидше перекривати поточні зобов’язання. Слід зауважити, що коефіцієнт розрахункової платоспроможності завжди значно вищий за коефіцієнт грошової платоспроможності, тому що в чисельнику крім грошових коштів і короткострокових фінансових вкладень враховуються й інші ліквідні активи.

3. Коефіцієнт ліквідної платоспроможності(К_л.п) визначається відношенням загальної суми оборотних активів і витрат майбутніх періодів до загальної суми зобов’язань і доходів майбутніх періодів:

де ряд. 270 ф.1 – витрати майбутніх періодів; ряд. 480 ф.1 – довгострокові зобов’язання; ряд. 630 ф.1 – доходи майбутніх періодів.

Для підприємства цей коефіцієнт має бути більшим за одиницю.

4. Коефіцієнт критичної ліквідності (К_кр.л) визначається як відношення величини оборотних (поточних) активів за мінусом запасів і незавершеного виробництва до величини поточних зобов’язань:

де ряд. 100 ф.1 – виробничі запаси; ряд. 110 ф.1 – тварини на вирощуванні та відгодівлі; ряд. 120 ф.1 – незавершене виробництво; ряд. 130 ф.1 – готова продукція; ряд. 140 ф.1 – товари.

Позитивним для підприємства буде, коли цей показник дорівнює або більший за одиницю.

5. Коефіцієнт поточної ліквідності (К_п.л) або коефіцієнт покриття розраховується як відношення вартості всіх оборотних засобів підприємства до величини поточних зобов’язань:

де ОЗ – сума оборотних засобів; ПЗ – поточні зобов’язання.

Рівень коефіцієнта поточної ліквідності залежить від галузі виробництва, тривалості виробничого циклу, структури запасів і витрат та інших факторів. Нормальним для нього вважається обмеження К_л.п2. Коефіцієнт поточної ліквідності характеризує очікувану платоспроможність підприємства на період середньої тривалості одного обороту всіх оборотних засобів.

Аналіз ліквідності балансу можна оформити у вигляді табл. 6. У колонках 2, 3, 5, 6 наводяться підсумки груп активу й пасиву, розраховані на початок і кінець звітного періоду; у колонках 7 та 8 – абсолютні величини платіжних надлишків або нестач на початок і кінець звітного періоду; у колонках 9 та 10 – відповідно їх величини у відсотках до підсумків груп пасиву.

Таблиця 7.5

Аналіз ліквідності балансу (тис. грн.)

Актив	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Пасив	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Платіжний надлишок (+) або нестаток (–)	У відсотках до величини групи пасиву
на початок звітного періоду (2—5)	на кінець звітного періоду (3—6)	на початок звітного періоду (7 : 5 · 100)	на кінець звітного періоду (8 : 6 · 100)
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1. Найбільш ліквідні активи			1. Найбільш термінові зобов’язання			–516	–702	–56,3	–63,0
2. Швидко реалізовувані активи			2. Короткостроко- ві пасиви			+884	+670	+368,3	+176,3
3. Повільно реалізовувані активи			3. Довгострокові пасиви			+2976	+3284	+509,6	+394,7
4. Важко реалізовувані активи		10 186	4. Постійні пасиви		13 438	–3344	–3252	–43,9	–24,2
Баланс (1 + 2 + 3 + 4)		15 764	Баланс (1+2+3+4)		15 764			´	´

Зіставлення підсумків першої групи по активу й по пасиву, тобто А1 і П1 (строки до 3 місяців), відображають співвідношення поточних платежів та надходжень. Порівняння підсумків другої групи по активу і пасиву, тобто А2 і П2 (термін від 3 до 6 місяців), відображають тенденцію збільшення або зменшення поточної ліквідності в найближчому майбутньому. При цьому нестача засобів по одній групі активів компенсується їх надлишком по іншій групі, хоча компенсація при цьому має місце лише при вартісному виразі, оскільки в реальній платіжній ситуації менш ліквідні активи не можуть замінити більш ліквідні.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Актив порівняльного аналітичного балансу (тис. грн.)	\|	Аналіз фінансової стійкості підприємства

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.