Біологічні тератогени

Біологічні тератогени— віруси, деякі бактерії, мікоплазми, найпростіші. Багато інфекційних агентів проходять через плаценту, інфікування якої і спричинюють. Найбільше значення мають збудники захворювань, об’єднаних загальною назвою TORCH-інфекції. Акронім TORCH походить від перших букв таких слів:

1. Toxoplasma (T) — впливає на розвиток плода і особливо ЦНС.

2. Other (O) — інші збудники (віруси грипу, коксакі, кору, ВІЛ-інфекції, гепатиту А і В, ентеровірусні інфекції, вітряна віспа, бліда трепонема — збудник сифілісу, та ін.). Порушують розвиток головного мозку і скелета.

3. Rubella (R) — краснуха, вражає ЦНС, органи зору, слуху, серце.

4. Cytomegalovirus (C) — розвивається мікроцефалія, внутрішньомозкові кальцифікати, мікрофтальмія, ураження органа слуху, відставання в психомоторному розвитку.

5. Herpes (H) — вірус простого герпесу I і II — спричинює ураження ЦНС.

Інфекційні агенти впливають безпосередньо на плід і можуть спричинити його загибель, затримку внутрішньоутробного розвитку, природжені вади, відставання в розумовому розвитку. Дією внутрішньоутробних інфекцій обумовлено приблизно 4–9 % випадків розумової відсталості у дітей, що призводить до інвалідизації.

Тяжкість клінічних проявів внутрішньоутробних інфекцій більшою мірою залежить від того, в якому терміні відбулося зараження. Якщо зараження відбувається в перші 8 тиж після запліднення, то нерідко формуються грубі вади розвитку плода, несумісні з життям, і вагітність закінчується спонтанним викиднем. При інфікуванні після 8–12 тиж гестації плід найчастіше виживає, проте до моменту народження в його організмі відбуваються пов’язані з внутрішньоутробною інфекцією зміни, які можуть стати причиною мертвонародження, тяжкого захворювання або смерті в неонатальному періоді. Запальні зміни органів можуть призвести до формування вад. При виникненні інфекції в другій половині вагітності в неонатальному періоді можуть виявлятися як ознаки генералізованої інфекції, так і запальні зміни в окремих органах (гепатит, міокардит, менінгіт, менінгоенцефаліт, хоріоретиніт та ін.).

Найтиповішими симптомами внутрішньоутробної інфекції, що виявляються в ранньому неонатальному періоді, є такі:

1. Гіперплазія або гіпотрофія новонародженого.

2. Петехії або екхімози.

3. Гепатоспленомегалія.

4. Жовтяниця.

5. Хореоретиніти.

6. Анемія, тромбоцитопенія.

7. Ураження скелета.

Сукупність даних клінічних симптомів зустрічається при внутрішньоутробних інфекціях різної етіології. У англомовній літературі для позначення клінічних проявів внутрішньоутробної інфекції використовується термін «TORCH-синдром».

У плода розвиток імунної системи розпочинається в першому триместрі вагітності. Будь-які внутрішньоутробні інфекції спричинюють підвищення утворення IgM. Визначення рівня IgM в пуповинній крові може бути цінним скринуючим тестом. Якщо рівень IgM вищий за 20 мг/мл, можна думати про внутрішньоутробну інфекцію.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Хімічні фактори	\|	Поняття про «великий» і «малий» (системний) тератогенез

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.