Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Місто як матеріальна основа життєдіяльності людини

Місто як об’єкт соціологічного дослідження

Соціологічні проблеми міста

Типологія міст

Місто як матеріальна основа життєдіяльності людини

Місто як об’єкт соціологічного дослідження

План

Лекція 8 Соціологія міста

 

Соціально-територіальна організація суспільства полягає в системі розселення – міста,села,регіони. Це соціальні спільності людей - тільки за територіальним типом. Вони також є об’єктами соціологічних досліджень.

Під містом розуміється сконцентроване територіальне поселення людей, зайнятих різноманітними і неоднорідними видами трудової діяльності, за специфічним способом життя. Місто – спільність, за своїм характером значною мірою протилежна сільської. Наприклад у патріархальному селі, як і у сучасному, прийнято вітатись з кожною людиною, у тому числі і з незнайомою. А в місті навпаки, вважається непристойним звертати увагу на незнайому людину. Усі жителі села знають друг друга, німецький соціолог Ф.Теніс для характеристики сільської спільності людей запропонував концепцію гемайншафта – громади.

У містах навіть родичі найчастіше живуть досить далеко один від одного і спостерігається значна анонімність спілкування. За висловом Ф.Теніса, міська поселенська спільність – це не громада, а швидше асоціація людей – гезельшафт. Тут на відміну від сільських поселень істотно нижчий ступінь соціального контролю за поведінкою людей. Рівень розлучень у місті у п’ять разів вище, підліткова злочинність – типова міська проблема. У міських умовах існує небезпека перенапруги міського мозку, і людина ніби входить у себе, віддаляється від інших. У містах більше людей, що страждають психічними розладами, незважаючи на кращі соціально-побутові умови і медичне обслуговування, нижча середня тривалість життя.

 

 

Місто можна розглядати як матеріальну основу всієї життєдіяльності людини. Воно забезпечує все життя людини: від родильного будинку до цвинтаря. Місто – самодостатня система.



Интернет реклама УБС

Перші міста виникли на зорі цивілізації 5-6 тис. років тому в долинах рік Тигру, Єфрату, Нілу як фортеці, військово-адміністративні центри. Їх розмір і місце розташування визначалися можливостями доставки продуктів харчування. Саме тому міста в стародавні і середньовічні часи розвивалися майже завжди на берегах великих рік, на морських узбережжях. Фактично і життя сучасних міст багато в чому залежить від можливостей сільськогосподарського виробництва прилягаючого регіону.

Велике місто для нас завжди пов’язане з великою рікою: транспорт, джерело водопостачання, відтік каналізаційної води. До речі, є версія, що слово «Русь» пов’язане зі словом русло. Слов’яни селились на руслах рік.

Іншим фактором, що значною мірою визначає розміри і схеми розміщення міських поселень, є розвиток транспорту. З виникненням залізниць стала реалізуватися лінійна схема розміщення міст, вони змогли відірватися від великих водоймищ, а з появою автомобілів містобудування отримує сучасний вигляд, реалізуючи концентричну схему забудови, поділ на центральне місто і приміську зону.

Наступним обмежуючим фактором є відходи і сміття. У США ще наприкінці ХІХ ст. мерія Чикаго утримувала спеціальну череду свиней, яку випускали на вулиці перед світанком, і вони підбирали всі їстівні побутові відходи.

Якщо сучасних жителів міста попросили назвати найбільш важливі для життя міста машини і пристрої, то вони, без сумніву, вкажуть на автомобіль, комп’ютер, телефон. Але міста не можуть існувати і без тракторів, залізниць, сміттєзбиральних машин.

Міста – при всіх негативних проблемах їх розвитку – візитна картка сучасної цивілізації. У 1700 р. на планеті існувало всього 31 місто з населенням більш 100 тис., у 1800 -65, у 1850 -114, у 1900 – 326, у 1950 – 670. В наш час таких міст нараховується більше 2 тисяч. Стрімке зростання міст спостерігається із середини ХІХ ст., а в нашій країні – з початком індустріалізації. Це знаходить своє відображення в динаміці міського і сільського населення. У 1926 р. у містах УРСР проживало всього 18 відсотків населення, до 1970 – 62 відсотки, до 1990 р. – 66 відсотків.

В Україні зараз міське населення складає майже 70 відсотків. У країнах Західної Європи число міського населення – 85-90 відсотків.

Доведено, що велика концентрація міського населення – це прорахунок у містобудівній політиці. Мільйонне місто ніяких особливих переваг у порівнянні з містом у 250-500 тисяч жителів не дає, а от проблем екологічних, демографічних, транспортних, соціально-психологічних породжує досить. Чим більше місто, тим старіше населення, нижча народжуваність, вища захворюваність, більше розлучень і неповних сімей. Метро, музеї і театри не можуть компенсувати ці негативні наслідки зайвої концентрації населення.

В цей час росте стурбованість фахівців із проводу некерованого росту надвеликих міст, агломерацій. У соціологічній літературі їх іноді називають раковими пухлинами планети. У США створено спеціальне міністерство житлового будівництва і міського розвитку, комітет із проблем міст при президенті США. Але в країнах з розвинутими ринковими відносинами є такий могутній регулятор міського розвитку, як висока ціна на землю у великих містах.

У сучасну епоху основним фактором виникнення і розвитку міст є промисловість. Але можуть бути й інші потреби суспільства. З’являються міста науки, науково-виробничі, науково-експериментальні центри, оздоровчо-курортні центри, міста-порти.

Сьогодні головним обмежувальним фактором розвитку міст є екологія. Вона ж лежить в основі переходу від великих і надвеликих міст до агломерації, урбанізованих районів. Якість природного середовища все частіше стає пріоритетом при виборі місця проживання, визначає міграційні процеси.

 


Читайте також:

  1. II. МЕХАНІЗМИ ФІЗІОЛОГІЧНОЇ ДІЇ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ.
  2. Nom. sing. Gen. sing. Основа
  3. V Такі негативні особистісні утворення, як самовпевненість і нерозвиненість автономії та ініціативи, обумовлюють неадаптивне старіння людини.
  4. А. Це наявність в однієї людини кількох ліній клітин з різним набором хромосом.
  5. Адвокатура — неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини.
  6. Аксіоми безпеки життєдіяльності.
  7. Аксіоми безпеки життєдіяльності.
  8. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини
  9. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.
  10. Акустичні поля людини
  11. Аналіз ризику в життєдіяльності людини.
  12. Аналіз умов ураження людини електричним струмом.

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Соціологічні ідеї В. Липинського. | Соціологічні проблеми міста

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.