Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Види і методи внутрішньошкільного контролю

Єдиної класифікації видів внутрішньошкільного контролю немає.

У практиці роботи загальноосвітніх навчальних закладів найбільш поширеними є такі види контролю: оглядовий, попередній, персональний, тематичний, фронтальний, класно-узагальнюючий. У цій класифікації немає єдиної основи, тому що оглядовий і попередній — класифікація за часом проведення, тематичний і фронтальний — за змістом, класно-узагальнюючий — за об'єктом і за змістом.

Оглядовий контроль передбачає ознайомлення за короткий період зі станом справ у навчальному закладі (з професійним рівнем учителів, з роботою над загальноосвітньою проблемою та ін.). Він використовується на початку та в кінці навчального року. Завдання оглядового контролю полягає у виявленні нового, передового в практиці роботи вчителів, а також тих труднощів, з якими зустрічаються окремі педагоги, і вироблення заходів для надання їм практичної допомоги.

Попередній контроль спрямований на попередження можливих помилок учителя в підготовці та проведенні уроку, виховного заходу, занять гуртка, вивченні окремих тем, розділів навчальної програми.

Ця форма контролю використовується в роботі з молодими та малоосвідченими вчителями. Наприклад, окремим вчителям важко правильно спланувати урок (доцільно вибрати тип уроку, форми і методи роботи з учнями, засоби навчання тощо). Директор закладу або його заступник з навчально-виховної роботи проводять з такими вчителями бесіду, під час якої дають рекомендації щодо планування уроку.

Перед вивченням складної теми керівник навчального закладу рекомендує молодим учителям або вчителям, які вперше викладають дану тему, попередньо поурочно розробити її, підготувати роботи контрольного характеру і обговорити їх з керівником методичного об'єднання. Це допоможе уникнути помилок у роботі вчителів, позитивно вплине на результативність навчання.

Персональний контроль застосовується для надання допомоги окремим педагогам, зокрема молодим і малодосвідченим вчителям, а також вчителям, які одержали рекомендації за наслідками атестації.

Такий вид контролю дає можливість виявити недоліки в роботі вчителя (наприклад, в активізації пізнавальної діяльності учнів, в організації індивідуальних занять, виховної роботи з учнями, в дотриманні вимог єдиного мовного режиму, у використанні засобів навчання тощо) і надати йому необхідну методичну допомогу.

Персональний контроль — це не одноразова дія (перевірив — надав допомогу). Керівник закладу вказує термін для виправлення недоліків, здійснює повторну перевірку роботи вчителя.

Тематичний контроль — це контроль за розв'язанням окремих педагогічних проблем. Він може переслідувати різну мету: контроль за станом викладання окремих навчальних предметів, за формуванням національної свідомості учнів, розвитком пізнавальної самостійності школярів, за організацією фронтальної, групової та індивідуальної роботи на уроці, здійсненням диференційованого підходу до учнів на уроках, за організацією перевірки і оцінки знань, умінь і навичок учнів, формування в них інтересу до навчання, за організацією навчально-виховного процесу в групі продовженого дня, за використанням міжпредметних зв'язків у процесі вивчення навчальних дисциплін тощо.

Це можуть бути такі, наприклад, теми: "Здійснення диференційованого підходу до учнів на уроці", "Виконання вимог єдиного мовного режиму", "Організація індивідуальної роботи з учнями", "Використання засобів навчання і навчальної техніки у процесі вивчення навчальних дисциплін", "Стан викладання інформатики в школі", "Про роботу зі здібними і обдарованими учнями", "Організація гурткової роботи в школі, роботи факультативів, клубів, студій, секцій", "Забезпечення наступності у навчанні і вихованні при переході учнів із початкової в неповну загальноосвітню школу" та ін.

Тематичний контроль передбачений в річному плані роботи загальноосвітнього навчального закладу. Результати цього контролю обговорюються на педагогічній раді закладу або узагальнюються в наказах директора.

Фронтальний контроль використовується для перевірки в повному обсязі всієї системи роботи вчителя, групи вчителів. Він охоплює перевірку таких питань, як планування навчального матеріалу (календарне і поурочне), виховної роботи з класом, роботи гуртка, проведення уроків, позакласних заходів, участь у роботі методичного об'єднання вчителів, в інших формах методичної роботи, ведення шкільної документації (класних журналів, особових справ учнів, журналів роботи груп продовженого дня, гуртка тощо), організацію роботи з батьками учнів, обладнання класу-кабінету.

Тривалість фронтального контролю — 2-3 тижні. Аналіз його результатів може проводитися у вигляді бесіди з учителем, розглядатися на засіданні предметного методичного об'єднання учителів.

Класно-узагальнюючий контроль передбачає вивчення впливу різних учителів на учнів одного класу. Керівник закладу освіти або його заступник з навчально-виховної роботи протягом кількох днів відвідує всі уроки в одному класі. Такий контроль, як правило, здійснюється у слабших класах. Мета його — вивчити причини відставання учнів у навчанні, їх низької дисципліни.

 

4.3 . Організація внутрішньошкільного контролю в загальноосвітньому навчальному закладі

Структура організації внутрішньошкільного контролю складається з таких етапів: 1) визначення мети і об'єкта контролю; 2) складання плану перевірки; 3) вибір видів і методів контролю; 4) констатування фактичного стану справ; 5) об'єктивна оцінка цього стану; 6) висновки, що випливають з оцінки даного стану; 7) рекомендації щодо підвищення ефективності навчально-виховного процесу або ліквідації недоліків; 8) повторний контроль за виконанням рекомендацій.

Контроль за станом викладання навчальних предметів. Мета такого контролю — підвищення якості викладання учителем навчаль них предметів і якості знань, умінь, навичок та вихованості учнів. У річному плані роботи загальноосвітнього навчального закладу вказано перелік навчальних дисциплін, стан викладання яких планується вивчати, а також строки вивчення, хто буде вивчати (директор чи заступник директора з навчально-виховної роботи), і у якій формі будуть заслуховуватися результати контролю: на засіданні педагогічної ради чи узагальнюватимуться у наказі.

У ході перевірки стану викладання навчального предмета вивчаються такі питання:

- якість та ефективність уроків учителя; якість знань, умінь і навичок учнів;

- виконання вчителем навчальних планів і програм;

- організація позакласної роботи з предмета;

- участь учителя в різних формах методичної роботи.

Аналіз уроку виконує ряд функцій: контрольну (допоміжну), навчальну (основну), виховну (допомагає учителеві визначити напрямки самоосвіти). Тому аналізуючи урок потрібно дати чітку характеристику науковості матеріалу, що вивчається, відповідність його навчальній програмі, якість одержаних учителем у вузі знань, умінь і навичок (контрольна функція); відповідність методів, форм навчання рекомендаціям науки, передового педагогічного досвіду, досягнення і недоліки в роботі вчителя, дати конкретні рекомендації щодо підвищення педагогічної майстерності вчителя (навчальна функція); оцінити ділові та етичні якості учителя, культуру мовлення тощо (виховна функція).

Загальні вимоги до аналізу уроку:

1) науковість (опора на психолого-педагогічну науку, передовий педагогічний досвід);

2) глибина і всесторонність (урахування взаємозв'язку всіх компонентів уроку);

3) взаємозв'язок з попередніми уроками теми;

4) об'єктивність оцінки уроку;

5) урахування специфіки даного предмета;

6) висновки і пропозиції.

Підготовка до відвідування уроку.

Директор школи або його заступник з навчально-виховної роботи, плануючи відвідування уроків, визначають мету відвідування.

Використання схеми спостережень за уроком сприяє раціональній організації праці керівництва школи, дає змогу здійснити поетапну оцінку ходу уроку, діяльності учителя і учнів, виділити позитивні сторони уроку, творчі знахідки вчителя, що заслуговують вивчення і впровадження у практику, а також недоліки уроку (якщо такі є), сформулювати висновки і пропозиції на адресу вчителя. Запис спостережень за уроками директор школи, його заступник з навчально-виховної роботи ведуть кожен окремо у книзі запису наслідків внутрішнього контролю.

Аналіз уроку повинен починатися самоаналізом учителя, який можна проводити за такою схемою:

1. Клас, тема уроку, тип уроку і його структура.

2. Місце уроку в системі уроків з даної теми, його зв'язок з попереднім.

3. Коротка психолого-педагогічна характеристика класу. Врахування особливостей невстигаючих і сильних учнів під час планування уроків.

4. Вибір змісту, форм і методів роботи на уроці у відповідності до мети уроку.

5. Раціональність використання часу уроку. Логічний зв'язок між етапами уроку.

6. Доцільність вибору дидактичного матеріалу, ТЗН, наочних посібників та результативність їх використання.

7. Форми і методи контролю знань, умінь і навичок учнів. Організація корекції знань учнів.

8. Психологічний мікроклімат на уроці.

9. Оцінка результативності уроку (чи вдалося реалізувати всі завдання уроку, які допущено недоліки, шляхи їх подолання).

Директор школи, його заступник з навчально-виховної роботи аналіз кожного уроку проводять індивідуально з кожним учителем. Обговорення повинно бути принциповим і вимогливим, але коректним і доброзичливим. Для аналізу уроку можна використати таку схему

Схема аналізу уроку

1. Загальні відомості про урок. Дата, клас, предмет, кількість учнів за списком, скільки присутніх, який урок по порядку.

Обстановка в класі: чистота, освітленість приміщення, його провітреність, порядок у класі, готовність учнів до уроку.

Обладнання: підготовленість наочних посібників, їх доцільність і необхідність на уроці, підготовленість дошки. Початок уроку, привітання класу з вчителем. Чи витрачав учитель час на організацію класу, встановлення порядку і дисципліни.

Наведемо приклади орієнтовних цілей відвідування уроку.

1. Проаналізувати ефективність використання на уроці форм і методів навчання.

2. Виявити оптимальне поєднання фронтальної, групової та індивідуальної форм організації навчальної діяльності учнів.

3. Визначити результативність використання методів і прийомів контролю за рівнем навчальних досягнень учнів.

4. Проаналізувати результативність роботи вчителя з розвитку усного мовлення учнів.

5. Визначити результативність формування на уроці загальнонавчальних умінь і навичок.

6. Вивчити роботу вчителя з розвитку обчислювальних навичок на уроках математики.

7. Проаналізувати ефективність роботи вчителя англійської мови із закріплення учнями мовного матеріалу.

8. Проаналізувати роботу вчителя щодо попередження неуспішності учнів.

Перед відвідуванням і спостереженням уроків директор (заступник директора з навчально-виховної роботи) знайомиться з програмними вимогами з даного навчального предмета, зі змістом навчального матеріалу в підручниках, посібниках, з методичними рекомендаціями, статтями в предметних журналах щодо вивчення окремих тем, з методичними листами Міністерства освіти і науки, з передовим педагогічним досвідом з даного предмета, на основі записів у журналі встановлює, який матеріал уже вивчено, що задано додому, яка система оцінок учнів. Переглядає висновки і пропозиції попередніх відвідувань уроків уданого вчителя. Визначає форму особистої перевірки знань учнів, відбирає необхідний для цього матеріал.

Фіксувати результати спостережень уроку можна за такою схемою:

Тема уроку. Мета уроку: правильність визначення навчальної, виховної і розвивальної мети уроку.

Мета відвідування уроку

2. Тип і структура уроку. Доцільність вибору навчальної мети уроку. Місце уроку в системі занять з даного розділу. Зв'язок уроку з попереднім, як він реалізовувався. Відповідність структури уроку даному типу уроку, які відхилення виявлені і чим вони зумовлені. Послідовність окремих етапів уроку. Забезпечення цілісності і завершеності уроку. Як підводяться підсумки.

3. Зміст уроку, відповідність його програмі. Зв'язок навчального матеріалу з сучасністю. Використання міжпредметних зв'язків. Як здійснювалося формування працелюбності, почуття поваги до людей праці.

Розвиток інтелектуальних здібностей, моральних і естетичних почуттів учнів. Використання дидактичних матеріалів і обладнання кабінету. Чи досягнутий ріст або вдосконалення знань, умінь і навичок учнів на основі раніше засвоєного матеріалу.

4. Методи і прийоми навчання на уроці, їх відповідність змісту матеріалу, типу, меті, завданням уроку і віковим особливостям учнів.

Дотримання основних вимог до уроку: виховних, навчальних, психологічних, санітарно-гігієнічних та ін.

Розвиток на уроці спостережливості й логічного мислення учнів. Види і місце самостійної роботи учнів з підручником, формування в учнів уміння вчитися. Використання для самостійної роботи учнів дидактичних матеріалів і технічних засобів навчання. Формування в учнів навичок самоконтролю. Послідовність використання завдань і вправ для формування навичок і вмінь.

Способи індивідуалізації і диференціації завдань для учнів у залежності від їх індивідуальних та вікових особливостей і підготовленості.

Оцінка знань учнів. їх підготовленість до виконання домашнього завдання. Чи здійснювалася диференціація та індивідуалізація домашніх завдань учнів. Обсяг домашнього завдання. Попередження перевантаження учнів домашніми завданнями.

5. Поведінка учнів на уроці. Залучення їх до активної розумової праці.

Зацікавленість учнів на уроці, дисципліна. Способи мотивації учіння протягом всього уроку. Ставлення учнів до вчителя.

6. Поведінка вчителя на уроці. Вміння володіти класом, організовувати його роботу, підвищувати активність, інтерес, забезпечувати дисципліну, ставлення до окремих учнів з урахуванням індивідуальних особливостей кожного. Стиль і тон в роботі. Педагогічний такт. Спостережливість, кмітливість, емоційність. Зовнішній вигляд. Культура мовлення, поза, міміка, жестикуляція. Чи користується учитель авторитетом в учнів.

7. Результативність уроку. Висновки і пропозиції. Реалізація мети уроку. Виконання запланованого. Якість знань учнів. Що цінного з даного уроку можна рекомендувати для впровадження у практику інших учителів. Рекомендації вчителю щодо закріплення і вдосконалення позитивних якостей уроку, шляхи подолання недоліків (якщо такі були): опрацювати рекомендовану літературу, відвідати уроки інших учителів та ін.

Дана схема аналізу уроку є орієнтовною, її можна використовувати повністю або частково в залежності від мети відвідування і аналізу уроку.

Через певний проміжок часу керівництво школи повторно відвідує уроки вчителя з метою контролю за виконанням рекомендацій, даних під час попереднього відвідування та аналізу уроку.

У ході перевірки виконання вчителем навчальної програми керівник школи зіставляє календарні плани із записами в класному журналі, зошитах учнів, звертає увагу на виконання практичних і лабораторних робіт, навчальних екскурсій, проведення достатньої кількості контрольних робіт, з'ясовує доцільність внесення коректив (якщо такі зроблені) у послідовність вивчення навчального матеріалу, в розподіл часу на його вивчення.

Контроль за організацією позакласної роботи з предмета передбачає перевірку виконання плану роботи предметного гуртка, спостереження і аналіз навчальних занять, якість відвідування гуртка учнями, результативність його роботи, а також врахування участі учителя в організації та проведенні учнівських олімпіад з предмета, днів або тижнів, вечорів з даної навчальної дисципліни та інших заходів.

На рівень педагогічної майстерності значною мірою впливає і участь учителя в різних формах методичної роботи. Тому керівники школи під час перевірки стану викладання навчального предмета вивчають і результативність методичної роботи вчителя.

Контроль за якістю знань, умінь і навичок учнів. Рівень знань, умінь і навичок учнів є головним критерієм в оцінці роботи вчителя, тому перевірка їх є важливою складовою внутрішньошкільного контролю. Контроль за якістю знань, умінь і навичок учнів передбачає такі завдання:

1) виявлення фактичного рівня знань, умінь і навичок учнів та відповідність їх програмним вимогам;

2) з'ясування причин низької успішності учнів класу або окремих учнів;

3) вивчення системи роботи вчителя з відстаючими учнями з метою попередження недоліків та ліквідації прогалин у знаннях, а також системи роботи з обдарованими учнями;

3) надання методичної допомоги вчителеві щодо підвищення якості знань, умінь і навичок учнів, удосконалення форм і методів роботи з відстаючими, а також з творчо обдарованими учнями.

Основними методами контролю є спостереження уроків, усне опитування учнів за раніше складеними питаннями, опитування учнів у кінці уроку (5-7 хв), короткочасні письмові роботи, письмові контрольні роботи після вивчення теми, в кінці семестру, навчального року, а також перевірка техніки списування, техніки читання учнів.

До складання текстів контрольних робіт залучаються керівники предметних методоб'єднань, метооб'єднань учителів початкових класів.

Директор або заступник директора з навчально-виховної роботи перевіряють об'єктивність оцінки навчальних досягнень учнів, відповідність її нормативним вимогам щодо оцінювання, наявність оцінки з тематичної перевірки.

Результати контролю за якістю знань, умінь і навичок учнів обговорюються на засіданні педагогічної ради школи, методичного об'єднання, оформляються наказом по школі.

Контроль за веденням шкільної документації. У систему контролю за веденням шкільної документації входить перевірка класних журналів, зошитів, щоденників учнів, журналів груп продовженого дня, факультативних занять, предметних гуртків.

Для перевірки ведення учнівських зошитів можна використати таку пам'ятку:

1. Система письмових робіт учнів (домашніх і класних).

2. Зміст роботи, його відповідність вимогам програм. Рівень складності виконуваних робіт.

3. Наявність диференційованого, індивідуального підходу до робіт учнів.

4. Обсяг і характер робіт.

5. Якість знань, умінь і навичок на підставі письмових робіт, грамотність учнів.

6. Перевірка зошитів учителем, періодичність перевірки у сильних і невстигаючих учнів. Якість перевірки. Якість виправлення помилок учителем.

7. Оцінювання письмових робіт. Характер оцінки. Дотримання нормативних вимог оцінювання письмових робіт.

8. Система роботи над помилками, її результативність.

9. Дотримання єдиного орфографічного режиму: почерк, каліграфія учнів, зовнішній вигляд, культура ведення зошита (чистота, акуратність, поля, дати, найменування письмових робіт, підпис титульної сторінки).

10. Популяризація учителем кращих зошитів учнів.

11. Підсумки.

12. Пропозиції.

Перевірка ведення учнівських зошитів дає змогу виявити багато сторін навчально-виховного процесу: якість і характер письмових робіт, якість і періодичність перевірки вчителем зошитів, культуру їх ведення (охайність записів, каліграфія, дотримання вимог єдиного мовного режиму), систему роботи над помилками, обсяг і характер домашніх завдань, якість знань учнів.

За результатами перевірки учнівських зошитів може бути виданий наказ по школі або це питання може виноситися на методичні "оперативки", на засідання методичного об'єднання.

Систематична перевірка ведення зошитів сприяє покращанню грамотності учнів, каліграфії, охайності в записах, відповідальності вчителя за якість та періодичність перевірки зошитів.

Важливим джерелом отримання інформації про стан навчально-виховного процесу в школі є класний журнал. Він дає можливість з'ясувати виконання вчителем навчальних програм, характер самостійних і творчих робіт, успішність учнів, якість і своєчасність записів у журналі.

Систематичність перевірки класних журналів — 1-2 рази на місяць.

Зауваження щодо ведення класних журналів директор або заступник директора з навчально-виховної роботи записує на окремій сторінці в кінці журналу із вказівкою термінів ліквідації недоліків.

Перевірку класних журналів можна здійснювати за такою схемою:

І. Прізвище, ім'я та по батькові вчителя.

2. Виконання навчального плану: кількість уроків за навчальним планом , дано фактично .

3. Виконання навчальних програм: зміст вимог програм щодо тем та фактичне відображення їх у журналі, скільки проведено творчих, контрольних, практичних, лабораторних, тематичних робіт.

4. Система перевірки й оцінки навчальних досягнень учнів; чи виставляються оцінки за письмові, контрольні, практичні роботи, за тематичну перевірку.

5. Своєчасність і правильність оформлення записів у журналі. Зміст, характер і обсяги домашнього завдання, диференційований підхід до учнів у виборі домашнього завдання.

6. Відвідування учнями уроків.

7. Якість знань учнів: об'єктивність оцінки знань, відповідність підсумкових оцінок оцінкам за контрольні роботи, тематичні атестації.

8. Дані про учнів та батьків. Оцінки за семестр. Облік пропущених уроків.

9. Культура ведення журналу.

10. Пропозиції вчителю. Пропозиції класному керівникові. Перевірка виконання даних зауважень.

Перевірка ведення учнівських щоденників дає можливість керівництву школи виявити обсяг завдань з кожного предмета, завантаженість учнів протягом тижня, виставлення оцінок класним керівником у щоденник, акуратність ведення записів, ознайомлення батьків з успішністю учнів.

Результативність внутрішньошкільного контролю значною мірою залежить від виконання рішень, прийнятих педагогічною радою, а також наказів директора школи.

 

4.4. Особливості внутрішньошкільного контролю у початковій школі

Специфіка керівництва початковою школою зумовлена такими чинниками, як мала чисельність педагогічного і учнівського колективу, віддаленість від відділів освіти і методичних служб, від великих педагогічних колективів, недостатня матеріальна база та забезпеченість методичними рекомендаціями. Керівник такої школи одночасно із виконанням обов'язків веде один із початкових класів.

Якщо в повній загальноосвітній школі керівництво її діяльністю здійснюють директор та його заступники, то в початковій школі — тільки директор. Він визначає основні напрямки роботи школи і погоджує їх з кожним членом колективу.

У початковій школі можливості директора в здійсненні внутрішньошкільного контролю обмежені, оскільки він, як учитель, зайнятий своїми уроками. З метою вивільнення часу директор школи може почати уроки у своєму класі на годину пізніше — тоді він матиме змогу відвідати перший урок в одного з учителів.

Можливий і такий варіант, коли протягом тижня учні одного класу за згодою батьків навчаються в другу зміну. Директор школи в такому випадку має можливість відвідати систему уроків учителя.

Періодично використовуючи один із цих варіантів, директор початкової школи протягом навчального року має змогу вивчити систему роботи вчителя, стан викладання 1-2 навчальних предметів, організацію виховної роботи з учнями класу.

Оскільки педагогічний колектив початкової школи невеликий, то до організації виховної роботи директор може залучати батьків учнів, громадськість.

Кваліфіковано повинен підходити директор і до роботи ради школи, ведення діловодства. Особливо вдумливо потрібно підходити до керівництва роботою малокомплектної початкової школи, у якій разом з директором працюють 1-2 педагоги.

 




Переглядів: 3783

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
ЛІТЕРАТУРА | Лекція № 5

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.016 сек.