ЮДЕЙСЬКИЙ ПЕСАХ І ХРИСТИЯНСЬКИЙ ВЕЛИКДЕНЬ.

Дивлячись як утворювалася Пасха у Ст. З. не можливо не зробити паралель до Н. З., оскільки ці два доповнюють один одного. Оскільки старозавітна Пасха була встановлена в пам'ять визволення ізраїльського народу із єгипетської неволі, так само і новозавітна Пасха - Воскресения Христове - є празником нашого визволення від гріха, прокляття і смерті, празником переходу в життя вічне. Своїм преславним воскресінням Спаситель світу відчинив двері раю і дав усім віруючим в Його ім'я запоруку майбутнього воскресіння.

Корені гебрейського слова Песах та арамейського Пасха не є достеменно відомі. Грецький переклад Ст. З. підтверджує переклад гебрейського дієслова «пш» - «бережливо обминати», точніше, «переходити».Це є той день, в якому Бог спершу привів світ з небуття в буття. В цей же самий день, перейшов ізраїльський народ через Червоне море, втікаючи від рук фараона, в цей же день, зійшовши з небес, вселився в утробу Діви.

Песах, як свято визволення з єгипетської неволі, має довгу передісторію: доізраїльське весняне свято кочовиків із жертвоприношенням тварин та кривавими обрядами закріпилося в релігійній історії Ізраїля і перетворилося у свято, пов'язане з історією спасіння. Незалежно від Песаху існувало свято Маццот - свято Опрісноків. Його святкували, коли починали збирати ячмінь. Ізраїль перейняв свято Маццот, коли став осілим, так само, як і Песах - коли вийшов з Єгипту. Під час реформи культу при Хілкії та Йосії закон культу Песах почали розглядати як невіддільну частину Тори: культ зосередився в Єрусалимській святині, а тому Песах став святом прощі для цілого народу. Після вигнання тварин їх заколювали тільки у святині, а попри те існувала родинна пасхальна трапеза. У часи Христа святкування Песах складалося з чотирьох елементів: а) прибирання останніх решток заквашеного хліба - вони мали бути знищенні до полудня 14 Нісана; б) жертва у святині, тобто заколювали ягнята; в) трапеза у родинному колі. Святкова трапеза була багата на обряди: йшлася розповідь про вихід, були різні благословення, теж були співання алилуйних псалмів; г) 15 Нісана починалося свято Маццот. Приготовляючись до празника Пасхи, євреї починали чинити також такі обряди: вечері чоловіки збиралися у школі або синагозі для того щоб співати та молитися; а жінки, залишившись вдома, стараються, наскільки можливо, накрити прикрашенні столи, дивлячись на достаток кожного, золотим і іншим дорогоцінним посудом. Все золото і срібло, яке вони мають, виставляють на вид про згадку того, що їхні предки виходячи з Єгипту, винесли з собою багато золота і дорогоцінностей. Для голови сім'ї, у цей вечір, встановлювали м'яке і дороге сидіння на стільці, де він мав сидіти наклонившись на лівий бік. Сівши на стілець, кожний єврей думав, що він вже не раб, а цар.

Н. З. пов'язує Христові страсті та воскресения зі святом Писах в Ізраїлі. Песах Ст. З. знаходить своє звершення у Христовій Пасці як переході через смерть і аж до прослави. Для апостолів Пасха стала символом подвійного переходу Ісуса Христа: від життя до смерті і від смерті до життя. Перший перехід дав основу для хресної, а другий для воскресної і радісної Пасхи. Апостоли і перші християни святкували разом з жидами свою християнську Пасху, але не радісну, а сумну і сполучену з постом, бо вона була для них річницею Христових мук і смерті. Пасхальний агнець євреїв став для християн прообразом Ісуса Христа, який, наче невинне ягня, приніс Себе в жертву за гріхи цілого світу. Звідти і зве Його богослужбовим пасхальним ягням або коротко Пасхою. «Бо наша Пасха - каже св. ап. Павло - Христос, принесений у жертву» (І Кор. 5,7). Тому стає очевидним те, що християнська пасхальна розповідь - розповідь про страсті, смерть і воскресения Господа; перехід водночас і переміщення Христа з неба на землю і навіть в ад, а потім повернення у славу Отця. Тим самим у Христі виконується те, що таємниче натякав, святкуючи Пасху, старозавітній народ.

Отож, роблячи таку паралель між Ст.і Н. З. бачимо що вже пророки провіщали світле воскресения Господа нашого Ісуса Христа. Пророчий образ воскресіння Спасителя на третій день представив пророк Йона своїм триденним перебуванням в череві кита; сам Господь Ісус Христос вказував на це, як на образ свого воскресіння: «Як Йона був у нутрі кита три дні і три ночі, так буде Син Чоловічий у лоні землі три дні і три ночі» (Мт.12,40).

Отже, дивлячись на паралель між двома Завітами бачимо як глибоко вони поєднані і як вони розкривають зміст Христового воскресения. Отож, підсумовуючи, ми дізнаємося як Христос, ще задовго до Свого воскресіння, звіщає нам цю тайну ще у Ст. З. через пророків, а це нам говорить, що Пасха у Н. З. є продовженням тієї Пасхи, яка була у юдеїв.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
НАША ПАСХАЛЬНА ІСТОРІЯ.	\|	Вознесіння Господнє.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.