Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Вивчення

Діагностика

Вивчення, діагностика, корекція ФФНМ у ДДВ

Оволодіння фонетико-фонематичною стороною мовлення – складний і тривалий процес, що починається з появи перших голосових реакцій і триває упродовж усього періоду дошкілля. Відставання у порушенні формування звуковимови внаслідок дефектів сприймання та вимови фонем можна виявити у дітей вже на п’ятому році життя.

Фонетико-фонематичне недорозвинення мовленнння (ФФНМ) — це порушення процесів формування вимовної системи рідної мови у дітей з різними мовними розладами унаслідок дефектів сприймання і вимови фонем.

Можна виділити основні прояви, що характеризують цей стан.

Недиференційована вимова пар або груп звуків.В цих випадках один і той же звук може служити для дитини замінником двох або навіть трьох інших звуків. Наприклад, м'який звук т' вимовляється замість звуків с, ч, ш («тюмка», «тяска», «тяпка» замість сумка, чашка, шапка).

Заміна одних звуків іншими, такими що мають більш просту артикуляцію і викликають менше труднощів у вимові для дитини. Звичайно звуки, складні для вимовлення, замінюються більш легкими, які характерні для раннього періоду мовного розвитку. Наприклад, звук л вживається замість звуку р, звук ф – замість звуку ш. У деяких дітей ціла група свистячих і шиплячих звуків може бути замінена звуками т і д («табака» замість собака і т.п.).

Змішення звуків. Це явище характеризується нестійким вживанням цілого ряду звуків в різних словах. Дитина може в одних словах вживати звуки правильно, а в інших - замінювати їх близькими по артикуляції або акустичним ознакам. Так, дитина, уміючи вимовляти звуки р, л або з ізольовано, в зв’язному мовленні вимовляє їх змішано.

Логопедична робота:

Формування звуковимови.

Розвиток фонематичного слуху.

Підготовка до навчання грамоті.

Дослідження фонематичної системи мовлення включало вивчення:

1) фонематичного сприймання на перцептивному рівні;

2) фонематичної уваги та пам’яті;

3) навичок слухового контролю;

4) фонематичних уявлень;



Интернет реклама УБС

5) операції ймовірного прогнозування на фонологічному рівні.

 

Стан сформованості фонематичного сприймання на перцептивному рівні дітей із ФФНМ

Перед тим, як приступати до вивчення рівня фонематичного сприймання, ми ознайомились із висновками лікаря-отоларинголога стосовно кожного дошкільника групи, адже наявні у порушення слуху дитини робили б подальше обстеження недоцільним.

У діагностичному завданні „Хитрі слова” вчитель-логопед насамперед перевіряв, чи знає дитина назви запропонованих зображень, а після цього пропонував їй розглянути картинки, подані парами. Дитина мала показати ту з них, яку називав учитель-логопед. З цією метою було використано авторський навчально-методичний посібник із зображенням пар предметів на позначення паронімів (від гр. para – поруч та onoma – ім’я) – слів, близьких за своїм звучанням, але різних за значенням. Їх назви містили:

а) акустично та артикуляційно далекі звуки (наприклад, [б] – [п] – бабка – папка);

б) артикуляційно далекі, але акустично близькі звуки (наприклад, [ш] – [с] – типу каша – каса);

в) артикуляційно близькі, але акустично далекі звуки (наприклад, [р] – [л] – типу Яринка – ялинка);

г) артикуляційно та акустично близькі звуки (наприклад, [з] – [с] – типу казка – каска).

Слід зазначити, що дитині пропонувалися тільки ті зображення, у назвах яких були звуки, які вимовлялися нею правильно, а тому в кожному випадку добиралися індивідуально.

З метою уникнення можливості зорового сприймання дітьми особливостей артикуляції звуків, під час називання паронімічних пар учитель-логопед прикривав собі нижню частину обличчя аркушем картону. При виконанні завдання діти намагалися самостійно створити опору на власний оральний образ звука, що свідчило про збереженість у них інтелектуального компонента мовленнєвої діяльності.

У наступному діагностичному завданні („Схованки”), що потребувало вищого рівня сформованості фонематичної уваги, вчитель-логопед використовував спеціально підібрані картинки із зображенням предметів на позначення паронімічних пар (їх загальна кількість не перевищувала шести). Вчитель-логопед розкладав картинки хаотично та пропонував дитині показати назване ним зображення.

Дітям також пропонувалися деформовані речення, в яких потрібно було знайти та виправити помилку (Наталочка з бабусею пішли в лис. У норі жив рудий хитрий ліс).

 


Читайте також:

  1. Cтатистичне вивчення причин розлучень.
  2. II. Мета вивчення курсу.
  3. IV. Вивчення нового матеріалу – 20 хв.
  4. IV. Вивчення нового матеріалу.
  5. IV. Вивчення нового матеріалу.
  6. IІІ. Вивченняння нового навчального матеріалу.
  7. V. Вивчення нового матеріалу.
  8. Аксіологічний підхід до вивчення педагогічних явищ.
  9. Вивчення антонімів
  10. Вивчення взаємозв’язків правопорушень з іншими соціальними явищами
  11. Вивчення вогнепальної зброї і наслідків її застосування для вирішен­ня діагностичних та ідентифікаційних завдань.

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
На универсальном JK-триггере КР155ТВ6 (суммирующий) | Стан сформованості слухового контролю дітей із ФФНМ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.