Хімічні фактори

а) Тератогенна дія лікарських препаратів.Тератогенність препаратів залежить від хімічної будови, здатності проникати через плацентарний бар’єр, від дози, способу введення і інших факторів. Основні групи препаратів для яких відомий тератогенний ефект:

· Транквілізатори(талідомід і діазепам).

Талідомід був першим препаратом, тератогенний ефект якого був описаний. Він широко використовувався в Західній Європі і Японії в період з 1958 по 1962 рр. як седативний засіб при лікуванні токсикозу у вагітних. У 1961 р. W. Bride вперше встановив, що прийом талідоміду в період з 20-го по 35-й день після запліднення (34–50-й день вагітності) призводить до талідомідної ембріопатії. Для талідомідної ембріопатії типова фокомелія — аплазія або гіпоплазія довгих кісток кінцівок, внаслідок чого кінцівка нагадує плавник тюленя. Спостерігаються також інші вади кінцівок, вади вуха, очей, серцево-судинної системи, нирок, шлунково-кишкового тракту. За короткий період народилося більше 10 000 дітей з талідомідною ембріопатією.

Діазепам, за даними фінських і норвезьких дослідників, збільшує частоту народження дітей з розколиною губи і піднебіння.

· Протисудомні препарати (вальпроат натрію, триметин, фенітоїн, фенобарбітал, корбамазепін), які використовуються для лікування епілепсії. Вони викликають ембріопатії: розколини губи і піднебіння, вади серця, гіпоплазію термінальних фаланг. Деякі антиконвульсанти спричинюють утворення спинномозкової грижі, затримку психомоторного розвитку.

Тератогенний ефект обумовлений зниженням вмісту фолієвої кислоти в крові вагітних, що вживали протисудомні препарати. Фолієва кислота бере активну участь в синтезі нуклеїнових кислот і нуклеотидів. Вагітним, які вживають антиконвульсанти, необхідно призначити фолієву кислоту і контролювати можливі вади розвитку (УЗД-діагностика, визначення АФП).

· Антикоагулянти. Тератогенною дією володіє варфарин. У разі прийому його в першому триместрі вагітності виникає гіпоплазія носа, стеноз хоан, гіпоплазія зорових нервів, осередкова хондродисплазія і затримка розвитку.

· Протипухлинні алкилуючі засоби (ембіхін, мієлосан, мілеран, ендоксан) взаємодіють з нуклеїновими кислотами і ферментами, порушують редуплікацію ДНК і біосинтез білка, справляють цитостатичний ефект на пухлини. Вони також пригнічують розмноження кліток ембріона. При використанні їх в I триместрі вагітності у дітей розвиваються розколини піднебіння, аномалії очей, печінки і нирок, пахові грижі, вади головного мозку. Діти відстають в психомоторному розвитку.

Описаний тератогенний ефект й інших протипухлинних препаратів — антиметаболітів (аміноптерин, метиламіноптерин), антимітотичних засобів (колхіцин, актиноміцин та ін.). Вони володіють також мутагенними властивостями.

· Антибіотики. Тетрациклін накопичується в тканині зубів, порушує забарвлення і спричинює гіпоплазію емалі. Уражуються не тільки молочні, але і постійні зуби. Якщо тетрациклін використовується в першому триместрі вагітності, може виникнути катаракта і дефекти верхніх кінцівок.

· Вітаміни. Синтетичний аналог вітаміну А (ізотретиноїн, або аккутан) використовується в косметичних кремах для лікування вугрів (акне). Великі дози препарату приводять до вад мозку (гідро- і мікроцефалії, гіпоплазія або аплазія черв’яка мозочка), мікрофтальмії, мікротії, анотії, атрезії зовнішнього слухового проходу, рідше — до вад серця і судин. Тератогенний ефект дає і сам вітамін А у великих дозах.

· Із гормональних препаратівслід розглянути тератогенну дію тиреоїдних і протитиреоїдних препаратів, статевих гормонів. Тиреоїдні і антитиреоїдні препарати викликають затримку розвитку. У дітей може бути як гіпо-, так і гіпертиреоїдизм. Синтетичні аналоги андрогенів призводять до маскулінізації плодів жіночої статі від гіпертрофії клітора до псевдогермафродитизму.

Естроген діетилстильбестрол індукує аденоматоз піхви і ектопію шийки матки у дівчаток, у хлопчиків — гіпоплазію зовнішніх статевих органів, варикоцеле та ін.

Статеві стероїди входять до складу багатьох оральних контрацептивів. Жінки можуть їх приймати, нічого не знаючи про вагітність. В першу чергу це стосується прогестогенів (синтетичних аналогів жовтого тіла) і їх комбінацій з естрогенами. Встановлено, що вживання в перші 4 міс вагітності прогестогенів, особливе медроксипрогестерону, і їх комбінацій з естрогеном в 6 разів збільшує частоту народження дітей з вадами серцево-судинної системи.

· Тератогенний ефект описаний у препаратів, які використовуються в анестезіологічній практиці.У жінок — працівників анестезіологічної служби частіше зустрічаються спонтанні аборти, в 1,5–2 рази частіше зустрічаються вади розвитку у дітей (вади серцево-судинної, кістково-м’язової систем, ЦНС), ніж у медиків інших спеціальностей.

б) Хімічні речовини, вживані в побуті, промисловості, сільському господарстві.Найбільше значення мають прийом алкоголю, наркотиків вагітними, куріння.

· Алкоголь. Алкогольна ембріофетопатія розвивається у разі хронічного вживання вагітними алкоголю. Діти відстають в психомоторному розвитку, у старших розумова відсталість, спостерігаються психопатичні поведінкові реакції. З вад інших систем описані вади серця, сечостатевої системи, тугорухливість суглобів та ін.

Розвиток вад пов’язаний із зниженням кількості в тканинах ембріона і плода фолієвої кислоти, яке розвивається під впливом неповних продуктів метаболізму етанолу — ацетальдегіду та ін. Ацетальдегід легко проходить через плацентарний бар’єр і довго циркулює у плода, оскільки активність фермента ацетальдегіддегідрогенази у плода становить всього 10 % від норми для дорослих.

· Наркотики. Вживання вагітними наркотиків призводить до відставання внутрішньоутробного розвитку, передчасних пологів, сідничного передлежання і токсемії. У 65–75 % новонароджених розвивається синдром «відміни», що може привести до летального результату.

· Кокаїн.Використання кокаїну в період вагітності асоціюється з відшаруванням плаценти і пошкодженням судин головного мозку у плода.

· Органічні розчинники (такі як толуєн) при інгаляції ушкоджують головний мозок.

· Куріння. При курінні розвивається пренатальна гіпоплазія. Її пояснюють прямою дією нікотину на судини матки, а також підвищенням концентрації карбоксигемоглобіну в крові матері. Частіше спостерігається акушерська патологія — розриви плодових оболонок, передчасне відшарування плаценти.

· Хімічні речовини, вживані в промисловості і сільському господарстві.Багато хімічних речовин, вживаних в промисловості, володіють ембріотоксичною дією: бензин, бензол, феноли, диметилдіоксан, хлоропрен, формальдегід, нітросполуки фурану, окис азоту, багато отрутохімікатів, свинець, пари ртуті та ін. Практично всі речовини в експерименті призводять до розвитку природжених вад розвитку у ссавців. У людини частіше спостерігаються спонтанні аборти, внутрішньоутробна загибель плода.

У Японії в 1977 р. описане народження дітей з хворобою Мінамата, що виявляється мікроцефалією, атрофією кори головного мозку і/або гідроцефалією. Джерелом отруєння виявилися риба і молюски, що вживалися в їжу, які мешкали у водах затоки, забруднених солями ртуті.

· Гіпоксіяє важливим тератогенним фактором. У передімплантаційному періоді вона призводить до загибелі частини нащадків. Гіпоксія у власне ембріональному періоді гальмує плацентацію, розвиток зародка і у ряді випадків призводить до розвитку ПВР і загибелі плода. При хронічній гіпоксії затримується розвиток, виникає пренатальна гіпоплазія, іноді — помірна гідроцефалія.

· Неповноцінне харчування— значення має дефіцит мікроелементів (цинку, міді, марганцю). Наприклад, цинкдефіцитна ембріофетопатія розвивається при низькому вмісті цинку в їжі (безм’ясна дієта), зв’язуванні цинку саліцилатами, порушенні адсорбції цинку при хронічних колітах. При зниженні вмісту цинку в сироватці крові матері нижче 1,3 мкмоль/л в 13–18 % випадків настає цинкдефіцитна ембріопатія. Вона виявляється гідроцефалією, мікро- і анофтальмією, розколиною піднебіння, викривленням хребта, грижами різної локалізації, вадами серця. У жінок дефіцит цинку виявляється акродермітом, зниженням нюху і слухових сприйняттів, діареєю, передчасними пологами, слабкою пологовою діяльністю, атонічними кровотечами. Тератогенний ефект дефіциту цинку пов’язують з гальмуванням активності цинкзалежних ферментів синтезу ДНК (ДНК полімерази, тимідинкинази), внаслідок чого порушується метаболізм нуклеїнових кислот, клітинний цикл, гальмується дроблення.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Фізичні фактори	\|	Біологічні тератогени

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.