Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

ОДНОАТОМНІ СПИРТИ

 

Спирти розглядаються як похідні вуглеводнів, у яких один або кілька атомів Гідрогену заміщені на гідроксили. Кількість гідроксильних груп визначає атомність спирту. Розрізняють насичені, ненасичені й ароматичні спирти.

Одноатомні спирти (алканоли) — похідні алканів, у яких один атом Гідрогену заміщений на гідроксильну групу. Загальна формула — CnH2n+1OH. Ізомерія алканолів залежить від будови карбонового ланцюгу й положення гідроксильної групи. Розрізняють первинні, вторинні й третинні спирти.

Назва насичених одноатомних спиртів за тривіальною номен­клатурою утворюється від назви залишків, із якими зв'язана гідроксильна група. За раціонального номенклатурою — як замі­щені карбінолу (метилового спирту). За систематичною — наз­ву утворюють від назв вуглеводнів із добавкою закінчення -ол і числовим позначенням атома Карбону, біля якого знаходить­ся гідроксильна група.

У вільному стані в природних умовах зустрічаються тіль­ки деякі спирти. Зазвичай їх добувають синтетичними метода­ми, із яких найбільше значення мають гідроліз галогенопохід­них, гідратація алкенів, відновлення альдегідів і кетонів, окислення етерів, синтез за допомогою металоорганічних сполук і бродіння цукристих речовин.

Наявність гідроксильної групи в молекулі речовини зумов­люють її фізико-хімічні властивості. Підвищення температури кипіння пояснюється асоціацією молекули спирту, що відбува­ється завдяки появі водневих зв'язків.

З хімічного погляду спирти виявляють високу реакційну здат­ність. Вони легко вступають у різні хімічні перетворення: реакції заміщення, дегідратації, дегідрування, естерифікації, окислення.

Багатоатомні спирти розглядаються як похідні вуглевод­нів, у яких два або кілька атомів Гідрогену заміщені на гідро­ксили. Двохатомні спирти називають гліколями, трьохатомні – гліцеринами, чотирьохатомні – еритритами, п'ятиатомні – пентитами, шестиатомні – гекситами і т.д. За номенклатурою IUPAC назви двохатомних спиртів мають закінчення -діол, трьохатомних – -тріол. Цифрами вказується положення гідро­ксильних груп у карбоновому ланцюзі.



Интернет реклама УБС

Введення в молекулу другого й третього гідроксилу знач­но підвищує температуру кипіння, збільшує густину спирту і його розчинність у воді, приводить до збільшення рухомості атомів Гідрогену в гідроксилах. Завдяки цьому багатоатомні спирти здатні розчиняти гідрати оксидів важких металів.

Фенолами називають похідні ароматичних вуглеводнів, у яких один або кілька атомів Гідрогену бензенового кільця замі­щені на гідроксильну групу. За кількістю гідроксильних груп розрізняють одно-, двох-, і багатоатомні феноли. У разі заміни атома Гідрогену в боковому ланцюзі на гід­роксильну групу одержують ароматичні спирти.Більшість фенолів та їх похідних мають тривіальні назви.

У промисловості феноли добувають із кам'яновугільної смо­ли. Найбільше значення із синтетичних методів має отримання фенолів із галогенопохідних, солей сульфокислот (лужна плав­ка), первинних ароматичних аміносполук через діазосполуки.

Феноли — тверді кристалічні речовини з характерним запа­хом, добре розчинні в спирті, етері, бензені. Легко відганяють­ся з водяною парою і є антисептиками.

Реакції, які характеризують хімічні властивості фенолів, поділяють на два типи: реакції за рахунок фенольного гідрокси­лу та реакції за рахунок бензенового кільця. До першого відно­сять реакції утворення фенолятів, алкілювання й ацилювання; до другого — реакції електрофільного заміщення атомів Гідро­гену в бензеновому кільці: нітрування, сульфування, галогену-вання та ін. Крім того, феноли здатні до реакцій гідрування, поліконденсації й окислення.

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | Лабораторна робота № 5

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.