Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Марківські випадкові процеси

Залежно від того, неперервна або дискретна множина являє собою область можливих значень випадкового процесу й область визначення параметра , розрізняють чотири основних види марківських процесів: марківські кола (область значень і область визначення – дискретні множини), марківські послідовності (область значень – неперервна множина, а область визначення – дискретна), дискретні марківські процеси (область значень – дискретна, а область визначення – неперервна множина) і неперервнозначні марківські процеси (область значень і область визначення – неперервні множини). Крім чотирьох основних видів, можливі більш складні (змішані) види марківських процесів.

Для всіх можливих видів області значень і області визначеннявипадковий процесназивається марківським процесом, якщо при фіксованому випадкові величини , не залежать від .

Таким чином, визначальна властивість всіх видів марківських процесів полягає в тому, що випадковий процес є марківським, якщо для будь-яких моментів часу на відрізку умовна функція розподілу «останнього» значення при фіксованих значеннях залежить тільки від . Наприклад, для трьох моментів часу справедливе співвідношення

. (50)

Тому говорять, що, якщо точно відомий стан марківського процесу в даний момент часу , то майбутній стан (при ) не залежить від минулого стану (при ). Як визначення марківського процесу можна також прийняти наступне співвідношення, що має симетричний вигляд щодо часу

.

Такий запис означає, що при фіксованому стані процесу в даний момент часу майбутній (при ) і минулий (при ) стани є незалежними.

З наведених визначень слідує, що n-мірна щільність ймовірності (функція розподілу) марківських процесів, що дає повний опис випадкового процесу, може бути представлена у вигляді

. (51)

Це означає, що будь-який n-мірний розподіл марківського процесу може бути знайдений по формулі (51), якщо відомі одномірний розподіл процесу й умовні щільності ймовірності (або ймовірності). Тобто вичерпний опис марківського процесу досягається завданням його двовимірної ЩРІ



Интернет реклама УБС

. (52)

Розглянемо як приклад коло Маркова, що характеризується тим, що випадковий процес може приймати кінцеве число дискретних значень . Значення процесу стрибкоподібно змінюється в дискретні моменти часу ( ), які носять випадковий характер, тобто мають місце переходи де значення процесу через п кроків, а початкове значення. Передбачається, що ймовірнісні закони зміни випадкового процесу на кожному кроці з будь-якого стану в будь-який інший стан відомі.

Характерна властивість простого кола Маркова полягає в тому, що ймовірність значення процесу в момент часу залежить лише від того, яке значення мав процес у безпосередньо попередній момент часу й не залежить від значень процесу в більш ранні моменти часу

. (53)

Складне марківське коло порядку т характеризується тим, що ймовірність нового значення процесу залежить від т значень, безпосередньо йому попередніх. Оскільки складне коло Маркова зводиться до простого для т-мірного вектора, звичайно обмежуються розглядом простого кола. Для простого кола спільні кінцевомірні ймовірності визначаються формулою

. (54)

Умовні ймовірності називаються ймовірностями переходу зі стану в стан у момент часу . Основне завдання в теорії простих марківських кіл полягає в визначенні ймовірності значень процесу в довільний момент часу . При цьому повинне бути задане початкове значення процесу в момент і ймовірнісний закон зміни значень процесу між всіма можливими значеннями (ймовірності переходу).

Уведемо наступні позначення для вектора-стовпця безумовних і матриці умовних ймовірностей:

;

, (55)

де

Величина є безумовна ймовірність значення на n-му кроці (у момент часу ), а умовна ймовірність визначає ймовірність значення при , якщо в більш ранній момент часу значення процесу дорівнювало .

Уведені ймовірності ненегативні й задовольняють умові нормування

(56)

. (57)

На підставі правила повної ймовірності для уведених ймовірностей можна написати рівняння Маркова

, (58)

. (59)

Розписуючи послідовно формулу (59), одержимо

. (60)

Звідси видно, що для визначення матриці при всіх достатньо знати послідовність матриць однокрокових ймовірностей переходу.

З урахуванням співвідношень (58) – (60) і (54) робимо висновок, що для повного ймовірнісного опису простого кола Маркова необхідно знати ймовірності початкового стану й послідовність матриць ймовірностей переходу.

Приклад. Нехайсистема зв'язку передає двійкові символи й . Кожний переданий символ проходить через кілька каскадів, у кожному з яких вихідний символ з імовірністю відтворюється вірно й з імовірністю переходить в іншій. Потрібно визначити ймовірність того, що якщо на виході n-го каскаду спостерігається символ , то на вході був той же символ.

Нехай символ на виході n-го каскаду. Тоді послідовність є коло Маркова з ймовірностями початкових станів , , де , і матрицею ймовірностей переходу

.

У загальному випадку на підставі теореми множення ймовірностей можемо записати

або .

Звідси .

При , одержуємо шуканий результат

.

Як найпростіший марківський процес можна трактувати постійну величину , для якої

.

У такому тривіальному випадку й .

Основну роль при формуванні більш складних марківських процесів грає процес Вінера.

Вінерівський процес визначається через білий гауссівський шум за допомогою диференціального рівняння

, (61)

де гауссівський стаціонарний процес із нульовим математичним сподіванням і дельтоподібною кореляційною функцією

.

Рівняння (61) можна інтерпретувати і як визначення білого шуму через вінерівський процес

або . (62)

Оскільки процес виражається через білий гауссівский шум, тому вінерівский процес є гауссівским.

З (62) слідує, що

,

.

Одномірна щільність ймовірності має вигляд

. (63)

Отже, вінерівский процес є гауссівським нестаціонарним процесом з нульовим математичним сподіванням і дисперсією, пропорційною часу. Реалізації цього процесу з зростанням часу усе більш й більш розкидані (розпливаються уздовж осі щодо свого нульового математичного сподівання), тому його часто називають дифузійним процесом.

Покажемо, що вінерівський процес є марківським. По теоремі множення ймовірностей тривимірну щільність завжди можна представити у вигляді

.

Нехай , тоді з (62) маємо

.

Видно, що при фіксованому значення не залежить від і

.

Тому

.

Шляхом таких же міркувань можна переконатися, що для щільностей ймовірності вищих порядків виконується аналогічне співвідношення, що виражає визначальну властивість марківського процесу.

НА НАСТУПНОМУ ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ МКР № 1.




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Білий шум і його моделі | Ортогональні проекції точки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.