МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Загальні підходи до класифікацій особистісно орієнтованих технологійТехнологія в загальному розумінні цього слова – наука про майстерність, про те як краще досягти бажаного результату. Педагогічна технологія – це науково обґрунтована системна модель діяльності вчителя, яка містить опис алгоритму його дій у розв’язанні певної навчально-виховної проблеми. Особистісно орієнтовані педагогічні технології описують процес спільної діяльності вчителя й учнів, який забезпечує умови для розвитку і саморозвитку особистості з метою досягнення визначеного результату навчання і виховання. Застосування таких технологій у професійній діяльності допоможе вчителеві успішніше розв’язувати педагогічні задачі, зробити навчання й виховання більш прогнозованими й керованими процесами. Педагогами сформульовано головні вимоги до особистісно орієнтованих технологій: - навчальний матеріал повинен забезпечувати виявлення змісту суб’єктного досвіду учня, включаючи досвід його попереднього навчання; - виклад знань у підручнику (вчителем) повинен бути спрямований не тільки на розширення їх обсягу, структурування, інтегрування, узагальнення предметного змісту, а також на постійне перетворення набутого суб’єктного досвіду кожного учня; - у процесі навчання необхідне постійне узгодження суб’єктного досвіду учнів із науковим змістом здобутих знань; - активне стимулювання учня до самоцінної освітньої діяльності, зміст і форми якої повинні забезпечити учневі можливість самоосвіти, саморозвитку, самовираження в ході оволодіння знаннями; - конструювання та організація навчального матеріалу, який дає змогу учневі вибирати його зміст, вид і форму при виконанні завдань, розв’язуванні задач тощо; - виявлення та оцінка способів навчальної роботи, якими користується учень самостійно, стійко, продуктивно; - необхідно забезпечувати контроль і оцінку не тільки результату, а й головним чином процесу учіння; - освітній процес повинен забезпечувати побудову, реалізацію, рефлексію, оцінку учня як суб’єкта своєї діяльності. Усі висловлені положення спрямовані на реалізацію принципу суб’єктності освіти (учень – суб’єкт пізнання), а також на пошук тих педагогічних технологій, які сприятимуть особистісному розвиткові учня в ході навчально-пізнавальної діяльності, в освітньому процесі, у побудові його життєдіяльності. Різними педагогами робляться спроби класифікувати сучасні технології. В.Гузєєв виділяє універсальні обмежені та специфічні технології. І.Дичківська – системні, модульні та локальні технології. Г.Ксензова – технології пояснювально-ілюстративного навчання, особистісно орієнтовані технології та технології розвивального навчання. Г.Сазоненко до особистісно орієнтованих технологій відносить технологію повного засвоєння знань (автори: Дж.Керролл, Б.Блум, М.Кларін), технологію різнорівневого навчання (автори: Дж.Керролл, Б.Блум, З.Калмикова), технологію колективного навчання (автори: А.Равін, В.Дяченко) і технологію модульного навчання (автор П.Юцявічене). Детально і найзручніше характеризує особистісно орієнтовані педагогічні технології класифікує В.С.Кукушин, які можна використати для модернізації традиційної навчально-виховної системи: 1) Педагогічні технології на основі гуманізації і демократизації педагогічних стосунків: - гуманно-особистісна технологія Ш.О.Амонашвілі; - викладання літератури як людинознавства Є.І.Ільїна. 2) Педагогічні технології на основі активізації та інтенсифікації діяльності учнів: - ігрові технології; - проблемне навчання; - використання опорних сигналів В.Ф.Шаталова; - комунікативне навчання Є.І.Пассова. 3) Педагогічні технології на основі ефективності організації й управлінням процесом навчання: - програмоване навчання; - диференційоване навчання (Н.П.Гузик); - індивідуальне навчання (І.Унт); - перспективно-випереджувальне навчання (С.М.Лисенкова); - групові форми роботи, колективний спосіб навчання (І.Д.Первін, В.К.Дяченко); - комп’ютерні (інформаційні) технології. 4) Педагогічні технології на основі методичного вдосконалення і дидактичного реконструювання навчального матеріалу: - укрупнення дидактичних одиниць (УДЄ) П.М.Єрдінієва; - технологія «Діалог культур» В.С.Біблера і С.Ю.Курганова; - технологія «Екологія і діалектика» Л.В.Тарасова; - технологія реалізації теорії поетапного формування розумових дій М.Б.Воловича. 5) Природовідповідні технології, що використовують методи народної педагогіки, які спираються на природні процеси розвитку дитини: - навчання за Л.М.Толстим; - виховання грамотності за А.М.Кушнірем; - технологія М.Монтессорі. 6) Альтернативні технології: - вальдорфська педагогіка; - технологія вільної праці С.Френе; - технологія ймовірностей освіти А.М.Лобка та інші. 7) Комплексні технології (авторські школи): - школа самовизначення А.Н.Тубельського; - школа для всіх Є.А.Ямбурга; - школа М.П.Щетініна; - школа-парк М.Балана; - школа М.М.Гузика; - школа О.А.Захаренка; - педагогіка життєтворчості: - Український колеж ім. В.Сухомлинського; - «Козацька республіка» та інші. 8) Технології виховного процесу: - технологія педагогічної підтримки (О.Газман); - технологія колективного творчого виховання (І.П.Іванов); - технологія створення ситуації успіху (А.С.Бєлкін); - технологія розв’язання винахідницьких задач – ТРВЗ (С.Г.Альтшуллер).
|
||||||||
|