• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Міжнародний фінансовий ринок та його структура.

М і ж н а р о д н и й ф і н а н с о в и й р и н о к – це сукупність попиту на позичковий капітал з боку позичальників та його пропозиції з боку кредиторів країн світової співдружності. Він забезпечує акумуляцію і перерозподіл фінансових ресурсів через посередників. Головне призначення міжнародного фінансового ринку - за допомогою акумуляції вільних фінансових ресурсів у деяких країнах забезпечити між ними їхній перерозподіл для сталого економічного розвитку світового господарства й одержання від цих операцій певного доходу. Залучення ресурсів на міжнародному фінансовому ринку розширює фінансові можливості кожної держави, що загалом сприяє вирівнюванню їхнього економічного розвитку та створенню умов для підвищення суспільного добробуту.

Міжнародний фінансовий ринок за функціональною структурою має наступну класифікацію:

1. Міжнародний ринок грошей (валютний ринок);

2. Міжнародний ринок капіталів, якій поділяється на ринок кредитних ресурсів та ринок цінних паперів;

3. Ринок титулів власності;

4. Ринок фінансових деривативів;

Валютні ринки виникли й швидко розвинулися з огляду на розвиток міжнародних економічних зв'язків, насамперед міжнародної торгівлі.

В а л ю т н и й р и н о к – купівля й продаж іноземної валюти або цінних паперів в іноземній валюті на основі попиту й пропозиції.

Міжнародні валютні ринки є світові й регіональні. До світового ринку належать валютні ринки всіх країн. Найбільшим світовим валютним ринком є Лондонський, на якому проводиться майже половина всіх валютних операцій. Залежно від ступеня організованості, валютний ринок є біржовим і позабіржовим. Біржовий ринок дешевший і організованіший.

Учасниками міжнародних валютних ринків є банки, банкірські будинки, брокерські фірми і великі корпорації. Банки, які одержали право проводити валютні операції на міжнародних ринках, називаються уповноваженими або валютними банками.

М і ж н а р о д н и й к р е д и т н и й р и н о к - сукупність кредитних відносин, що функціонують в масштабі світового господарства. Іншими словами - це попит і пропозиція кредитів на рівні світового господарства. На світовому кредитному ринку рухаються боргові зобов'язання, які підтверджують право кредитора на стягнення боргу з боржника.

3а методологією Світового банку, боргові зобов'язання класифікуються за строком погашення, за типом позичальника і за типом кредитора.

За строком погашення боргові зобов'язання поділяються на:

1) довгострокові (зі строком погашення понад один рік);

2) короткострокові (зі строком погашення до одного року);

Кредити МВФ, які, хоча й носять короткостроковий характер, але не класифікуються за строками погашення.

За типом позичальника боргові зобов'язання поділяються на державні, гарантовані державою і приватні.

За типом кредитора вони поділяються на:

Офіційні боргові зобов'язання в свою чергу поділяються на зобов'язання перед міжнародними організаціями і двосторонні зобов'язання.

Приватні боргові зобов'язання діляться на борг комерційним банкам, облігації і інший борг.

Борговими джерелами міжнародного фінансування виступають:

1. П о т и і к о м е р ц і й н і п а п е р и – короткострокові та середньострокові негарантовані розписки на пред'явника, які випущені на вільний ринок зі знижкою від оголошеної вартості. Такі розписки випускаються невеликими фірмами, причому випускає їх незначна частина малих фірм. Різновидом таких розписок виступають еврокомерційні папери (євроноти), які відрізняються тим, що продаються за межами тих країн, де вони випущені.

2. Б а н к і в с ь к і п о з и к и – позики, що їх надають банки приватному бізнесу як зовнішнє джерело фінансування Якщо позика надається групою банків, то вона називається синдикатною позикою. Щоб розподілити ризик, переважна частина позик видається на світовому ринку в синдикатному вигляді.

3. О б л і г а ц і ї – спосіб позичкового корпоративного і міждержавного фінансування шляхом продажу облігацій, які є цінними паперами з середнім строком погашення в 3 10 років і випускаються під заставу корпоративного і особистого майна. Облігації можуть просто погашатися з настанням строку платежу або конвертуватися в борг чи акції компанії. Конвертування облігацій в борг або акції відбувається тоді, коли з'ясовується, що корпорація або держава неспроможні викупити (погасити) їх і сплатити проценти на них

Головне призначення міжнародного ринку кредитних ресурсів - своєчасна мобілізація вільних коштів і подальше їхнє використання в інших країнах, де нині є в них нагальна потреба і вони можуть дати найвищий дохід.

М і ж н а р о д н и й р и н о к ц і н н и х п а п е р і в - це форма мобілізації капіталів з метою задоволення виробничих потреб. Сутність цією форми-юридична чи фізична особа, відтаючи власні кошти, одержує фінансовий документ, який дає право його власникові одержати в майбутньому готівку, яка не завжди або майже ніколи не збігається з номіналом цінного паперу.

Вдале розміщення цінних паперів на міжнародних ринках, а ще головніше ефективне використання залучених коштів забезпечують досить стабільний розвиток економіки країни ринкового спрямування.

У цьому плані характерним є євроринок, де продаються єврооблігації та євроакції. Основними фінансовими центрами, де торгують європаперами, є Лондон, Цюріх, Люксембург. Єврооблігації становлять значну частку міжнародного ринку. Найбільше їх випускається в доларах США. Головними позичальниками коштів є уряди деяких західноєвропейських країн і транснаціональні корпорації.

Ринок титулів власності - попит і пропозиція акцій і депозитарних розписок.

1. Акції - це один з найбільш розповсюджених видів цінних паперів, які підтверджують право їх власника на частку в капіталі фірми і дають йому право голосувати на щорічних зборах акціонерів, обирати директорів і одержувати у вигляді дивідендів частку від прибутку фірми.

2. Депозитарні розписки - це цінні папери, що випускаються центральним банком певної країни і підтверджують його володіння акціями іноземних компаній. Найбільше розповсюдження вони одержали в США в формі американських депозитарних розписок.

Міжнародний ринок титулів власності поділяється на:

1) Зрілі ринки - ринки акцій США, Японії та країн ЄС, які характеризуються високим рівнем організованої торгівлі через біржі, високим рівнем ринкової капіталізації і досконалою системою організаційного та правового забезпечення торгівлі акціями.

2) Ринки, що розвиваються - ринки акцій країн з перехідною економікою і країн, що розвиваються; характеризуються високими темпами зростання, підвищеним ризиком, низьким рівнем ринкової капіталізації і недосконалим механізмом правового регулювання.

3. Ринок фінансових дериватів - склався на рубежі 70-80-х років XX століття-це ринок інструментів торгівлі фінансовим ризиком, ціни яких прив'язані до іншого фінансового або реального активу.

При купівлі-продажу деривативів партнери обмінюються ризиками, що випливають з цих активів. їх ціна визначається рухом цін на товари або фінансові інструменти, індексами цін або відмінностями між двома цінами. Фінансові деривативи фіксують майбутні ціни на якийсь актив вже сьогодні (форварди і ф'ючерси), обмін потоками готівки або обмін активами (свопи) і придбання права (але не зобов'язання) на здійснення операції (опціони).

За способом фінансової організації в міжнародній торгівлі деривативами розрізняють два основних типи контрактів:

1. Контракти типу форвардів мають місце тоді, коли сторони домовляються обмінятися реальним або фінансовим активом в кількості, визначеній в контракті, в певну дату за узгодженою ціною. До цього типу контрактів відносяться ф'ючерси-форварди, які коли вони купуються і продаються у стандартизованому вигляді на біржах, а також свопи.

Вартість форвардів на первинному ринку - різниця між поточною вартістю активу і його очікуваною вартістю в майбутньому, виходячи з концепції чистої поточної вартості фінансового інструменту.

Чиста поточна вартість - різниця між поточною вартістю майбутніх надходжень і поточною вартістю майбутніх платежів, зв'язаних з певним фінансовим інструментом. Вона показує вартість майбутніх чистих надходжень за їх сьогоднішньою вартістю.

2. Свопи - контракти типу форварда, в рамках яких сторони домовляються обмінятися активами на основі узгоджених правил. Розрізняють такі види свопов:

2.1. Товарні - обмін двома платежами, один з яких становить його оплату за поточною ціною СПОТ, а інший - узгоджену ціну на цей товар в майбутньому.

2.2. Валютні - обмін певною кількістю двох валют з однаковою чистою поточною вартістю з наступним зворотним обміном ними за узгодженим курсом.

2.3. Свопи на акції - обмін потенційного прибутку від інвестицій в акції на потенційний прибуток від інвестицій в інші акції чи неакціонерні активи, такі як процентна ставка на депозити або цінні папери.

2.4. Процентні - обмін надходженнями процентів на нормальні інвестиції в одній валюті з процентною ставкою, розрахованою за різними правилами.

3. Контракти типу опціон - контракти, які дають покупцеві право, яке не є його зобов'язанням, купити чи продати на основі стандартного контракту реальний або фінансовий актив в період до певної дати за фіксованою ціною. Опціон передбачає односторонню передачу фінансового ризику від покупця опціону до продавця, за що покупець платить певну суму у вигляді вартості опціону. Розрізняють такі види опціонів:

3.1. Товарний - контракт, який дає покупцеві право (але не зобов'язує) купи ти або продати певну кількість товару за узгодженою ціною до настання певної дати.

3.2. Опціон на акції - контракт, що дає покупцеві право (але не зобов'язує) купити чи продати певну кількість індивідуальних акцій, корзину акцій чи індекс акцій за узгодженою ціною до настання певної дати.

3.3. Валютний - контракт, що дає покупцеві право (але не зобов'язує) купити чи продати певну кількість валюти або індекс валют за узгодженою ціною до настання певної дати.

3.4. Процентний - контракт на поставку або одержання певного процентного доходу на обумовлену суму в майбутньому на умовах опціону.

В залежності від механізму реалізації розрізняють опціони:

1) Американського стилю - опціони, що можуть бути виконані в будь-який день до закінчення його строку або безпосередньо в день закінчення;

2) Європейського стилю - опціони, що можуть бути виконані тільки вдень закінчення строку.

Торгівля деривативами може здійснюватися на біржах, а також поза біржами між банками, дилерами, брокерами, інвестиційними та іншими компаніями, приватними особами тощо.

Класіфікація міжнародного фінансового ринку за географічною структурою відображає рух капіталу між країнами, групами країн, регіонами світу переважно через міжнародні фінансові центри.

Сучасні основні фінансові центри:

1. Нью-Йорк - головний міжнародний фінансовий центр по реалізації цінних паперів;

2. Лондон - головний центр по реалізації валютних і кредитних операцій;

3. Цюрих, Франкфурт-на-Майні, Люксембург - центри, що здійснюють значну частину середньострокових кредитних операцій;

4. Токіо, Сінгапур, Гонконг, Бахрейн-спеціалізуються на кредитних операціях;

5. Латиноамериканські фінансові центри - Панама, Багамські, Кайманові і Нідерландські Аптильські острови-спеціалізуються на створенні офшорних компаній-діють в регіоні, де переважає пільгове оподаткування і митне регулювання.

Переглядів: 838