Стан сформованості слухового контролю дітей із ФФНМ

Стан сформованості фонематичної уваги та пам’яті дітей із ФФНМ

Якщо про особливості стану сформованості фонематичної уваги можна було зробити висновок за виконанням дітьми діагностичного завдання „Схованки”, то фонематична пам’ять, як важливий компонент фонетико-фонематичної складової мовлення в цілому, потребувала окремого вивчення. З цією метою для обстеження фонематичної пам’яті на зоровому та слуховому рівні дошкільникам п’ятого року життя пропонувалось ігрове завдання „Запам’ятай і назви”, мовленнєвим матеріалом для якого слугували знайомі дітям двоскладові слова (типу ваза, кубик, ложка тощо). Завдання мало чотири варіанти із використанням:

1) наочності без називання;

2) наочності з називанням зображених предметів (проби на зоровому рівні);

3) запам’ятовування на слух із наочною опорою;

4) запам’ятовування на слух без наочної опори (проби на слуховому рівні).

У першому варіанті вчитель-логопед мовчки викладав перед дитиною в ряд п’ять картинок; через 15 с перевертав їх і пропонував вибрати серед інших семи картинок потрібні. У другому варіанті вчитель-логопед викладав перед дитиною в ряд п’ять картинок і називав їх; через 15 с перевертав зображення і пропонував вибрати серед інших семи картинок потрібні. У третьому варіанті вчитель-логопед називав дитині п’ять слів; через 15 с пропонував вибрати серед семи картинок ті зображення, які були названі. У четвертому варіанті вчитель-логопед називав дитині п’ять слів; через 15 с дитина мала повторити їх.

Було відмічено, що чим менше запропонованих слів, тим краща продуктивність запам’ятовування. На зоровому рівні найвищий показник запам’ятовування припадає на чотири слова, причому це стосується як наочного матеріалу із називанням, так і без нього. Слуховий рівень виявляється сформованим у дітей п’ятого року життя із ФФНМ значно менше – тільки три слова із п’яти запропонованих залишаються у пам’яті. Обстеження показало значні відставання у розвитку саме фонематичних слухових функцій у дітей п’ятого року життя із ФФНМ.

З метою виявлення динаміки запам’ятовування у вигляді наочності дошкільникам пропонувався набір із п’яти картинок упродовж виконання п’яти проб. Шоста проба проводилась через годину після експерименту і показала рівень довготривалої пам’яті дітей п’ятого року життя із ФФНМ. Було помічено, що найвища концентрація уваги дошкільників припадає на другу пробу, на четвертій відбувається значний спад на відміну від норми, при якій спостерігається досить стійка концентрація на запам’ятовуванні матеріалу; через годину із запропонованих п’яти картинок переважна більшість дітей змогла пригадати чотири з них.

Отже, фонематична увага та пам’ять у дітей п’ятого року життя із ФФНМ сформовані недостатньо внаслідок швидкої втомлюваності та труднощів утримання послідовного ряду назв зображень.

З метою вивчення навичок слухового контролю дошкільникам пропонувалося ігрове завдання „Так чи ні”, матеріалом до якого слугували слова: а) пароніми; б) зі звуками, далекими за акустико-артикуляційними ознаками; в) зі звуками, близькими за акустико-артикуляційними ознаками, які не змішуються у мовленні дитини.

Вчитель-логопед знайомив дитину з іграшкою – зайченям Заєм, відзначав, що воно ще зовсім маленьке, а тому не знає, як правильно називаються предмети. Педагог показував дитині картинку, повідомляв, що буде називати зображення то правильно, то ні. Дитина мала уважно слухати і на правильне називання підняти руку, щоб Зай зміг запам’ятати вірну назву зображеного на картинці предмета.

Із запропонованим завданням впоралася переважна більшість дітей. Помилкове виконання обумовлюється нестійкістю слухової та фонематичної уваги. Часто наслідком утруднень є неузгодженість між механізмами слухового контролю та прийому, з одного боку, та управління мовленнєвими рухами – з іншого.

Продовженням попереднього було завдання на виправлення деформованого речення, в якому одне зі слів вимовлялося педагогом неправильно (У Вови є табака Боб). Дитині пропонувалося спочатку із зоровою опорою, а потім без неї повторити речення, вірно промовляючи всі слова. Щоб запропоноване завдання було виконане правильно, дитина має усвідомити смисл речення, запам’ятати його, помітити невірно вимовлене слово, виправити помилку, спираючись на уявлення про його фонемний склад.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Вивчення	\|	Корекція

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.